3.4. Вимоги безпеки після закінчення занять
4.1. При підведенні підсумків підкреслити виконання учнями мір безпеки при проведенні занять.
4.2. Зайти у роздягальню, одягтися і, з дозволу вчителя, вийти зі спортзалу.
4.3. Під нас одягання бути охайним, не штовхатись.
4.4. Черговий ж класу прибирає роздягальню і передає и вчителю фізичного виховання.
4.5. Кожному учню після занять у спортзалі необхідно ретельно вимити руки та обличчя з милом.
4.6. Після 3 та 4 уроків необхідно зробити вологе прибирання підлоги спортзалу та матів.
3.5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі появи в учня больових відчуттів, поганому самопочутті - припинити заняття і сповістити про це вчителя.
5.2. Якщо учень зазнав травми, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків і, у разі необхідності, відвести потерпілого до лікарні.
5.3. У разі виникнення пожежі у спортзалі негайно припинити заняття, вивести учнів із залу, сповістити про пожежу адміністрацію і відповідальні органи, а самому вчителю безпосередньо почати ліквідацію пожежі.
Розділ 4 результати досліджень та їх обговорення
Як ми і зазначали у другому розділі нашої роботи оцінка фізичної підготовленості ґрунтується на дослідженні її складових – це спритність, сила, швидкісна сила, силова витривалість, прудкість, гнучкість та витривалість. Тому у подальшому ми і будемо порівнювати рівень розвитку окремих фізичних якостей у юних пауерліфтерів у річному циклі тренування (табл. 4.1).
У першому тесті (рис. 4.1), який характеризував рівень розвитку координаційних здібностей найменші значення у спортсменів були виявлені у другому підготовчому періоді (p<0,05).
Рис. 4.1. Рівень розвитку спритності (човниковий біг) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Примітка: * - p<0,05 достовірність різниць між значеннями 2 підготовчого періоду та іншими періодами
Це свідчить про покращення координаційних здібностей у пауерліфтерів у цей період. Цілком імовірно, що таке покращення зумовлено включенням у програму тренувань спортивних ігор, наприклад, волейболу, настільного тенісу та ін. Нагадаємо, що цей період тривав трохи більше, ніж перший підготовчий період (чотири місяці).
В цілому ж треба відзначити, що, як у першому, так і у другому циклах у підготовчих періодах відбувається покращення рівня розвитку координаційних здібностей, а у змагальному та перехідному погіршується.
Подальший порівняльний аналіз досліджуваних показників вказує на те, що рівень розвитку сили (рис.4.2) у досліджуваних осіб протягом року суттєво коливався. Значне зростання сили м’язів тулуба, цілком закономірно, відбувається у змагальному періоді.
Рис. 4.2. Рівень розвитку сили (станова динамометрія) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Примітка: * - p<0,05 достовірність різниць між значеннями змагальних періодів та іншими періодами
У другому циклі річного тренування зростання у змагальному періоді відбулося більше, ніж у першому циклі. Важливим є і те, що в перехідному періоді другого циклу падіння розвитку сили відбулося менше, ніж у першому циклі.
Як відомо з літературних джерел [46], швидкісна сила, або швидкісно-силові якості високо корелюють із рівнем розвитку сили. Такі дані підтверджуються і у наших дослідженнях, де у вправі стрибок угору (рис. 4.3) у юних пауерліфтерів відбувається зростання та падіння швидкісної сила за таким же графіком як і рівня сили. При цьому відмінності спостерігалися між значеннями першого перехідного періоду та іншими періодами річного циклу тренувань пауерліфтерів. Важливо також відмітити те, що у процесі тренувань відбувається поступове зростання цієї якості у порівнянні із вихідним рівнем.
Рис.4.3. Рівень розвитку швидкісної сили (стрибок у гору) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Примітка: * - p<0,05 достовірність різниць між значеннями змагальних періодів та іншими періодами
У вправі піднімання ніг у висі (рис. 4.4), яка характеризує рівень розвитку силової витривалості м'язів-згиначів тулуба також спостерігаються відмінності. Відмічається значне зниження силової витривалості у першому та другому перехідних періодах з подальшим зростанням у підготовчих періодах. Цікавим також є і те, що приріст цієї якості у змагальний період у порівнянні із підготовчим періодом незначний.
Рис. 4.4. Рівень розвитку силової витривалості (піднімання ніг у висі) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Серед досліджуваних показників найменші коливання спостерігалися у результаті бігу на 30 метрів (рис.4.5). Так, протягом року у досліджуваних осіб діапазон коливань цього показника складав всього 0,3 с (3,8-4,1 с). Разом з цим, спостерігається тенденція покращення рівня розвитку прудкості від підготовчого періоду до змагального та погіршення у перехідному періоді.
Рис. 4.5. Рівень розвитку прудкості (біг 30 метрів) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Рис. 4.6. Рівень розвитку гнучкості (нахил тулуба вперед) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Рівень розвитку гнучкості у досліджуваних осіб впродовж року також різнився (рис.4.6). У вправі нахил тулуба вперед найкращі результати були виявлені у підготовчих періодах тренування. У змагальних періодах у порівнянні із підготовчими відбувається незначне зниження рівня розвитку гнучкості. Також слід зазначити, що всі вказані зміни у річному циклі тренувань юних пауерліфтерів не підтверджені статистично.
Відомо, що рівень витривалості можна вимірювати й за допомогою функціональних проб. У дослідженнях спортсменів найбільш вдало для цього підходить Гарвардський степ-тест (рис.4.7).
Рис. 4.7. Рівень розвитку витривалості (фізична працездатність, Гарвардський степ-тест) у юнаків-пауерліфтерів у різні періоди річного циклу тренувань.
Примітка: * - p<0,05 достовірність різниць між значеннями 1 підготовчого періоду та 1 змагального, 1 перехідного та 2 перехідного періодів; # - p<0,05 достовірність різниць між значеннями 1 перехідного та 2 підготовчого періодів; & - p<0,05 достовірність різниць між значеннями 2 підготовчого періоду та 1 змагального, 1 перехідного, 2 змагального, 2 перехідного періодів.
У пауерліфтерів відмічається достовірне покращення рівня витривалості у підготовчих періодах та значне зниження її рівня у змагальному та перехідному періодах. Важливим також є і те, що у пауерліфтерів відбувається покращення рівня витривалості від циклу до циклу у цілорічному тренуванні.
Таким чином, на основі отриманих даних можна зробити наступні висновки, по-перше, у юних пауерліфтерів коливання у рівні розвитку фізичних якостей зумовлене особливістю планування тренувального процесу, та по-друге, у пауерліфтерів у підготовчому періоді відбувається покращення рівня розвитку основних фізичних якостей, а у змагальному та перехідному – знижується, виняток становлять лише силові якості.