Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekts8.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
129.02 Кб
Скачать

Групи дієслів за видовою ознакою

Одновидові

Двовидові

Парновидові

Завжди функціонують як дієслова доконаного виду

Завжди функціонують

як дієслова недоконаного виду

Залежно від контексту, поєднують значення доконаного і недоконаного виду. Це переважно дієслова, утворені від іншомовних слів за допомогою суфікса

-ува-та небагато власне українськиїх дієслів. Не маючи видової форми, вони мають видове значення.

Утворюють співвідносні форми доконаного / недоконаного виду, тобто форми одного слова, що не мають відмінностей у лексичному значенні й різняться лише тим, що одна форма називає дію, не обмежену часом, інша – дію, обмежену часом. Початковою в цьому співвідношенні вважають форму недоконаного виду, від неї твориться форма доконаного виду.

надивитися, розгніватися

літати, лихоманити

організувати, женити, веліти, вінчати

робити – зробити,

брати – взятии,

кидати – кинути

Співвідносні видові форми утворюються такими засобами:

    1. префіксами: писати – написати;

    2. суфіксами: привчити – привчати;

    3. чергуванням звуків: скакати – скочити;

    4. зміною місця наголосу: засипати – засипати;

    5. суплетивно: ловити – спіймати.

Категорія перехідності / неперехідності – це загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об’єкта. Розрізняють дієслова перехідні та неперехідні.

Перехідні дієслова називають дію, яка безпосередньо спрямована на об’єкт: купити хліба, випити молока.

Основним синтаксичним показником перехідності дієслів є наявність прямого додатка, вираженого іменником або займенником у:

 знахідному відмінку без прийменника (зустріти друга);

 родовому при запереченні (не прочитати книги);

 родовому зі значенням частини від цілого (випити чаю).

Дієслова із постфіксом -ся є неперехідними.

  1. Дієслівні категорії способу та часу як засоби мовної експресії в журналістському матеріалі.

Дійсний спосіб – дієслово означає реальну дію, що передувала моменту мовлення, відбувається в момент мовлення або відбудеться після моменту мовлення.

Умовний спосіб – дієслово означає вірогідну, можливу чи бажану дію.

Наказовий спосіб – дієслово виражає спонукання до дії.

Способи дієслів

Дійсний

Умовний

Наказовий

1. Має категорію часу.

-----------------------------

---------------------------

2. Дієслова теперішнього й майбутнього часу змінюються за особами; минулого часу – за родами.

2. Змінюються за родами.

2. Змінюються за особами (крім І особи однини).

3. Змінюються за числами.

3. Зміннюються за числами.

3. Змінюються за числами.

4. Утворюються від дієслів минулого часу за допомогою часток б (би).

4. Утворюються за допомогою особових закінчень, а в ІІІ особі одн. і мн. також

за допомогою часток хай, нехай.

Синонімія форм способу дієслова. За переносного вживання форми способу дієслова набувають експресивності й емоційності, що обмежує їхнє використання розмовним і художнім мовленням.

Наказовий спосіб. Для української мови характерні прості форми першої особи множини: ходімо, зробімо. У російській мові ці форми можуть бути складеними (давайте сделаем). Дієслова наказового способу недоконаного виду передають рішучість, різкість, а за допомогою дієслів доконаного виду можна висловити волевиявлення більш пом’якшено: кажи – скажи, виконуй – виконай.

Частки бо, но, ну надають висловлюванню розмовного або й просторічно-фамільярного забарвлення: стань-но, ну підійди, сиди-бо. Частка та посилює спонукання: та стань уже нарешті.

Форма наказового способу другої особи однини може вживатися замість форми другої особи множини: Стріляй! (звертання до кількох осіб, до військового підрозділу).

Форми наказового способу другої особи можуть належати до будь-якої особи й наближатися до дійсного способу: Друзі гуляють, а ти працюй, конспектуй, готуйся до іспиту. Тут ці форми передають повинність, постійний примусовий стан, свідчать про те, що людина змушена здійснювати небажану, нав’язувану дію. Форми ж наказового способу другої особи можуть також наближатися до дійсного способу, передаючи несподівану, раптову дію: А він візьми та й сядь.

Форми наказового способу можна вживати також у значенні умовного способу: Стій я спокійно – він би пролетів збоку від мене.

Умовний спосіб, передаючи пом’якшене спонукання до дії, може мати значення наказового: Чи не пішов би ти вже додому! Замість дійсного способу форми умовного вживають, щоб передати відмову у виконанні якоїсь дії: Так би я тебе й послухав.

Стилістично нейтральними є форми інфінітива на -ти. Варіантні форми інфінітива на -ть уживають у розмовному мовленні, у фольклорі, художній літературі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]