Тема 18. Етичний перфекціонізм

Ідея моральної досконалості. Уявлення про мету і здійсненість задуму як джерело ідеї досконалості. З.Фрейд про досвід задоволення і незадоволення потреб як можливу основу уявлень про досконалість. Досконалість як ідеал і вдосконалення як процес досягнення ідеалу. Критика Кантом спроб обгрунтовування моральності через принцип досконалості. Сотеріологічні вчення про досконалість платонізму, буддизму, християнства. Перфекціоністський сенс вимог релігійної моральності: "Май в собі Бога" і "Стався до всього по-Божому".

Етика і містика. Орієнтуючи на ідеал, мораль ставить людину в позитивне відношення до абсолюту і тим самим виявляє себе з містичного боку. Незводимість містики до ірраціонального, таємного, непізнанного. Містика і духовність. Вимоги, що пред'являються до людини містикою і етикою.

Аскетична моральність. Аскетична практика як засіб духовного і етичного очищення особистості, переображення й одухотворення її повсякденного життя. Традиції індуїзму і християнського аскетизму. Життєстверджувальні і життєвозаперечувальні тенденції в аскетичній практиці. Критика Ф.Ніцше аскетичного ідеалу. В.С.Соловйов і М.А. Бердяєв про принципи аскетичної моральності. Позитивна аскетична практика як засіб і основа реалізації більш загальних етичних цінностей.

Шлях вдосконалення. Парадокс досконалості. Вдосконалення і творчість; вдосконалення і милосердя.

Тема 19. Етика турботи

Ідея турботи в моральній філософії. Аналіз понять дружньої любові-прихильності (Арістотель, Цицерон), благодіяння (Сенека); милосердної любові; доброзичливості (Ф.Хатчесон, І.Кант); людинолюбності (А.Шопенгауер) в класичній етиці.

Поняття турботи у феміністській етиці. Природна і моральна турбота. Аспекти турботи: а) спрямованість до іншого; б) розуміння реальності іншого; в) діяльнісна природа. Підходи до розуміння турботи. Сфера турботи: міжлюдські відносини (Л.Блюм, До.Гілліган, Н.Ноддінгс, З.Радек) або світ загалом (Дж.Тронто)? Турбота в гендерному (Л.Блюм, До.Гілліган, Н.Ноддінгс, З.Радек) і в універсальному вимірюваннях (Дж.Тронто).

Етика турботи: зміна морально-філософських засад. Мораль: від трансцендентності до іманентності життя, від абсолютності і універсальності до відносності, контекстуальності, варіативності і партикулярності. Моральний суб'єкт: від автономії, рівності, раціональності до взаємозалежності і особистісної визначеності. Моральна епістемологія: від раціонально-логічних способів розпізнавання і розв'язання моральних проблем до їхнього цілісного переживання і проживання. Етика турботи та нефеміністські філософські концепції.

Етика турботи як фемінінна і феміністська етика. Феміністська критика етики турботи. Критика філософських передумов етики турботи.

Тема 20. Соціальна етика

Соціальна етика (мораль), її місце в структурі моралі. Два підходи в розумінні соціальної етики: а) соціальна етика як сума особливого роду (цивільних) чеснот (Арістотель) або вимог, що пред'являються до індивідів як до членів суспільства (М.Вебер); соціальна етика як система цінностей і норм, що регулюють функціонування суспільства, соціальних інститутів і індивідів як членів співтовариств (Бі.Мандевіль, Дж.Ролз, Ю.Хабермас). Колективний характер соціально-моральних дій. Обмеженість моралізаторства в аналізі і оцінці соціально-політичних явищ.

Громадянське суспільство і його цінності (плюралізм, автономія, толерантність). Громадянське суспільство як сфера недержавних (не контрольованих державою, державі не підзвітних) відносин. Обмеження держави правом. Природа права. Права людини, їхнє етичне значення.

Політика, влада, мораль. Природа політики і влади. Проблема несумісності моралі і політики. Влада як: а) державне придушення і б) соціально-організаційний контроль. Децентралізація і перерозподіл влади при ліберально-демократичному політичному устрої. Громадянські ініціативи. Політична сила колективної моральної дії (М.Ганді).

Господарська етика– застосування соціально-етичних критеріїв в сфері економіки (господарювання). Принцип корисності в системі соціальної етики. Соціально-етичний ідеал "протестантської етики" (М.Вебер). Опозиційність етики економізму в аналізі господарської діяльності. Критерій людинолюбства (гуманності) в економіці. Дилема Б.Мандевіля: людинолюбство або корисність?