Фрагмент уроку

У ч и т е л ь. Лютим буревієм увірвався 1941 рік у людські долі: падали руїнами міста, чорним димом линули в небеса випалені до тла села, болем втрат згоряли людські серця...

Минули десятиріччя. Поросли травами поля битв. Та не гояться душі, не заростає забуттям пам'ять.

Так, у повісті «Поріг любові» П. Проскурін розповідає:

«20 жовтня 1941 року командир ескадрильї капітан Гуляєв полетів і назад не повернувся. Його разом з літаком знайшли лише через двадцять літ, 1961 року, поблизу села Шепетівка. Підбитий літак і пілота засмоктало болото, й пілот пролежав двадцять років у герметичне закупореній кабіні, зовсім не змінившись; коли його знайшли меліоратори й дістали з кабіни, він був таким самим, як і двадцять років тому в момент смерті: здавалося, що він зараз здригнеться й відкриє очі. На другі похорони приїхали постаріла на двадцять років дружина і двадцятилітня дочка, і треба було бачит» страдницькі очі цих жінок, особливо дружини, котра побачила коханого таким, яким він залишився в її пам'яті, не постарілим... На кладовищі, в момент поховання пілота, стояла жахлива тиша, жінки вголос не плакали...»

Бувають хвилини, коли розум безсилий будь-що пояснити: ні, ніхто і ніколи не має права порушити природний плин життя, ось так трагічно ламати людські долі!

Та війна не має законів — вона безжальна в своїй байдужості до людини. Аби застерегти нас від повторення цього кривавого жаху, письменник П. Проскурін у повісті «Поріг любові» приводить своїх героїв до Дятьківського музею на Брянщині. до стенду, присвяченого Василеві Дмитровичу Гуляєву. Зовсім юне, красиве обличчя на фото, годинник, пістолет, логарифмічна лінійка, планшет, гімнастерка, польовий лист... і скупі рядки завдання на ньому: «Переліт з Тарасівки до місця бою в складі пари ведучих».

Побуваєте ви зі своїми учнями на заочній екскурсії чи прийдете до Обеліска Слави у своєму селі, відвідаєте музей чи запросите живого свідка тих часів — головне, щоб школярі почули «попередження з минулого», аби воно відгукнулось у їхніх юних серцях тривогою за майбутнє.

Як засвідчує досвід кращих учителів, потрібний матеріал збирається й систематизується роками. Найзручніше робити це за персоналіями:

а) ілюстрації до твору; портрети письменників; різні обкладинки видань однієї і тієї самої книжки; фото чи картини людей та місць, змальованих у творі;

б) листи, спогади, уривки художніх творів, матеріали з періодики тощо;

в) платівки, діафільми, аудіо- та відеозаписи тощо.

Доцільність використання на уроці певного матеріалу визначиться у процесі роботи. З часом відсіється другорядне й залишиться те, що викликає інтерес у школярів, заохочує до читання творів.

9.2. Читання тексту

Другий етап вивчення художнього твору в школі — читання тексту.

Реалізується методом творчого читання, та притаманними йому прийомами.

У 5—6 класах мета творчого читання — навчити учнів правильно, вдумливо, виразно читати й розуміти прочитане.

У 7—8 класах при читанні художнього твору в класі вчитель враховує попередню підготовку учнів. Якщо вони вже добре оволоділи прийомами творчого читання, учитель удосконалює здобуті вміння і вводить нові прийоми: читання під музику, читання напам'ять за дійовими особами, індивідуальне чи самостійне читання (вдома і в класі) тощо

Слід зазначити, що розподіл прийомів творчого читання за класами умовний. Учитель може використати будь-який з прийомів у різних класах, якщо це буде ефективно й відповідатиме рівню підготовки дітей.

У старших класах учні переважно опрацьовують твори вдома. А в класі звучать лише деякі з них (невеликі за обсягом або окремі уривки).

Якщо вчителю не вдається привернути увагу до книжки, скажімо, учнів середніх класів й зробити процес читання життєвою необхідністю, то на наступному щаблі освіти здійснити це завдання буде важче

Головна мета вчителя на цьому етапі — керувати процесом читання, (якщо воно відбувається в класі), спостерігати й контролювати його (якщо учні читають вдома). Мети досягнуто в разі прочитання учнями художнього твору. Лише тоді вчитель може розпочати роботу, спрямовану на підготовку до художнього аналізу.