Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekts8.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
129.02 Кб
Скачать

Час дієслів

Теперішній

Минулий

Майбутній

Це дієслова лише недоконаного (!!!) виду.

Доконаного й недоконаного виду.

Доконаного й недоконаного виду.

Формальними показниками є суфікси

(чол. рід) і (жін.,

сер. і множина).

Майбутній час

Проста форма

Складена форма

недоконаного виду

доконаного виду

недоконаного виду

(що зроблю?)

(що робитиму?)

(що буду робити?)

Утворюється за допомогою префіксів

(прочитаю)

Утворюється за допомогою суфікса -м

(ти+м+особове закінчення)

спостерігатиму

Утворюється за допомогою дієслівної зв’язки бути та інфінітива: буду вчити.

Синонімія часових форм дієслова. Часові форми дієслова, ужиті в переносному значенні, характерні для розмовного й художнього мовлення, для публіцистичного стилю. Ці часові форми створюють експресивність, передають різні значеннєві відтінки.

Теперішній час передає:

 дію, що збігається з моментом мовлення;

 дію, що відбувається завжди, постійно.

Майбутній час дієслів недоконаного виду має просту та складену форми: бігтиму – буду бігти. Проста форма є стилістично нейтральною, складена має книжне забарвлення, а отже, і використовується переважно в офіційно-діловому та науковому стилях, де інколи для уникнення навіть натяку на двозначність треба вжити інфінітив. Зауваження щодо розмовного характеру простої форми позначені впливом російської мови, яка здебільшого взагалі не має простої форми й тому змушена послуговуватися складеною.

Майбутній час може мати й позачасове значення. Часто з цим значенням форми майбутнього часу використовують у прислів’ях і приказках: Згаєш день – не наздоженеш і за місяць. Посієш вчасно – вродить рясно.

Форми майбутнього часу можуть уживатися в значенні теперішнього часу: Сидить, сидить і засне. Часто вони набувають значення відсутності або неможливості виконання дії в теперішньому часі: Ніхто цього не зробить так, як ти.

Форма першої чи другої особи множини майбутнього часу передає категоричність бажання, вимогу, заклик: Підемо разом. Підете зі мною.

Форму майбутнього часу використовують у значенні минулого часу для надання мовленню відтінків повторюваності в минулому; раптового початку дії; повторюваності, тривалості дії: Степан стояв. Та як побіжить.

Минулий час. Форми минулого часу доконаного виду мають два основні значення: а) дія, що відбулася в певний момент минулого; б) наслідкове значення, яке можна сприймати як дію в теперішньому часі (Ти зазнався).

Форми минулого часу використовують у значенні майбутнього, тоді вони підкреслюють упевненість у здійсненні дії чи наміру: Ну, я пішов.

Уживання давноминулого часу має розмовний характер. Форми давноминулого часу не використовують у книжних стилях (працював був).

Мають розмовний характер і дієслівно-вигукові форми, які позначають минулу дію, що набуває значення раптовості, несподіваності, одноразовості: блись, бух, хап, хлюп.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]