- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1: «предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів»
- •1.1. Предмет і метод курсу
- •1.2. Фінансові категорії
- •1.3. Функції і роль фінансів
- •1.4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями
- •II рівень
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 2: «генезіс і еволюція фінансів»
- •2.1. Еволюція розвитку, історичні передумови та етапи виникнення фінансів
- •2.2. Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •2.3. Значення та роль фінансів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 3: «Становлення та розвиток фінансової науки»
- •3.1. Етапи становлення фінансової науки
- •3.2. Зарубіжна фінансова думка
- •3.3. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3.4. Основні елементи сучасної фінансової думки
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 4: «фінансове право і фінансова політика»
- •4.1. Поняття фінансової системи держави. Економічні та організаційні засади створення фінансової системи держави
- •4.2. Принципи побудови та структурні компоненти фінансової системи
- •4.3. Фінансова політика
- •Фінансовий механізм: сутність, зміст, структура, характеристика окремих ланок
- •4.5. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 5: «податки. Податкова система»
- •5.1. Сутність, класифікація та основні елементи податків
- •5.2. Особливості податкової системи України
- •Основними засадами податкового законодавства України є:
- •Поняття податку та збору
- •Види податків та зборів
- •Загальнодержавні податки та збори
- •Місцеві податки та збори
- •Спеціальні податкові режими
- •5.3. Податкове право і політика оподаткування України в сучасних умовах
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 6: «бюджет. Бюджетна система»
- •6.1. Сутність, значення та функції бюджету
- •6.2. Бюджетний устрій і бюджетна система України
- •6.3. Етапи бюджетного процесу
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:
- •3. Затвердження бюджету.
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 7: «бюджетний дефіцит»
- •Понятійний апарат: принцип збалансованості, профіцит бюджету, дефіцит бюджету, трансферти, чисте кредитування, стійкий дефіцит, тимчасовий бюджетний дефіцит, бюджетний секвестр, сеньйораж
- •7.1. Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України
- •7.2. Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини
- •7.3. Джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 8: «державний кредит»
- •8.1. Сутність та функції державного кредиту
- •8.2. Основні форми державного кредиту та їх характеристика
- •8.3. Державний борг та методи управління ним
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 9: «місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання»
- •9.1. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку регіонів
- •9.2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •9.3. Збалансування місцевих бюджетів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 10: «соціальні позабюджетні фонди»
- •10.1. Загальна характеристика державних цільових фондів
- •10.2. Особливості формування та сутність фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •10.3. Сутність та значення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •10.4. Загальна характеристика фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •10.5. Особливості формування фонду Пенсійного страхування
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 11: «фінанси субєктів господарювання»
- •11.1. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •11.2 Фінанси некомерційних установ і організацій
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 12: «фінанси домогосподарств»
- •12.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •12.2. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •12.3. Фінансові рішення домашніх господарств
- •12.4. Інвестиційна діяльність населення
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 13: «страхування. Страховий ринок»
- •13.1. Сутність і функції страхування. Основні терміни і поняття страхування
- •13.2. Основні галузі та форми страхування
- •13.3. Страховий ринок України на сучасному етапі
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 14: «фінансовий ринок»
- •14.1 Сутність та особливості функціонування фінансового ринку
- •14.2 Структура фінансового ринку
- •14.3 Характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •Регулювання фінансового ринку
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 15. Фінансовий менеджмент
- •15.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •15.2. Організаційні основи фінансового менеджменту
- •15.3. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •15.4. Системи і методи внутрішнього фінансового контролю
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 16: «міжнародні фінанси»
- •Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
- •Міжнародний фінансовий ринок
- •16.4. Міжнародні фінансові інституції
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 17: «фінансова безпека держави»
- •17.1. Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •17.2. Сутність і складові фінансової безпеки держави
- •17.3. Види загроз фінансовій безпеці держави
- •17.4. Система показників оцінки фінансової безпеки держави
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 18: «фінанси країн з розвиненою ринковою економікою»
- •18.1. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
- •18.2. Особливості фінансової системи сша, особливості її функціонування на сучасному етапі
- •18.3. Фінансова система Великобританії, її склад і механізм функціонування
- •18.4. Склад і особливості функціонування фінансової системи Франції
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 19: «фінанси європейського союзу»
- •19.1. Особливості та роль єс у загальносвітовому розвитку
- •19.2. Основні аспекти створення і розвитку єс
- •19.3. Організація, структура і динаміка союзного бюджету
- •19.4. Організація оподатковування в єс, напрямки гармонізації податкового законодавства
- •19.5. Перспективи інтеграції фінансів в державах єс
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література
- •Финансы предприятия. Шуляк п.Н. 6-е изд., перераб. И доп. - м.: Дашков и к, 2006. -712 с.
Контрольні запитання та завдання:
Які складові структури фінансової безпеки Ви знаєте?
Назвіть основні загрози які впливають на рівень бюджетної безпеки.
Які виділяють види інфляції за темпами знецінення грошей?
Чи існують особливості забезпечення інвестиційної безпеки?
Які індикатори фінансово-кредитної безпеки ви знаєте?
Тема 18: «фінанси країн з розвиненою ринковою економікою»
18.1. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
18.2. Особливості фінансової системи США, особливості її функціонування на сучасному етапі
18.3. Фінансова система Великобританії, її склад і механізм функціонування
18.4. Склад і особливості функціонування фінансової системи Франції
Понятійний апарат: структура витрат, державний бюджет, витрати на соціальні потреби, капіталовкладення, податкова політика, бюджетний рік, федеральний бюджет, федеральний уряд, федеральні асигнування, фінансова політика уряду, урядовий фонд, державні капіталовкладення.
18.1. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
Становлення національних фінансових систем у країнах, що розвиваються, протікає в складних і суперечливих умовах, що характеризуються такими рисами, як промислова і технологічна відсталість, багатоукладність економіки, нерівноправне положення у світовому господарстві. У той же час між окремими країнами існують великі розходження в географічному положенні, розмірах території, чисельності і складі населення, забезпеченості природними ресурсами, а також у соціальних структурах і політичних режимах.
Бюджетна система країн, що розвиваються, складається з центрального і місцевого бюджетів.
Слід відзначити, що бюджетна система у країнах з федеральним адміністративним устроєм має три ланки: центральний, федеральні і місцеві бюджети.
З поточних бюджетів кошти виділяються на:
управління,
оборону,
охорону суспільного порядку,
деякі види соціальних витрат.
У “бюджетах розвитку” концентруються фінансові ресурси, що мобілізуються з внутрішніх і зовнішніх джерел і використовуються для фінансування заходів щодо виконання річних програм у рамках національних планів соціально-економічного розвитку.
Що стосується автономних і приєднаних бюджетів, то темпи їхнього росту значно повільніше. Питома вага цих бюджетів у загальнодержавних ресурсах звичайно не перевищує 5-10 %. Місцеві бюджети характеризуються слабким розвитком, особливо в відношенні доходної бази. У цілому для країн, що розвиваються характерний високий ступінь централізації бюджетних ресурсів, пов'язаний із загальною обмеженістю джерел доходів і необхідністю концентрації всіх існуючих коштів.
Протягом останніх років зростання державних бюджетів випереджало зростання валового національного продукту. У результаті в більшості з них помітно розширився бюджетний перерозподіл національного доходу. Найнижчий рівень бюджетного перерозподілу (від 6 % до 12 %) національного доходу зберігають у даний час найменш розвиті країни - Бангладеш, Бутан, Непал, Сомалі, Гватемала. Розширення перерозподільної функції державних фінансів стримується не тільки їхньою бідністю, але і перевагою в економіці натурального і напівнатурального господарства.
Структура витрат державних бюджетів найбільш реально характеризує позитивні, творчі функції фінансів країн, що розвиваються, їх першорядну роль у розвитку економіки, здійсненні соціально-культурних перетворень. На ці цілі витрачається від 40 до 60 % бюджетних коштів.
Слід відмітити, що державні бюджети здійснюють фінансування знову створених промислових виробництв, насамперед, у галузях 1-го підрозділу, направляють ресурси на будівництво і модернізацію підприємств в обробній промисловості, розвідку корисних копалин і розширення їхнього видобутку і переробки, спорудження теплових і гідроелектростанцій, іригаційних і меліоративних систем, портів і аеродромів, на створення і зміцнення державного сектора в банківській сфері. Зазначені витрати відіграють вирішальну роль у формуванні національного господарчого комплексу, досягненні прогресивних структурних зрушень в економіці, розширенні робочих місць.
Витрати на соціальні потреби, як правило, недостатні, щоб забезпечити швидкі і вирішальні зрушення в цій сфері.
Обмеження бюджетних асигнувань на економічні і соціальні цілі багато в чому викликається не тільки нестачею ресурсів, але і зростанням непродуктивних витрат. Статистика показує, що витрати на економічні і соціальні потреби тим менші, чим більше країна витрачає коштів на військові і військово-політичні цілі.
У багатьох країнах, що звільнилися, також відбувається швидке збільшення адміністративно-управлінських витрат, що зв'язано з розширенням державного апарата, політичних і організаторських функцій держави, його міжнародних зв'язків і представництв.
Усе більш вагомою статтею бюджетних витрат стають в останні роки асигнування по обслуговуванню державного боргу.
Ведуча роль держави в господарській діяльності в багатьох країнах, що розвиваються знаходить прояв у виділенні з бюджетів значних коштів на капіталовкладення. Їхня питома вага в загальних асигнуваннях коливається від 15 до 40 % і більше. Величина даного показника нерідко залежить від структурних особливостей бюджетної системи і масштабів державного підприємництва, принципів фінансування.
Кошти, які виділяються з державних бюджетів на капіталовкладення, разом з інвестиціями державного сектору досягають нерідко половини і більш усіх капіталовкладень в економіку країн, що розвиваються і в такий спосіб є вирішальним фактором зростання загальнонаціонального нагромадження.
Звернемо увагу на те, що джерела бюджетних доходів підрозділяються на звичайні (податки, збори, доходи від державного майна і підприємств) і залучені у виді внутрішніх і зовнішніх позик.
Основним джерелом звичайних надходжень, що формують від 50 до 90% доходів державного бюджету, є податки.
Податкова політика країн, що розвиваються спрямована на регулювання економічних і соціальних процесів. За допомогою податків уряди намагаються стимулювати і спрямовувати приватнокапіталістичне нагромадження, забезпечити більш рівномірний галузевий і територіальний розподіл капіталовкладень. Податковий режим у відношенні приватнокапіталістичного підприємництва, яке включає численні пільги, послаблення й звільнення в сполученні з іншими заходами державного втручання, покликаний залучити приватних інвесторів до участі у виконанні урядових планів і програм економічного розвитку, вкладенню капіталів у ведучі галузі промисловості, у підняття економіки відсталих регіонів, впровадженню сучасної технології, створенню додаткових робочих місць. У багатьох країнах, що розвиваються, податковими знижками і пільгами користуються товаровиробники в сільському господарстві, що повинно стимулювати розвиток цієї галузі економіки.
У період незалежного розвитку відбувається помітна зміна в податкових методах мобілізації бюджетних ресурсів, поступово зростають доходи від прямого оподатковування, хоча для більшості країн, що розвиваються, у даний час характерна значна перевага непрямих податків, якими забезпечується від 60 до 80 % усіх податкових надходжень а бюджет. У найбідніших країнах з великими масштабами натурального і напівнатурального господарства помітне місце серед бюджетних доходів зберігають майнові види податків: на землю, худобу, плодові дерева, за користування водою.
Основою податкових надходжень у бюджети країн, що розвиваються, як правило, залишаються непрямі податки, причому в багатьох країнах їх найважливішою складовою частиною є мита як імпортні, так і експортні. Це ставить стан бюджетних доходів у пряму залежність від обсягу й умов зовнішньої торгівлі. У той же час ряд факторів веде до поступового зниження фіскальної ролі мита. Серед них: зниження або навіть скасування митного обкладання на імпорт засобів виробництва, заходи щодо стимулювання експорту - основного каналу надходжень іноземної валюти, зокрема, звільнення його значної частини або навіть цілком від мита.
Розширення непрямого оподатковування відбувається головним чином за рахунок товарів широкого вжитку, що є одним з основних факторів зростання цін та вартості життя.
Випереджальне зростання бюджетних видатків у порівнянні зі звичайними доходами приводить до збільшення дефіцитів, особливо в найменш розвитих країнах. Для покриття дефіцитів країни, що розвиваються, користуються як внутрішніми, так і зовнішніми джерелами.