Питання для самоконтролю.

1. Які існують концепції походження грошей та яка з них більш адекватна ринковій практиці використання грошей в економіці?

2. Який спосіб обміну продуктами вигідніший і зручніший для учасників ринку - у формі бартеру чи з допомогою грошей? Чому?

3. Визначте, яке з наведених нижче визначень суті грошей є найбільш повним і правильним (і чому)?

- це законні платіжні засоби, створені державою,

- це все те, що використовується як гроші,

- це все те, що може слугувати загальним еквівалентом,

- це все те, що є носієм самостійної мінової вартості, абсолютної цінності.

4. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?

5. Які причини зумовили демонетизацію золота?

6. Чи існує ймовірність повернення золота на роль грошового товару?

7. Які функції виконують гроші? Які існують відмінності у поглядах в зарубіжній та вітчизняній літературі щодо кількості функцій грошей і з чим вони пов'язані?

8. У яких функціях гроші найбільше потерпають від інфляції?

9. Чим відрізняються неповноцінні гроші від повноцінних ?

10. Що таке вартість грошей як грошей, на чому вона базується і в чому вона проявляється ?

11. Що таке вартість грошей як капіталу і в чому вона проявляється?

12. Чому неповноцінні гроші називають ще кредитними?

13. Чи впливає статус «законних платіжних засобів» на вартість грошей і чи всі існуючі засоби платежу мають такий статус?

14. Що таке «електронні гроші»? Що у них є спільного і відмінного від паперових грошей і депозитних грошей?

15. Чим поняття ролі грошей відрізняється від поняття функції грошей? Як вони між собою пов'язані ?

16. Як впливає на виробництво сама наявність грошей в економіці?

17. Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?

Тестові завдання для самостійної перевірки знань

1. Гроші – це:

а) грошове вираження вартості товару;

б) особливий товар;

в) специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту;

г) специфічний товар, що володіє міновою вартістю.

2. Визначене кількісне співвідношення, у якому один товар обмінюється на інший – це:

а) споживча вартість товару;

б) мінова вартість товару;

в) грошове вираження вартості товару;

г) загальний еквівалент.

3. Особливостями грошей є:

а) у споживчій вартості грошей виражається вартість інших товарів;

б) гроші є грошовим вираженням вартості товару;

в) гроші виступають у якості загального та безпосереднього еквівалента;

г) усе перераховане вище.

4. Функцію грошей як міри вартості виконують:

а) ідеальні гроші;

б) реальні гроші;

в) повноцінні гроші;

г) умовні гроші.

5. Необхідність грошей обумовлена:

а) наявністю товарного виробництва;

б) наявністю товарного обігу;

в) наявністю товарного виробництва і товарного обігу;

г) наявністю кризи надвиробництва.

6. Функцію грошей як засобу накопичення виконують:

а) ідеальні гроші;

б) реальні гроші;

в) повноцінні гроші;

г) умовні гроші.

7. Відповідно до якої концепції гроші з’явилися в результаті тривалого розвитку соціально-економічних формацій, що мимо волі людей призвів до того, що деякі предмети виділилися з загальної маси і зайняли особливе місце:

а) економічної;

б) еволюційної;

в) раціоналістичної;

г) наукової.

8. Функцію грошей як засобу платежу виконують:

а) реальні гроші;

б) ідеальні гроші;

в) повноцінні гроші;

г) умовні гроші.

9. Велика вартість метала при малому обсязі – це:

а) економічність;

б) портативність;

в) сталість;

г) ліквідність.

10. Гроші виконують такі функції:

а) міри вартості;

б) масштабу цін;

в) засобу платежу;

г) загального еквівалента.

Теми рефератів та есе

1. Економічна сутність та походження грошей.

2. Еволюційний процес розвитку форм грошей в Україні.

3. Електронні гроші: сутність та порівняльний аналіз якісних властивостей.

4. Функції грошей в національному обороті та їх взаємозв’язок.

5. Роль грошей у розвитку ринкової економіки.

Рекомендована література: 1, 2, 5, 8, 10, 12, 13, 19, 21, 29, 31.

ТЕМА 2: “КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ ТА СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ”

Мета: зрозуміти вклад в теорію грошей провідних економістів Заходу ХХ ст.; ознайомитись із вкладом відомого українського економіста М. Туган-Барановського в монетаристську теорію; зрозуміти об’єктивний характер сучасного зближення кейнсіанських та неокласичних позицій у кількісній теорії грошей.

План

1. Класична кількісна теорія грошей.

2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.

3. Внесок Дж. Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей.

4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії.

5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез в теорії грошей.

Основні терміни та поняття

Монетаризм, кейнсіанство, кількісна теорія грошей, абстрактна теорія грошей, номіналістична теорія грошей, „рівняння обміну”, “грошове правило” Фрідмана.

Методичні рекомендації до вивчення теми

1. Під час вивчення даної теми студент повинний зрозуміти, що кількісна теорія грошей — це не якась окрема концепція, а загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).

Залежно від того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямів:

• класична кількісна теорія;

• неокласична кількісна теорія;

• кейнсіанський напрям;

• сучасний монетаризм;

• кейнсіансько-монетаристський синтез.

Важливе значення в самостійній роботі студента має розгляд класичної кількісної теорії грошей, що пояснює зміну цін лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва ця теорія не вивчає.

2. Сутність неокласичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості грошей на Ціни, а цін — на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтервалах, що залежить він від багатьох чинників, які повинні враховуватися при розробленні рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.

3. Кейнсіанський напрям у кількісній теорії грошей має ту особливість, що, не заперечуючи принципово значення кількісного чинника впливу на ціни і реальну економіку, зовсім по-іншому трактує механізм цього впливу і його значення. Дж. М. Кейнс виходив з того, що ринковій економіці внутрішньо властива розбалансованість та нерівномірність (циклічність) відтворювального процесу, який зумовлює низьку ефективність монетарних факторів економічного регулювання, особливо на коротких часових інтервалах, і вимагає більш прямого і потужного втручання держави в економічні процеси, зокрема через механізм фіскально-бюджетної політики. У самому механізмі впливу кількісного фактора на економіку Кейнс на перше місце ставив не зміну цін, а динаміку процентної ставки та пов’язаний з нею інвестиційний процес.

4. Представники сучасного монетаризму відновили ключову ідею класичної теорії про здатність ринкової економіки до саморегулювання і на цій підставі в центр уваги знову поставили кількісний чинник і монетарну політику. У “передатному механізмі” впливу грошей на економіку вони повернулись до прямого зв’язку між кількістю грошей і цінами й істотно конкретизували механізм цього зв’язку через зміну попиту і пропозиції на гроші та зміну структури активів. Практичні рекомендації представників сучасному монетаризму зводиться насамперед до

• проведення жорсткої монетарної політики, в основу якої слід брати сформульоване М.Фрідманом “грошове правило”;

• максимального обмеження прямого, адміністративного втручання держави у процеси суспільного відтворення, лібералізації ринку, цін, підприємницької діяльності тощо.

5. Загальноекономічна та грошово-кредитна політика, що проводилась в Україні в перехідний період, поступово трансформувалася від суто кейнсіанського спрямування до монетаристського і кейнсіансько-монетаристського синетезу. На першому етапі (1991-1994 рр.) у ній переважали настрої недооцінки сталості грошей та монетарной політики, пріоритетності прямого державного регулювання економіки, перебільшення значення фіскально-бюджетної політики тощо. На другому етапі (1994-2000рр.) був проголошений курс на прискорене формування ринкового механізму, проведення жорсткої антиінфляційної політики, стимулювання розвитку підприємництва, посилення стимулюючих якостей податкового механізму та на підвищення ролі монетарної політики в системі економічного регулювання. Подібна переорієнтація адекватна ідеям сучасного монетаризму. Проте більш-менш послідовно і повно вона була реалізована лише у сфері монетарної політики.