констпекты лекций / metody_ukr_pdf_Zherebyov
.pdf81
Прийом деталізації й узагальнення. Деталізація проводиться шляхом розкладання узагальнюючого (кінцевого) показника на частки. Розчленовуючи і деталізуючи складні показники по окремих складових частинах і факторам, визначають вплив кожного з них на ці показники.
Узагальнення розкривають зв'язок між частинами цілого (об'єкта, явища, процесу), підсумками діяльності й окремих підрозділів і визначають ступінь їхнього впливу на загальні результати.
6.3.Метод ланцюгових підстановок
Метод ланцюгових підстановок (МЛП) використовується для вирахування впливу окремих факторів на відповідний сукупний показник або функцію. МЛП використовується лише тоді, коли залежність між досліджуваними явищами має строго функціональний характер. У цих випадках функція повинна бути зображена у виді суми, добутку або частки, від розподілу одних показників (факторів) на інші.
МЛП полягає в послідовній заміні планової величини одного з факторів за умови, що інші фактори залишаються незмінними.
Ступінь впливу на функцію того або іншого фактора визначається послідовним вирахуванням: із другого розрахунку віднімається перший, із третього другої і т.д. У першому розрахунку усі величини планові, в останньому - фактичні. Таким чином, число розрахунків на одиницю більше числа факторів.
Приклад.
Потрібно визначити вплив на обсяг продажів (V) трудових факторів по наступній формулі:
V = Ч*Д*t*У,
де Ч - середньосписочне число робітників; Д - середньосписочне число днів, відпрацьованих одним робітником за день;
t - середнє число годин, відпрацьованих одним робітником за день;
В - середнє вироблення продукції на один відпрацьований людино-день.
Отже, обсяг продажів дорівнює добуткові чотирьох факторів. Вихідні дані приведені в табл. 6.2.
Вихідні дані для визначення впливу трудових факторів на обсяг продажів
Таблиця 6.2.
Фактори і функції |
План |
Факт |
|
1. |
Обсяг продажів (V), тис. грн. |
2803,8 |
3155,2 |
2. |
Середньосписочне число робітників (Ч) |
900 |
1000 |
3. |
Середнє число годин, відпрацьованих |
301 |
290 |
робітником у рік (Д) |
|
|
|
4. |
Середнє число годин, відпрацьованих |
6,9 |
6,8 |
одним робітником у день (t) |
|
|
|
5. |
Середнє вироблення продукції на |
1,5 |
1,6 |
|
|
|
|
82
відпрацьовану людино-годину (У)
План продажів перевиконаний на 351,4 тис. грн. (155,2 - 2803,8). Для того щоб визначити, яким образом впливали на функцію (V) різні фактори, зробимо наступні розрахунки.Перший розрахунок
Усі показники планові
900х301х6,9х1,5 = 2803,8 тис. грн.
Другий розрахунок
Середньосписочне число робітників фактичні, а інші показники планові
1000х301х6,9х1,5 = 3115,4 тис. грн.
Третій розрахунок
Число робітників і число відпрацьованих ними днів фактичні, а вироблення планова
1000х290х6,9х1,5 = 3001,5 тис. грн.
Четвертий розрахунок
Число робітників, число відпрацьованих днів і годин фактичні, а вироблення планова
1000х290х6,8х1,5 = 2958,0 тис. грн.
П'ятий розрахунок
Усі показники фактичні
1000х290х6,8х1,6 = 3155,2 тис. грн.
Далі зробимо аналіз впливу факторів на обсяг продажів.
Відхилення фактичного обсягу продажів від планового відбулося за рахунок впливу наступних факторів:
1)збільшення кількості робітників (визначається шляхом вирахування з другого розрахунку першого)
3115,4 - 2803,8 = =311,6 тис. грн.;
2)зменшення числа відпрацьованих днів - із третього віднімається другий результат
3001,5 - 3115,4 = -113,9 тис. грн.;
3)зменшення середньої тривалості робочого дня - з четвертого віднімається
третій
2958,0 - 3001,5 = -43,5 тис. грн.;
4)підвищення середнього годинного вироблення
3155,2 - 2958,0 = =197,2 тис. грн.
Загальне відхилення 3155,2 - 2803,8 = =351,4 тис. грн.
Або 311,6 - 113,9 - 43,5 + 197,2 = =351,4 тис.грн.
При використанні МЛП дуже важливо забезпечити строгу послідовність підстановки: спочатку виявляється вплив кількісних показників, а потім - якісних. До якісного відносяться, наприклад, вироблення, продуктивність праці, ціна.
6.4. Факторний аналіз із застосуванням ЕОМ
Факторний аналіз - це процедура встановлення сили впливу факторів на функцію або результативну ознаку (корисний ефект машини, елементи сукупних витрат, продуктивності
83
праці і т.д.) з метою ранжирування факторів для розробки плану організаційно-технічних заходів щодо поліпшення функції.
Застосування методів факторного аналізу вимагає великої підготовчої роботи і трудомістких по встановленню моделей розрахунків, Тому без ЕОМ не рекомендується застосовувати методи кореляційного і регресивного аналізу, головних компонентів. До того ж у даний час для ЕОМ різних класів маються стандартні програми по цих методах. У свою чергу користуватися встановленими за допомогою ЕОМ моделями дуже просто.
На підготовчій стадії факторного аналізу велика увага варто приділяти якості матриці вихідних даних для ЕОМ. З цією метою спочатку рекомендується на основі логічного аналізу визначати групи факторів, що впливають на досліджувану функцію.
До вихідних даних пред'являються наступні вимоги:
а) в обсяг повинні включатися дані тільки по однорідній сукупності об'єктів аналізу, тобто одного призначення і класу, використовуваних ( що виготовляються, функціонуючих) в аналогічних умовах по характеру і типові виробництва, режимові роботи, географічному районові і т.д. У тому випадку, коли необхідно збільшити розмір матриці, вихідні дані окремих об'єктів можуть бути приведені в порівнянний вид з більшістю об'єктів по ознаках, що відрізняються, шляхом множення їхній на коригувальні коефіцієнти;
б) період динамічного ряду вихідних даних повинний бути невеликим, але, по можливості, однаковим для всіх об'єктів. Стійкий період попередження (зона прогнозу) звичайно в два і більш рази менше періоду динамічного ряду. Наприклад, за даними за 19902000р. можна розробити прогноз до 2005р., а в наступні роки по фактичним даним модель повинна обновлятися (уточнюватися).
в) вихідні дані повинні бути якісно однорідними, з невеликими інтервалами між
собою;
г) варто застосовувати однакові методи або джерела формування даних, якщо динамічний ряд має великі структурні зрушення (наприклад, через зміну цін, асортименту продукції, що випускається, програми випуску і т.д., те всі дані повинні бути приведені в порівнянний вид або однакові умови;
д) окремі вихідні дані повинні бути незалежні від попередніх і наступних спостережень. Наприклад, спостереження не повинне визначатися розрахунковим шляхом за попереднім спостереженням,
Основні параметри кореляційно-регресивного аналізу в зв'язку з їхньою складністю не приводяться, оскільки всі розрахунки передбачається виконувати на ЕОМ по стандартній програмі. Кінцеві результати розрахунку видаються на печатку (табл. 6.3.).
Факторний аналіз варто проводити в наступній послідовності:
1.Обґрунтування об'єкта аналізу, постановка мети.
2.Збір вихідних даних і їхнє уточнення відповідно до раніше описаних вимог.
|
Основні параметри кореляційно-регресивного аналізу |
Таблиця 6.3. |
|
||||
Назва |
Позначе |
Що характеризує параметр і для |
Оптимальне |
значення |
|||
параметра |
ння |
чого застосовується |
|
параметра |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
3 |
|
|
4 |
|
1. |
Обсяг |
m |
Кількість даних по факторі (розмір |
не менш чим у 3-5 разів |
|||
вибірки |
|
матриці |
по |
вертикалі). |
більше |
кількості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84
Застосовується для встановлення |
факторів (n xi ) |
|
тенденцій зміни фактора |
Зі |
збільшенням |
|
кількості |
факторів |
|
кратність |
повинна |
|
збільшуватися |
|
|
|
|
|
|
|
Менше 33% |
2.Коефі- |
Vi |
Рівень відхилення значень факторів |
||||
цієнт |
|
від |
середньої |
аналізованої |
||
варіації |
|
сукупності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Більше 0,1 |
3.Коефі- |
r xy |
Тісноту зв'язку між i-м фактором і |
||||
цієнт |
|
функцією. |
Застосовується |
для |
||
парної |
|
добору факторів |
|
|
||
кореляції |
|
|
|
|
|
|
4.Коефіціє |
r xx |
Тісноту зв'язку між факторами. |
Чим менше, тим краще |
|||||
нт |
|
Застосовується для добору факторів |
модель |
|
|
|||
приватної |
|
|
|
|
|
|
|
|
кореляції |
|
|
|
|
|
|
|
|
5.Коефі- |
|
Тісноту зв'язку одночасно між |
Більше 0,7 |
|
|
|||
цієнт |
R |
усіма факторами і функцією. |
|
|
|
|||
множинної |
|
Застосовується для вибору моделі |
|
|
|
|||
кореляції |
|
|
|
|
|
|
|
|
6.Коефі- |
|
|
|
|
|
|
|
|
цієнт |
D |
Частку |
впливу |
на |
функцію |
Більше 0,5 |
|
|
множинної |
включених у модель факторів. |
|
|
|
||||
детерміна- |
|
Дорівнює квадратові |
коефіцієнта |
|
|
|
||
ції |
|
множинної кореляції |
|
|
|
|
||
7.Коефі- |
|
|
|
|
|
|
|
|
цієнт |
|
|
|
|
|
|
|
|
асиметрії |
A |
Ступінь |
відхилення |
фактичного |
Метод |
найменших |
||
|
|
розподілу |
|
випадкових |
квадратів |
|
може |
|
|
|
спостережень від |
нормального по |
застосовуватися |
при А |
|||
|
|
центрі |
розподілу. |
Застосовується |
менше трьох |
|
|
|
|
|
для |
перевірки |
нормальності |
|
|
|
|
85
|
розподілу функції |
|
|
|
|
8.Коефіціє |
|
|
|
|
|
нт ексцесу |
|
|
|
|
|
E |
Плосковершинность |
розподілу |
Е повинний бути менше |
||
|
випадкових |
спостережень |
від |
трьох |
|
|
нормального по центрі розподілу. |
|
|||
9.Критерій |
Застосовується |
для |
перевірки |
|
|
Фішера |
нормальності розподілу функції |
|
|
||
|
F |
Математичний |
критерій, |
що |
F |
повинний |
бути |
|||||
|
|
характеризує |
значимість |
рівняння |
більше |
табличного |
||||||
|
|
регресії. Застосовується для вибору |
значення, |
|
|
|||||||
|
|
моделі |
|
|
|
|
|
|
установленого |
для |
||
10.Крите- |
|
|
|
|
|
|
|
|
різних розмірів матриці |
|||
рій |
|
|
|
|
|
|
|
|
й ймовірностей |
|
||
Стьюдента |
|
|
|
|
|
|
|
|
Більше |
двох |
(при |
|
|
t |
Істотність факторів, що входять у |
імовірності, рівної 0,95) |
|||||||||
11.Середнь |
|
модель. Застосовується для вибору |
|
|
|
|
||||||
оквадратич |
|
моделі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на помилка |
|
|
|
|
|
|
|
|
У два і більш рази |
|||
коефіцієнті |
Δai |
Точність |
отриманих |
коефіцієнтів |
менше |
відповідного |
||||||
в регресії |
|
регресії. Застосовується для оцінки |
коефіцієнта регресії |
|||||||||
|
|
коефіцієнтів регресії |
|
|
|
|
|
|
|
|||
12. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Помилка |
|
|
|
|
|
|
|
|
Менше (точніше) =15% |
|||
аппроксіма |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ції |
Е |
Допуск |
прогнозу |
або |
ступінь |
|
|
|
|
|||
|
|
невідповідності |
|
емпіричної |
|
|
|
|
||||
|
|
залежності |
|
|
теоретичної. |
|
|
|
|
|||
13.Коефіці |
|
Застосовується |
для |
|
оцінки |
|
|
|
|
|||
єнт |
|
адекватності (точності) моделі |
Більше 0,01 |
|
||||||||
еластичнос |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ті |
Эi |
Показує, на скількох відсотків |
|
|
|
|
||||||
|
|
змінюється |
функція |
при |
зміні |
|
|
|
|
|||
|
|
відповідного |
|
фактора |
на |
1%. |
|
|
|
|
||
|
|
Застосовується |
для ранжирування |
|
|
|
|
|||||
|
|
факторів по їхній значимості |
|
|
|
|
|
|||||
86
3.Побудова гістограм по кожному конкретному фактору з метою визначення форм розподілу випадкових спостережень.
4.Складання матриці вихідних даних виробляється за такою формою
№ |
У |
Х1 |
Х2 |
Хn |
Приналежність рядка |
|
піп |
||||||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
5.80 |
0.93 |
1.47 |
|
Цех № 1, 1 квартал 1988 р. |
|
2 |
6.15 |
0.82 |
1.59 |
|
Цех № 1, 2 квартал 1988 р. |
5. Введення інформації і рішення задач на ЕОМ.
В економічних дослідженнях для багатофакторних регресивних моделей найчастіше прийнятні дві форми зв'язку факторів з функцією: лінійна і статечна. Для двофакторних моделей застосовуються також гіперболічна і параболічна форми зв'язку.
6. Аналіз рівняння регресії і його параметрів відповідно до вимог, викладеними в табл.
6.3
7.Складання матриці вихідних даних для остаточної моделі і рішення її на ЕОМ. Апробація остаточної моделі шляхом підстановки в неї фактичних даних по одній з рядків матриці і порівняння отриманого значення функції з її фактичним значенням.
При складанні нових матриць вихідних даних з них виключаються по черзі:
а) один із двох факторів, коефіцієнт приватної кореляції між якими значно більше коефіцієнтів парної кореляції між функцією і цими факторами. Наприклад, якщо між двома факторами коефіцієнт приватної кореляції дорівнює 0,95, а коефіцієнти парної кореляції між функцією і цими факторами рівні 0,18 і 0,73, те перший фактор з коефіцієнтом парної кореляції, рівним 0,18, з матриці можна виключити;
б) фактори з коефіцієнтом парної кореляції між ними і функцією менш 0,1; в) тільки після дотримання вимог а) і б) виключаються з матриці фактори, що мають з
функцією зворотний, з погляду економічної сутності, зв'язок. Наприклад, з підвищенням змінності роботи цеху (фактор) повинна рости річна продуктивність (функція). Зворотна ж залежність між ними свідчить про нерегулярний і недостатній облік коефіцієнта змінності, а можливо, і продуктивності устаткування, або про неправильну методику розрахунку цих показників. Тому в цьому випадку фактор необхідно виключити з матриці вихідних даних і вивчати систему обліку.
З матриці можуть бути виключені також окремі рядки по підприємствах (періодам), що не відповідають раніше описаним вимогам.
Параметри остаточного рівняння регресії повинні відповідати вимогам табл. 6.3. Якщо неможливо цього досягти, модель для ранжирування факторів і прогнозування економічних показників не може бути використана. Вона придатна тільки для попереднього добору факторів.
8.І останнє - ранжирування.
Ранжирування факторів здійснюється по показнику їхньої еластичності. Факторові з найбільшим коефіцієнтом еластичності привласнюється перший ранг, і він є найважливішим. Наприклад, якщо два фактори мають коефіцієнти еластичності, рівні 0,35 і 0,58, те другому факторові потрібно віддати перевагу перед першим при розподілі ресурсів на поліпшення
87
даної функції (при поліпшенні другого фактора на 1% функція поліпшується на 0,58%, а по першому факторі - 0,35%).
Аналіз застосування регресивних моделей показує, що в загальному випадку з підвищенням коефіцієнта множинної кореляції поліпшуються інші параметри моделі. Однак між коефіцієнтом кореляції й помилкою апроксимації не спостерігається стійкого зв'язку.
6.5. Основи функціонально-вартісного аналізу
Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) як метод підвищення корисного ефекту об'єкта на одиницю сукупних витрат за його життєвий цикл у даний час широке застосовується в промислово розвитих країнах. Області застосування ФВА: оптимізація конструкції машин і устаткування, технологій, організаційних структур фірм і їхніх підрозділів, методів організації виробництва.
Основні задачі ФВА:
-досягнення оптимального співвідношення між корисним ефектом об'єкта і сукупних витрат за його життєвий цикл;
-перебування досконалих нових технічних рішень за рахунок застосування функціонального підходу;
-зниження витрати різних видів ресурсів по стадіях життєвого циклу об'єкта за рахунок ліквідації або скорочення допоміжних і шкідливих (непотрібних) функцій об'єкта.
Основні принципи проведення ФВА:
-принцип функціонального підходу, тобто розгляду об'єкта дослідження з позицій тих функцій, для виконання яких він створюється;
-принцип вартісної оцінки, що полягає в безперервній економічній оцінці виникаючих технічних рішень;
-принцип системного підходу до об'єкта ФВА;
-принцип комплексного підходу;
-принцип динамічного підходу;
-принцип повного використання досягнень інформатики й евристики й ін.
Основні особливості проведення ФВА:
-об'єктом аналізу може бути будь-яка система (із будь-якою кількістю елементів
ізв'язків), її підсистеми або елементи, по яких можна кількісно виразити повний ефект їхнього функціонування по призначенню.
-глобальним критерієм ФВА є максимум корисного ефекту об'єкта на одиницю сукупних витрат ресурсів за його життєвий цикл;
-одночасно і з рівним ступенем деталізації аналізується оптимальність елементів корисного ефекту і сукупних витрат по об'єкту;
-при проведенні ФВА насамперед установлюється доцільність функцій, що повинна виконувати проектований об'єкт у конкретних умовах, або доцільність, достатність і надмірність функцій існуючого об'єкта. Не функції створюються або уточнюються для об'єкта, а навпаки, вибирається або проектується об'єкт для виконання необхідних функцій з мінімальними витратами за його життєвий цикл.
88
Організація робіт із ФВА являє собою комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на створення умов для проведення робіт із ФВА і безпосереднє проведення ФВА конкретних об'єктів, і включає:
а) підготовку до впровадження методу, пропаганду його можливостей для підвищення ефективності виробництва;
б) навчання менеджерів і фахівців основам методу; в) підготовку фахівців для роботи в координаційній групі по упровадженню ФВА;
г) забезпечення робіт із ФВА нормативно-методичними документами; д) формування й функціонування робочих органів ФВА, інтегрованих з існуючими
службами фірми; е) створення економічних умов для проведення робіт із ФВА і впровадження
рекомендацій ФВА на основі їхнього планування, фінансування й стимулювання.
Для організації і координації робіт з ФВА на фірмі організуються координаційна рада по проведенню робіт із ФВА в складі головних фахівців. Очолює координаційну раду перший керівник фірми або, у крайньому випадку, його заступник.
Основні етапи проведення ФВА:
1)підготовчий;
2)інформаційний;
3)аналітичний;
4)творчий;
5)дослідницький;
6)рекомендаційний;
7)упроваджений.
На підготовчому етапі виконуються наступні роботи:
-вибір об'єкта аналізу;
-підбор членів дослідницької робочої групи (ДРГ) для рішення поставлених
задач;
- визначення термінів, конкретних результатів, яких повинна досягти група, порядку взаємодії з відповідними службами.
Інформаційне забезпечення ФВА передбачає:
-підготовку, збір, систематизацію інформації про об'єкт ФВА і його аналогах;
-вивчення потреб і функцій, які потрібно задовольнити;
-прогнозування конкурентноздатності об'єктів;
-вивчення об'єкта і його аналогів;
-вивчення умов їхньої експлуатації;
-вивчення технологій створення об'єкта;
-побудова структурно-економічної моделі об'єкта;
89
-аналіз вартісної інформації, визначення витрат на виготовлення і функціонування об'єкта і його складових частин, витрат на технічне обслуговування й ремонти об'єкта;
-доповнення структурно-елементної моделі об'єкта і його складових частин вартісною інформацією;
-виявлення зон найбільшого зосередження витрат у досліджуваному об'єкті;
-аналіз патентної інформації у даній області, у тому числі відхилених речень.
Аналітичний етап ФВА включає:
-формулювання всіх можливих функцій об'єкта і його елементів;
-класифікацію функцій;
-побудова функціональної моделі об'єкта;
-оцінку значимості функцій експертним методом;
-визначення матеріальних носіїв відповідних функцій;
-оцінку зв'язаних із здійсненням функцій витрат в ув'язуванні з відповідними матеріальними носіями;
-побудова функціонально-вартісної діаграми, моделі об'єкта із застосуванням принципу ієрархії системного підходу. Модель містить елементи об'єкта, шифри елементів, абсолютні й питомі витрати по елементах, а також частки функцій, що виконують ці елементи.
-визначення протиріч між значимістю функцій і їхньою вартісною оцінкою;
-формулювання задач удосконалювання об'єкта для наступних задач ФВА.
На творчому етапі здійснюються
-вироблення пропозицій по вдосконалюванню об'єктів;
-аналіз і попередній добір речень для реалізації;
-систематизація речень по функціях;
-формування варіантів виконання функцій.
На дослідницькому етапі виконуються наступні роботи:
-розробка ескізного проекту по відібраних варіантах;
-експертиза підготовлених рішень;
-добір найбільш раціональних варіантів рішень;
-створення при необхідності макетів або досвідчених зразків для проведення
іспитів;
-проведення іспитів;
-остаточний вибір реалізованих рішень;
-техніко-економічне обґрунтування рішень.
На рекомендаційному етапі здійснюються:
-розгляд представлених технічних рішень на науково-технічній раді;
-ухвалення рішення про можливості їхньої реалізації;
-узгодження заходів щодо реалізації прийнятих рішень.
90
На етапі впровадження здійснюються:
-включення заходів щодо забезпечення впровадження прийнятих речень ФВА у відповідні плани;
-контроль виконання планів;
-оцінка ефективності реалізації планів;
-стимулювання працівників за впровадження методів ФВА.
Контрольні питання по темі 6
1.У чому відмінності аналізу від синтезу?
2.Що таке ранжирування факторів?
3.Виконанням яких принципів забезпечується оперативність аналізу?
4.Виконанням яких умов забезпечується порівнянність альтернативних варіантів управлінського рішення?
5.У чому сутність принципу кількісної визначеності аналізу?
6.Сутність методу елімініровання.
7.Область застосування індексного методу аналізу?
8.У чому особливість методу ланцюгових підстановок?
9.Сутність і область застосування факторного аналізу.
10.У чому відмінності коефіцієнтів парної, приватної і множинної кореляції? 11.Сутність і призначення критерію - помилка апроксимації.
12.Що характеризує собою коефіцієнт еластичності?
13.Як будуються кореляційні поля?
14.Сутність і область застосування ФВА.
15.У чому труднощі застосування ФВА?
