Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття інфляції. Які розбіжності існують у трактуванні поняття «інфляція»?

2. Чи є розбіжності в трактуванні суті інфляції кейнсіанцями і монетаристами?

3. Що таке критична точка розвитку інфляційного процесу?

4. У чому полягають причини інфляції. Чому М. Фрідман вважає, що інфляція скрізь і завжди є монетарним феноменом?

5. Чи всяке зростання цін є інфляцією? Чи зводиться інфляція тільки до зростання цін?

6. Що таке повзуча, галопуюча і гіперінфляція?

7. Чи завжди інфляція негативно впливає на економіку?

8. Чому в Україні інфляція набула форми стагфляції?

9. Назвіть особливості інфляції в Україні в 90-ті роки?

10. Яку роль відіграє бюджетний дефіцит у розвитку інфляції?

11. Дайте визначення поняття грошової реформи?

12. Які види грошових реформ Ви знаєте?

13. Назвіть основні особливості грошових реформ в Україні?

Тестові завдання для самостійної перевірки знань

1. Інфляція – це:

а) знецінення грошей, яке призводить до відтоку робочої сили зі сфери виробництва до сфери спекулятивного обміну;

б) раптовий процес у економіці, який можна поділити на декілька стадій;

в) тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті;

г) зростання грошової маси в обороті, яке призводить до падіння цін на засоби виробництва і товари кінцевого споживання.

2. Падіння курсу грошей до іноземних валют – це:

а) девальвація;

б) ревальвація;

в) цінова інфляція;

г) деномінація.

3. Назвіть фактори, що спричинюють інфляцію попиту:

а) прискорене зростання витрат виробництва, зокрема заробіт­ної плати;

б) падіння продуктивності праці та зростання заробітної плати;

в) разом а) і б);

г) зростання внутрішнього державного боргу, мілітаризація економіки, кредитна експансія, інвестиції у важку промис­ловість.

4. Назвіть фактори, що спричиняють інфляцію витрат (пропозиції):

а) падіння виробництва, зниження темпів росту продуктивнос­ті праці; прискорене зростання витрат на одиницю продук­ції, зокрема заробітної плати; енергетична криза;

б) падіння темпів росту продуктивності праці;

в) бюджетний дефіцит і зростання внутрішнього і зовнішньо­го державного боргу;

г) разом б) і в).

5. Яку назву має інфляція, що позначається середньорічними темпами зростання цін від 10 до 50% (іноді до 100%):

а) прихована або "повзуча";

б) галопуюча;

в) гіперінфляція;

г) суперінфляція.

6. Хто виграє від інфляції:

а) підприємці;

б) вкладники і кредитори;

в) дебітори;

г) ніхто не виграє.

7. Що ви розумієте під антиінфляційною політикою:

а) це - заходи державного регулювання економіки, які засто­совують у боротьбі з інфляцією;

б) враховуючи фактори, що спричиняють інфляцію, необхідно поєднувати дефляційну політику (для регулювання попиту), а також політику доходів (для стимулювання економічного зростання);

в) держава не може регулювати інфляцію;

г) індексація, контроль за цінами, конкурентне стимулювання виробництва.

8. Який механізм зв'язку між рівнем процентної ставки і обсягом грошової маси в обігу? Як використовує цей механізм центральний банк в своїй грошово-кредитній політиці:

а) процентна ставка змінюється обернено пропорційно масі грошей в обігу;

б) процентна ставка інертна (нейтральна) до зміни грошової маси;

в) грошова маса інертна до зміни процентної ставки. Проте процентна ставка прямо пропорційна масі грошей в обігу. Центральний банк підвищує процентну ставку, коли збіль­шується грошова маса;

г) центральний банк регулює грошову масу так, щоб утримати ставку процента на заданому рівні.

9. Загальна грошова маса зростає кожного разу, коли комерційні банки:

а) збільшують свої вклади у центральному банку;

б) вилучають частину своїх грошей у центральному банку;

в) зменшують свої зобов'язання за поточними рахунками, сплачуючи готівкові чи безготівкові гроші по внесках;

г) збільшують обсяги позик, які надаються суб'єктам господа­рювання та іншим позичальникам.

10. Реакцією на зростаючий ризик непередбаченої інфляції є:

а) намагання банків продавати нерухомість;

б) спроби уряду індексувати трансфертні платежі особам з нефіксованим доходом;

в) намагання громадян вкладати гроші в активи, які не знецінюються в період інфляції;

г) індексація грошових доходів громадян з фіксованими дохо­дами, вкладення грошей в надійні активи всіма учасниками грошових операцій.

Теми рефератів та есе

1. Інфляція: фактори впливу та інструменти регулювання.

2. Соціально-економічні наслідки інфляційного процесу.

3. Антиінфляційна політика держави: цілі та методи.

4. Грошові реформи: сутність, спрямування і процес проведення.

Рекомендована література: 1, 5, 7, 8, 9, 12, 13, 14,16,18, 22, 23, 31

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

“КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ ТА РОЛЬ ІНСТИТУТУ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ”

ТЕМА 7: “ КРЕДИТ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ”

Мета: зрозуміти сутнісні ознаки кредиту; розпізнавати кредит серед інших економічних категорій; усвідомити закономірності та стадії руху кредиту; зрозуміти сутність та відмінності основних теорій кредиту, зрозуміти, за якими критеріями визначаються форми та види кредиту; усвідомити сутність функцій кредиту; усвідомити загальну характеристику основних видів кредиту; зрозуміти, у чому полягає сутність економічних меж кредиту; визначити сутність та механізм формування позичкового проценту.

План

1. Передумови і економічні чинники необхідності кредиту.

2. Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту.

3. Стадії та закономірності руху кредиту.

4. Форми, види та функції кредиту.

5. Характеристика основних видів кредиту.

6. Позичковий процент.

Основні терміни та поняття

Кредит, фінанси, кредитор, позичальник строковість кредиту, платність кредиту, забезпечення, застава, поручительство, гарантія, процентна ставка, банківський кредит, споживчий кредит, державний кредит, іпотечний кредит, лізинг, міжнародний кредит, процентна ставка, процентна маржа

Методичні рекомендації до вивчення теми

1. Під час вивчення даної теми важливо визначитись з причиною виникнення кредиту, що викликана, насамперед, необхідністю одного товаровиробника продати свій товар, а покупця – купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспільного відтворення з явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.

2. Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Необхідно також звернути увагу на те, що кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями — грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призначення в економічному житті суспільства.

Натуралістична теорія кредиту трактує сутність кредиту з позицій його ролі в забезпеченні руху реального капіталу в натурально-речовій формі, недооцінює відносної самостійності руху грошового капіталу і його впливу через кредит на розвиток суспільного виробництва.

Капіталотворча теорія кредиту трактує сутність кредиту як механізм творення капіталу, переоцінюючи самостійність руху грошового капіталу і можливості банків у його розширенні в інтересах розвитку виробництва.

3. Кредит — явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв'язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п'ять етапів:

— формування вільної вартості;

— розміщення вільної вартості в позички;

— використання позиченої вартості на потреби позичальника;

— вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника;

— повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів.

Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи (правила) кредитування.