Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PEREDMOVA.docx
Скачиваний:
50
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
199.44 Кб
Скачать

Додаток 8 Складні випадки правопису прикметників Творення ступенів порівняння прикметників.

  1. Правопис вищого ступеня порівняння прикметників.

  2. Творення й правопис присвійних прикметників.

  3. Cкладні випадки правопису та відміцнювання числівників.

Прикметники за лексичним значенням, морфологічними ознаками й особливостями словотворення поділяються на:

Якісні

Відносні

Присвійні

мають різну міру вияву ознаки: вузький-вужчий, найвужчий

називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: лінгвістичний гурток, машинний відділ.

Вказують на приналежність предмета людині (рідше тварині) й відповідають на пи-тання чий? чия? чиє? чиї? : Олегові окуляри, студентський зошит, песикова будка.

Якісні прикметники мають ступені порівняння:

Вищий

Найвищий

1. Проста форма:

суф. –ш-, -іш-:

а) молодий – молодший,

тонкий – тонший

широкий – ширший

б) дорогий – дорожчий

низький – нижчий

високий –- вищий

Фонетичні процеси:

- випадання суф. (а)

- чергування приг. (б)

Суплетивні форми:

великий – більший

гарний – кращий

поганий – гірший

малий –- менший

2. Складена форма:

а) слова більш, менш +

прикметник в початковій формі:

більш молодий, менш тонкий

1. Проста форма:

префікс най- + прикметник вищого ступеня: молодший – наймолодший, ширший – найширший.

2. Складна форма:

частки, що виступають в ролі префіксів

як-, що- + проста форма: якнаймолодший, щонайширший – (пишуться разом).

3. Складена форма:

Прикметники найбільш, найменш + прикметник в початковій формі:

найбільш молодий, найменш широкий

Не всі якісні прикметники здатні утворювати ступені порівняння. Не мають форм вищого і найвищого ступеня прикметники, утворені:

а) За допомогою префіксів зменшеності, збільшеності за-, пре- : замалий, презлий.

б) За допомогою суфіксів -езн-, -енн-, -есеньк- (-ісіньк-, -юсіньк-), -уват: старезний, здоровенний, малесенький, тонюсінький, манісінький, довгуватий.

в) Що виражають абсолютний поріг ознаки: німий, босий, мертвий.

г) Назви кольорів, що перейшли з розряду відносних: шоколадний, вороний, волошковий, брунатний.

Правопис вищого ступеня порівняння прикметників.

При утворенні вищого ступеня порівняння прикметників:

а) У суфіксі - іш – завжди пишеться і:

стрункий – стрункіший, свіжий – свіжіший, гарячий – гарячіший.

б) При додаванні суфікса –ш- можуть виникати близькі за звучанням звукосполуки (жч), якщо твірна основа закінчується на г, з, ж і жч, а також на с. Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами ж, ч і щ.

Графічно це можно зобразити так:

[г, з, ж] + - ш - = жч в семи прикметниках:

близько – ближчий, дорогий – дорожчий,

важкий – важчий, дужий – дужчий,

вузький – вужчий, низький – нижчий,

тяжкий – тяжчий.

[ с ] + - ш - = щ в трьох прикметниках:

високий – вищий, товстий – товщий (товстіший), гарний – кращий.

в) Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова ( прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їх правописні особливості:

вужчий – вужче, повужчати; товщий – товще, потовщати.

г) Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж ( таке порівняння виділяється комами), від, за:

кращий, ніж усі; сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших.

Додаток 9

Складні випадки правопису та відмінювання числівників.

Правопис числівників слід починати розглядати з відмінкових закінчень

через їх різноманітну будову:

  1. Подібно до прикметників відмінюються числівники один, одна, одне

(-о), тобто вони змінюються за родами, числами й відмінками. Одна має паралельні закінчення у родовому та орудному відмінках однини: однієї (одної), однією (одною).

2. Окремий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато та збірні ( у збірних при відмінюванні суфікс -ер (о):

три, трьох, трьом, четверо, п’ятеро і т.д., (крім сорок)

3. Числівники 5-20, 30, 50, 60, 70, 80, а також кільканадцять, кількадесять у родовому, давальному і місцевому відмінках мають закінчення -и, в орудному відмінку – -ма: вісім – восьми, вісьма (вісьмома), на восьми. Вони можуть мати такі паралельні закінчення в родовому, давальному та місцевому відмінках, як збірні числівники: восьми – вісьмох, восьми – вісьмом, на восьми – на вісьмох.

4. У числівниках 50-80 при відмінюванні змінюється лише друга частина (на відміну від російської мови, в якій ці числівники відмінюються в обох складових частинах): п’ятдесяти, п’ятдесятьма і т.д.

5. Числівники 40, 90, 100в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.

6. У назвах сотень при відмінюванні змінюються обидві частини:

шестисот, шестистами, шістьмастами, на шестистах.

7. У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий: одна п’ята, однієї п’ятої, одній п’ятій, одну п’яту, однією п’ятою, на одній п’ятій.

При написанні числівників слід пам’ятати про такі орфографічні моменти:

1. М’який знак не пишеться:

а) У складних числівниках у кінці їх першої частини: п’ятнадцять, п’ятсот, шістнадцять, шістсот, дев’ятнадцять, дев’ятсот, але п’ять, шість, дев’ять.

б) У числівниках сім, вісім, сімдесят, вісімдесят (пор. з рос. семь, восемь, семьдесят, восемьдесят).

2. М’який знак пишеться:

а) У формах числівників, які вживаються на початку складних слів (трьох-, чотирьох-), де відбувається пом’якшення приголосного [р] перед [о]: трьохсот, чотирьомастами, але: чотири – чотирма.

б) Спостерігається пом’якшення попереднього приголосного при відмінюванні в числівниках:

п’ять – п’ятьох, п’ятьом, п’ятьома;

шість – шістьма, шістьома, шістьох;

сім – сьомий, сьомому, сьома;

вісім – восьми, вісьмох, вісьмастами, восьмисот;

десять – десятьма, десятьома, десятьох;

п’ятдесят – п’ятдесятьма, п’ятьмастами.

в) Пом’якшуються кінцеві приголосні в числівниках від одинадцять до двадцять та тридцять.

г) Спостерігається пом’якшення приголосних у групі числівників: кільканадцять, кількадесят, кількасот, багатьма, мільйон, мільярд.

3. Апостроф ставиться:

а) У групі числівників: п’ять, дев’ять та похідних від них: п’ятсот, дев’ятсот тощо.

б) У складних словах, першою частиною яких є числівник, що закінчується на приголосний перед я, ю, є, ї: трьох’ярусний, чотирьох’ярусний.

4. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний,

-мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): двохсотий, двадцятип’ятитисячний, двохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний).

5. Відбувається подвоєння приголосних у порядкових числівниках: мільйонний, трьохсоттисячний, але: одинадцять (на відміну від рос. одиннадцать).

6. Числівники півтора (карбованця), півтори (тисячі), півтораста пишуться з пів- разом і не відмінюються.

Додаток 10

Правопис складних слів

  1. Правопис складних іменників.

  2. Правопис складних прикметників.

  3. Правопис складних числівників та займенників.

  4. Правопис складних прислівників.

Правопис складних іменників.

Разом пишуться:

а) Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: тепловоз, паровоз, плодосховище, лісовпорядкування.

б) Складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основи за допомогою сполучного звука: лісостеп, білокрів’я.

в) Складні іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника): радіокомітет, автострада, шлакоблок.

г) Складні іменники, утворені дієсловом в наказовій формі та іменника: перекотиполе, горицвіт, пройдисвіт; Вернигора, Убийвовк (прізвища).

д) Складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка: шестирічка, сторіччя, п’ятиденка.

е) Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півгодини, півтижня, напівоберт, напівлюдина, полумисок, полукіпок.

Перед власними іменниками пів- пишеться через дефіс: пів-Донецька, пів-України.

є) Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: термогідродинаміка, світловодолікування.

Через дефіс пишуться:

Складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучного звука, незалежно від того, чи в даному слові відмінюються обидва іменники, чи тільки другий.

До таких слів з обома відмінюваними частинами належать:

а) Іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж, розтяг-стиснення.

б) Іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання, спеціальність, професію: генерал-губернатор, прем’єр-міністр,член- кореспондент, лікар-еколог, магнітолог-астроном.

в) Іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.