Орієнтовні запитання для бесіди:

* Що означає слово "переклад" відносно художнього слова?

* Як називається професія, представники якої займаються перекладом з однієї мови на іншу? Які різновиди перекладацької діяльності ви знаєте?

* Що таке "вільний", "підрядковий" переклад?

* Який переклад і чому називається "художнім"?

* Від кого залежить звучання вірша, перекладеного українською чи російською мовою? Чим це пояснюється?

* З якими труднощами ви зіткнулися, спробувавши самостійно перекласти поезію Г.Гейне?

Орієнтовні тези аналізу матеріалу таблиць:

● Будь-який твір може по-різному інтерпретуватися чужою мовою. Це залежить від завдання: хоче перекладач передати точний зміст усіх наявних оригіналі слів, чи зберегти його зміст, втаєне художню сутність, або ж нам гається якнайповніше зберегти мовні та національні особливості першоджрела, чи хоче якомога адекватніше передати це засобами своєї рідної мови. ● Зіставляючи власні переклади з табтицею 2 (підрядковий переклад), учні доходять висновку, що підрядник — технічний переклад, позбавлена одухотвореності... І хоча за ним можна адекватно зрозуміти зміст вірш та ніколи не відчуєш автора. Отже, художкній перектад передає не стільї зміст твору, як його настрій, інтонацію мовну специфіку і те невідчутн невловиме суттєве, що зветься Поезією. ● Під час зіставлення підрядника з художніми перектадами доведемо, що Ф.Тютчев формально ближчий до оригіналу, ніж М Лєрмонтов (збережено опозицію "він" — "вона", менше відсутніх у автора означень тощо). Чому ж твір М. Лєрмонтова значно популярніший? На основі біографічних фактів, власних вражень учні доходять висновку, що М Лєрмонтов зміг передати не просто зміст, а саму суть, поетичний настрій вірша Г Геине Він зберіг у ньому найважливіше, і тому його твір для читача цінніший, привабливіший. ● Складаючи порівняльну таблицю, шестикласники мають самостійн розглянути пропоновані переклади поезії Г.Генне українською мовою і зробити висновок, який же з них є ближчим до оригіналу.

Зразок порівняльної таблиці:

Підрядник	М.Старицький	Л Первомайськин
Сосна (ч.р.) стоїть самотньо на півночі на голій височині йомудрімається у білому одязі обкутаному кригою та снігом він мріє про пальму яка далеко в країні сонця, що сходить, самотньо і мовчазно мріє (про нього) на розпеченій скелястій стіні.	Соснина (ж.р.) самотня О на півночі млявій О дріма; куня, похилившись в білії ризи вдягла її пишно зима в заметах, у кризі марить, їй сниться про сонце блискуче; пальма південь-сторона теж в самотині; сумна; красується на скелі пекучій	Кедр(ч.р. ) самотній стоїть в північній стороні настромиш дрімає О і кригою, й снігом укритий і мріє вві сні; і бачить він сон про пальму десь у південній стороні сумує в німін самотині О на спаленій сонцем скелі
П о з н а ч к и: О — відсутнє в перекладі; напівжирний шрифт - відсутнє в оригіналі курсив- значення слова має додатковий зміст.

Проблема розрізнення перекладу та переспіву, точного й вільного перекладу ще остаточно не розв'язана в літературознавстві. Але пропоноване перше знайомство школярів з нею, безперечно, розвиватими їхнє творче мислення, прилучатиме до азів науково-дослідної роботи, пробуджуватиме інтерес до мови як духовної таїни кожного народу.

Аналогічну роботу доцільно провести з дев'ятикласниками, аналізуючи сонети У.Шекспіра. До вже відомих їм проблем перекладу тепер додамо ще одну — збереження оригінальної форми твору.

Таблиця 1. Оригінал (якщо учні та вчитель володіють англійською).

Sonnet 130 (W. Shakespeare)

Му mistress eyes are nothing like the sun

Согаl is far more red than her lips red

If snow be white, why then her breasts are dark

If hairs be wires, black wires gron on her head

І have seer roses damask d red and white

But no such roses I in her cheeks

Аnd in some perfumes is there more delight. Тhan in the breath than from my mistress ruks І love to hear her speak, yet well I know Тhat music has far more pleasing sound І drant I newer saw a goddess go Му mistress when sht walks treads on the ground Аnd yet by heaven I think my love as rare Аs any she belied with false compare

Таблиця 2. Підрядковий (технічний) переклад Сонет 130 (В.Шекспір)

Очі моєї коханої не схожі на сонце, (а)

Колір коралів значно червоніший, ніж червоний колір її вуст, (в)

Якщо сніг білий, то й груди темні, (б)

Якщо волосся порівняти з дротом, тоді чорний дріт росте у неї на голові, (в)

Я бачив дамаські троянди, червоні та білі, (с)

Але на її щоках я не бачив подібних троянд, (г)

І у парфумах більше пахощів, (с)

Ніж у диханні, яке йде від моєї коханої (г)

Я люблю слухати її голос, (к)

Хоча добре знаю, що музика звучить значно приємніше, (и)

Я не бачив, як іде богиня, (к)

Але моя кохана важко ступає по землі, (м)

Та все ж таки я вважаю свою кохану неповторною (д)

Як кожна інша — вона обдурена фальшивими порівняннями (д)

Таблиця 3. Художній переклад

Сонет 130 (В.Шекспір)

Пер. Д. Паламарчука

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди, Та на її обличчі не стрічав, І дише так вона, як дишуть люди, — А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої—цілком земні.

І все ж вона — найкраща поміж тими, Що славлені похвалами пустими.

Сонет 130 (В.Шекспір)

Пер. С.Маріиакі Ее глаза на звезды не похожи, Нельзя уста кораллами назвать, Не белоснежна плеч открытых кожа, И черной проволокой вьется прядь. С дамасской розой, алой или белой, Нельзя сравнить оттенок этих щек. А тело пахнет так как пахнет тело, Не как фиалки нежный лепесток. Ты не найдешь в ней совершенных линий, Особенного света на челе. Незнаю я, как шествуют богини, Но милая ступает по земле. И все ж она уступит тем едва ли, Кого в сравненьях пышных оболгали.

Орієнтовні запитання для бесіди

* Що означають поняття "вільний переклад", "технічний переклад"?

* Чим відрізняються вони між собою?

* Яке завдання стоїть перед людиною, котра робить технічний перекла тексту?

* Чи може цю роботу виконати машина?

* До чого прагне поет, беручись за художній переклад тексту?

* Що має бути в основі художнього перекладу?

* Чи можна лише на основі художнього переклала судити про художню майстерність поета та досконалість його твору?

* Чи ідентичні форма й зміст оригіналу та перекладу?

* Чи можуть вони бути абсолютно ідентичні?

Лише ретельна робота над змістом перекладеного вірша дозволяє вчителю вдатися до його ідейно-художнього аналізу.

Досвід учених-методистів інших країн свідчить, шс перекладні твори можуть інтерпретуватися по-різному: шляхом детальної дослідницької роботи чи лише "вслуховуванням" в текст без жодного аналізу.

Проблеми, зумовлені введенням нової шкільної дисципліни «3арубіжна література», сьогодні ще потребують ретельного вивчення й ґрунтовного дослідження.

Планування та організація праці словесника

План — певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної мети як учителем, так і учнями.

Цей порядок може бути різним, але обов'язково повинен забезпечувати найефективніший шлях розв'язання освітньо-виховних завдань. Учителі складають календарні, тематичні, календарно-тематичні та поурочні плани.

Всі види планів, за винятком поурочних, складаються до початку навчального року. Перш, ніж спланувати роботу, вчителю необхідно:

* поцікавитися в шкільній бібліотеці, чи є (і в якій кількості) художні тексти для учнів тих класів, де він буде працювати; зробити замовлення на придбання необхідної літератури; переглянути критичну літературу, словники, свою домашню бібліотеку;

* відвідати кабінети української літератури, історії, шкільну й міську фонотеки, методичний кабінет міста, поцікавитись новими матеріалами, які можна було б використати;

* ознайомитися з рекламним проспектом навчального телебачення, експозиціями музеїв, репертуаром театрів, щоб своєчасно поповнити план позакласної роботи із зарубіжної літератури новими заходами;

* звернути особливу увагу на кабінет зарубіжної літератури, зокрема:

а) поновити матеріал на стендах: "Вивчаємо тему...", "Поради вчителя", "Літературний куточок", "Мандри в літературний світ", "Прочитай ці книжки". "Дискусія з письменником", "Вітаємо письменника", "У творчій лабораторії письменника", "Фотосалон", "Наш вернісаж", "Анонс". "Літературна газета" тощо;

б) переглянути наочність, доповнити новими матеріалами течки, де буде зібрано матеріал про окремих письменників;

в) підготувати дидактичний матеріал;

г) полагодити технічні засоби навчання тощо.

Сьогодні, коли в Україні є багато профільних шкіл, гімназій, ліцеїв з різним розподілом навчального часу, коли програми із зарубіжної літератури ще дуже недосконалі й мають орієнтовний характер, проблема планування цього курсу стоїть перед учителем досить гостро.

Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми є пропонований приклад схем календарно-тематичного плану. Схему можна вдосконалювати, додаючи нові рубрики.