Додаток 8 Складні випадки правопису прикметників Творення ступенів порівняння прикметників.
Правопис вищого ступеня порівняння прикметників.
Творення й правопис присвійних прикметників.
Cкладні випадки правопису та відміцнювання числівників.
Прикметники за лексичним значенням, морфологічними ознаками й особливостями словотворення поділяються на:
|
Якісні |
Відносні |
Присвійні |
|
мають різну міру вияву ознаки: вузький-вужчий, найвужчий |
називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: лінгвістичний гурток, машинний відділ. |
Вказують на приналежність предмета людині (рідше тварині) й відповідають на пи-тання чий? чия? чиє? чиї? : Олегові окуляри, студентський зошит, песикова будка. |
Якісні прикметники мають ступені порівняння:
|
Вищий |
Найвищий |
|
1. Проста форма: суф. –ш-, -іш-: а) молодий – молодший, тонкий – тонший широкий – ширший б) дорогий – дорожчий низький – нижчий високий –- вищий Фонетичні процеси: - випадання суф. (а) - чергування приг. (б) Суплетивні форми: великий – більший гарний – кращий поганий – гірший малий –- менший 2. Складена форма: а) слова більш, менш + прикметник в початковій формі: більш молодий, менш тонкий
|
1. Проста форма: префікс най- + прикметник вищого ступеня: молодший – наймолодший, ширший – найширший.
2. Складна форма: частки, що виступають в ролі префіксів як-, що- + проста форма: якнаймолодший, щонайширший – (пишуться разом).
3. Складена форма: Прикметники найбільш, найменш + прикметник в початковій формі: найбільш молодий, найменш широкий
|
Не всі якісні прикметники здатні утворювати ступені порівняння. Не мають форм вищого і найвищого ступеня прикметники, утворені:
а) За допомогою префіксів зменшеності, збільшеності за-, пре- : замалий, презлий.
б) За допомогою суфіксів -езн-, -енн-, -есеньк- (-ісіньк-, -юсіньк-), -уват: старезний, здоровенний, малесенький, тонюсінький, манісінький, довгуватий.
в) Що виражають абсолютний поріг ознаки: німий, босий, мертвий.
г) Назви кольорів, що перейшли з розряду відносних: шоколадний, вороний, волошковий, брунатний.
Правопис вищого ступеня порівняння прикметників.
При утворенні вищого ступеня порівняння прикметників:
а) У суфіксі - іш – завжди пишеться і:
стрункий – стрункіший, свіжий – свіжіший, гарячий – гарячіший.
б) При додаванні суфікса –ш- можуть виникати близькі за звучанням звукосполуки (жч), якщо твірна основа закінчується на г, з, ж і жч, а також на с. Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами ж, ч і щ.
Графічно це можно зобразити так:
[г, з, ж] + - ш - = жч в семи прикметниках:
близько – ближчий, дорогий – дорожчий,
важкий – важчий, дужий – дужчий,
вузький – вужчий, низький – нижчий,
тяжкий – тяжчий.
[ с ] + - ш - = щ в трьох прикметниках:
високий – вищий, товстий – товщий (товстіший), гарний – кращий.
в) Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова ( прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їх правописні особливості:
вужчий – вужче, повужчати; товщий – товще, потовщати.
г) Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж ( таке порівняння виділяється комами), від, за:
кращий, ніж усі; сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших.
Додаток 9
Складні випадки правопису та відмінювання числівників.
Правопис числівників слід починати розглядати з відмінкових закінчень
через їх різноманітну будову:
Подібно до прикметників відмінюються числівники один, одна, одне
(-о), тобто вони змінюються за родами, числами й відмінками. Одна має паралельні закінчення у родовому та орудному відмінках однини: однієї (одної), однією (одною).
2. Окремий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато та збірні ( у збірних при відмінюванні суфікс -ер (о):
три, трьох, трьом, четверо, п’ятеро і т.д., (крім сорок)
3. Числівники 5-20, 30, 50, 60, 70, 80, а також кільканадцять, кількадесять у родовому, давальному і місцевому відмінках мають закінчення -и, в орудному відмінку – -ма: вісім – восьми, вісьма (вісьмома), на восьми. Вони можуть мати такі паралельні закінчення в родовому, давальному та місцевому відмінках, як збірні числівники: восьми – вісьмох, восьми – вісьмом, на восьми – на вісьмох.
4. У числівниках 50-80 при відмінюванні змінюється лише друга частина (на відміну від російської мови, в якій ці числівники відмінюються в обох складових частинах): п’ятдесяти, п’ятдесятьма і т.д.
5. Числівники 40, 90, 100в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
6. У назвах сотень при відмінюванні змінюються обидві частини:
шестисот, шестистами, шістьмастами, на шестистах.
7. У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий: одна п’ята, однієї п’ятої, одній п’ятій, одну п’яту, однією п’ятою, на одній п’ятій.
При написанні числівників слід пам’ятати про такі орфографічні моменти:
1. М’який знак не пишеться:
а) У складних числівниках у кінці їх першої частини: п’ятнадцять, п’ятсот, шістнадцять, шістсот, дев’ятнадцять, дев’ятсот, але п’ять, шість, дев’ять.
б) У числівниках сім, вісім, сімдесят, вісімдесят (пор. з рос. семь, восемь, семьдесят, восемьдесят).
2. М’який знак пишеться:
а) У формах числівників, які вживаються на початку складних слів (трьох-, чотирьох-), де відбувається пом’якшення приголосного [р] перед [о]: трьохсот, чотирьомастами, але: чотири – чотирма.
б) Спостерігається пом’якшення попереднього приголосного при відмінюванні в числівниках:
п’ять – п’ятьох, п’ятьом, п’ятьома;
шість – шістьма, шістьома, шістьох;
сім – сьомий, сьомому, сьома;
вісім – восьми, вісьмох, вісьмастами, восьмисот;
десять – десятьма, десятьома, десятьох;
п’ятдесят – п’ятдесятьма, п’ятьмастами.
в) Пом’якшуються кінцеві приголосні в числівниках від одинадцять до двадцять та тридцять.
г) Спостерігається пом’якшення приголосних у групі числівників: кільканадцять, кількадесят, кількасот, багатьма, мільйон, мільярд.
3. Апостроф ставиться:
а) У групі числівників: п’ять, дев’ять та похідних від них: п’ятсот, дев’ятсот тощо.
б) У складних словах, першою частиною яких є числівник, що закінчується на приголосний перед я, ю, є, ї: трьох’ярусний, чотирьох’ярусний.
4. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний,
-мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): двохсотий, двадцятип’ятитисячний, двохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний).
5. Відбувається подвоєння приголосних у порядкових числівниках: мільйонний, трьохсоттисячний, але: одинадцять (на відміну від рос. одиннадцать).
6. Числівники півтора (карбованця), півтори (тисячі), півтораста пишуться з пів- разом і не відмінюються.
Додаток 10
Правопис складних слів
Правопис складних іменників.
Правопис складних прикметників.
Правопис складних числівників та займенників.
Правопис складних прислівників.
Правопис складних іменників.
Разом пишуться:
а) Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: тепловоз, паровоз, плодосховище, лісовпорядкування.
б) Складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основи за допомогою сполучного звука: лісостеп, білокрів’я.
в) Складні іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника): радіокомітет, автострада, шлакоблок.
г) Складні іменники, утворені дієсловом в наказовій формі та іменника: перекотиполе, горицвіт, пройдисвіт; Вернигора, Убийвовк (прізвища).
д) Складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка: шестирічка, сторіччя, п’ятиденка.
е) Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півгодини, півтижня, напівоберт, напівлюдина, полумисок, полукіпок.
Перед власними іменниками пів- пишеться через дефіс: пів-Донецька, пів-України.
є) Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: термогідродинаміка, світловодолікування.
Через дефіс пишуться:
Складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучного звука, незалежно від того, чи в даному слові відмінюються обидва іменники, чи тільки другий.
До таких слів з обома відмінюваними частинами належать:
а) Іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж, розтяг-стиснення.
б) Іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання, спеціальність, професію: генерал-губернатор, прем’єр-міністр,член- кореспондент, лікар-еколог, магнітолог-астроном.
в) Іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка.