- •25. Облік авансів одержаних від іноземних покупців.
- •26. Митні платежі: види, порядок нарахування та відображення в обліку.
- •27. Поняття імпортних операцій, передумови здійснення та обмеження здійснення імпорту.
- •28. Синтетичний облік здійснення імпортних операцій за умови прямого виходу підприємства на зовнішній ринок.
- •29. Аналітичний облік здійснення імпортних операцій.
- •31. Особливості сплати пдв при імпорті, порядок відображення в обліку.
- •32. Особливості митного оформлення та сплати митних платежів при імпорті.
- •33. Облік лізингових операцій.
- •34. Облік реекспортних операцій.
- •35. Облік реіпортних операцій.
- •37. Облік консигнаційних операцій.
- •38. Облік комісійних операцій.
- •39. Облік валютних операцій, пов'язаний з формуванням та рухом статутного капіталу.
- •40. Облік розрахунків з відрядженням за кордон.
- •41. Визначення зовнішньоекономічного бартеру й основні вимоги при його здійсненні.
- •42. Механізм оцінки товарообмінних операцій.
- •43. Бухгалтерський облік бартерних операцій.
- •44. Поняття давальницької сировини. Сутність операції з нею.
- •46. Ввіз на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивіз виробленої з неї готовой продукції.
- •47. Реаліцазія на митній території України готової продукції, зробленої з давальної сировини, завезеної іноземним замовником.
40. Облік розрахунків з відрядженням за кордон.
В сучасних умовах функціонування ринкової економіки розширюється коло партнерів підприємства, що знаходяться як всередині країни, так і за її межами. З метою встановлення тісних контактів українські підприємства відряджають своїх представників за кордон для ведення переговорів, укладання угод придбання товарів тощо.
Службовим відрядженням називається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації на визначений термін в інший населений пункт для виконання службового доручення не за місцем його постійної роботи.
Службовим відрядженням оформлюється перебування працівників за кордоном під час виконання певних робіт (надання послуг). Відповідно до чинного законодавства України термін відрядження за кордон не повинен перевищувати 60 календарних днів.
Правильному документальному оформленню службових відряджень слід приділяти особливу увагу, так як крім бухгалтерського фінансового обліку такі витрати є об'єктом податкового обліку. Для оформлення службового відрядження за кордон особами, які приймають рішення про таке відрядження, подається на розгляд керівника відповідна заява із зазначенням необхідності, строків, мети виїзду та умов перебування за кордоном, технічне завдання (у разі необхідності), копія офіційного запиту та його переклад (нотаріально засвідчені), кошторис витрат і додаток про джерела фінансування. Ця заява підписується керівником підприємства або його заступником.
На підставі наданих документів оформлюється наказ (розпорядження) керівника підприємства про службове відрядження за кордон, в якому зазначається: хто відряджається, в яку державу, на яких умовах, строк і мета відрядження, конкретні суми в іноземній валюті і в гривнях, особи, відповідальні за оформлення виїзних документів і здійснення розрахунків.
Наказ є підставою для видачі посвідчення про відрядження особі, яка знаходиться в трудових відносинах з цим підприємством, для виконання службового доручення не за місцем його постійної роботи.
Аванс може бути виданий готівкою з каси, чеками з поточного рахунку в банку чи грошовим переказом через відділення зв'язку (у випадку, коли є підстави для продовження терміну відрядження та особа, яка направлена у відрядження, знаходиться у пункті призначення).
Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунка здійснюється уповноваженим банком на підставі письмової заявки підприємства з доданою до неї довідкою-розрахунком , а також при поданні 3-х примірників доручень.
Працівник повинен ознайомитись з довідкою-розрахунком на виданий йому аванс в іноземній валюті і діючим положенням про надання звіту за отриманий аванс.
Діючий порядок передбачає обов'язкову видачу авансу у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті для відшкодування поточних витрат на відрядження у розмірах згідно з установленими нормами.
До поточних витрат працівника у відрядженні відносяться:
добові витрати;
витрати на проживання;
витрати на проїзд до місця відрядження та за місцем відрядження;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з перебуванням працівника у
відрядженні.