Бланк оцінювання відповіді з дисципліни «оперативне планування»

Міжцехове планування – це розробка, регулювання і контроль виконання планів виробництва продукції і реалізації на рік, квартал, місяць всіма цехами підприємства, а також координація всіх служб і підрозділів підприємства.

Необхідний прибуток – це прибуток, величина якого необхідна для функціонування виробничій діяльності підприємства у зв’язку з поставленою ціллю.

Норма – це науково–обґрунтована максимально допустима величина витрат конкретних видів ресурсів на одиницю продукції, що виготовляється, виконуваних робіт і послуг встановленої якості в конкретних виробничо – технічних умовах.

Норма вироблення – кількість продукції або об'єм роботи, який необхідно виконати за одиницю часу.

Норма витрат праці – це трудомісткість або кількість витраченої живої праці в людиногодинах, людинохвилинах, встановлені для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці роботи.

Норма обслуговування – число одиниць устаткування або інших об'єктів (робочих місць, виробничих приміщень) які обслуговуються одним працівником або групою працівників за одиницю часу.

Норма часу – це необхідні витрати часу, людино-годин або людинохвилин на виконання певної роботи, або виготовлення певного об'єму продукції.

Норма чисельності – число працівників певного кваліфікованого складу, необхідне для обслуговування відповідних об'єктів.

Норматив – це відносна величина, яка характеризує ступінь використання матеріально, – технічних і трудових ресурсів.

Норматив використання ресурсу – це коефіцієнт, що характеризує відносини матеріалу, що корисно витрачається, до встановленої норми на одиницю продукції.

Нормативи затрат засобів праці – визначають потребу підприємства в робочих місцях, виробничих площах, механізмах, технологічної оснастки та ін. Характеризує коефіцієнт змінності і завантаженості верстатів, режим роботи механізмів, фондовіддачу і рентабельність основних замовлень, норму простою механізмів, норми продуктивності машин і механізмів та ін.

Нормативи організації виробництва – характеризують оптимальне співвідношення між основними елементами трудових, технологічних і виробничих процесів, а також величина витрат економічних ресурсів в різних одиницях виміру і динаміку їх руху.

Нормативні розрахунки – представляють календарні нормативи, що розробляються на основі прогресивних норм часу на окремі технологічні процеси і операції, кінцеву продукцію і сукупні виробничі процеси.

Облікова чисельність робітників – визначається на підставі табельного та іншого обліку з урахуванням щоденного підрахунку списочного складу. З числа прийнятих виключається число звільнених.

Оборот кадрів – визначається як відношення числа всіх вибулих (оборот по звільненням) або всіх прийнятих (оборот по прийнятих) за певний період до середньосписочної чисельності тих, що працюють за той же період часу.

Оборот на вкладений капітал – характеризується відношенням чистого прибутку до загальних активів.

Оборот основних коштів – визначається відношенням чистих продаж підприємства до величини основних коштів.

Оборот рахунків і оплати(оборот дебіторської заборгованості) – визначається відношенням чистих продаж в кредит, діленням на рахунки і оплати (дебіторська заборгованість). Чим вище показник обороту рахунків, тім коротший час між продажем і отриманням коштів.

Оборот товарно-матеріальних запасів – визначається як відношення вартості проданих товарів, реалізованої продукції до запасів товарів чи готової продукції. Чим вище цей показник (повинен бути більше 1), тим краще ліквідність організації.

Об’ємно-динамічний метод оперативного планування – з’єднує взаємодії розрахункових показників по строкам, об’ємам і динаміці виробництва продукції, а також дозволяє найбільш повно врахувати об’єми попиту і виробничі потужності підприємства при оптимальній потребі ресурсів.

Об’ємно-календарний метод оперативного планування – складається з одночасного планування об’ємів виробництва робіт на підприємстві, а також строків їх виконання на весь передбачений період часу – рік, квартал, місяць та ін.

Об’ємний метод оперативного планування – складається з розподілу річних об’ємів виробництва по структурним виробництвам, об’єктам і підрозділам на квартал, місяць, декаду, неділю, добу, з урахуванням аналізу використання основних коштів і використанні виробничих площ, матеріальних ресурсів за планує мий інтервал часу.

Оперативне планування – це теж саме, що і тактичне планування, але термін „оперативне” більш точне ніж термін „тактичне”, тому що підкреслює планування окремих функцій, операцій діяльності підприємства в короткому календарному періоді.

Оперативно-економічний аналіз власної виробничо-господарської діяльності, програм будівельної організації – являє собою всебічне вивчення стану і умов її роботи з урахуванням маркетингового і конкурентного середовища.

Оперативно-виробниче планування – це процес доведення до безпосередніх виконавців розроблених виробничих завдань на різні періоди – квартал, місяць, неділю, добу – виходячи з конкретних умов їх реалізації.

Оптимізація сітьових графіків – полягає в поліпшенні процесів оперативного планування і управлінні комплексом робіт з цілого скорочення витрат всіх ресурсів і підвищення фінансових показників при заданих планових обмеженнях.

Основна заробітна плата – це зарплата, розрахована за виконаний об'єм робіт або відроблений час на підставі діючих норм і розцінок, тарифних ставок і додаткових виплат.

Очікування на сітьовому графіку – це процес, що вимагає витрат часу.

Підвузол – відособлена частина вузла в межах якої забезпечується виконання БМР до технічної готовності, необхідної для проведення в цілому на вузлу пусконалагоджувальних робіт і випробування агрегатів, механізмів і пристроїв.

Пізній термін закінчення роботи – це найпізніший допустимий термін закінчення робіт, який не викличе збільшення терміну досягнення кінцевої мети.

Пізній термін початку роботи – це найпізніший з можливих, при якому допустимий найпізніший термін її закінчення.

Планова або плинна чисельність основних робочих в період, що планується – визначається виходячи з загальної трудомісткості робіт розділених на фонд календарного робочого часу в цьому періоді з урахуванням плануємого коефіцієнту виконання норм.

Планова собівартість – це собівартість з урахуванням встановлених завдань по зниженню собівартості випуску одиниці продукції.

Плановий фонд оплати праці – це сума грошових коштів, що передбачаються в плановому періоді для виплати заробітної плати працівникам, що входять і не входять в штатний склад по тарифних ставках, окладах і окремих розцінках, а також премій і всіх видів доплат до основної заробітної плати.

Планово-виробничі норми – це норми, які враховують місцеві і виробничі умови при оперативному плануванні.

Планування – це основна функція управління, яка складається з визначення цілей системи, розв’язання задач, розробки програм і заходів, які забезпечують ефективну реалізацію прийнятих рішень.

Планування витрат виробництва – складається з виявлення витрат і формуванні собівартості кожного виду продукції, виконуваних робіт з розробкою калькуляції, складання кошторису витрат та ін. з наступним визначенням балансового прибутку і рентабельності.

Плинність кадрів – виражається в процентному відношенні вибулих з позапланових причин в певний період, до середньооблікового складу працівників за той же період.

Повний шлях сітьового графіку – шлях від початкової до кінцевої події.

Подія сітьового графіку – це остаточний результат завершення однієї або декількох робіт, що дає право початку іншим роботам.

Показник ліквідності – це здатність підприємства за рахунок оборотних поточних активів покриватиборги по зобов’язанням.

Показники активності – визначають на скільки добре підприємство використовує свої ресурси. Характеризуються: оборотом рахунків і оплаті, товарно-матеріальних запасів, основних засобів.

Показники доходності – визначають економічну ефективність підприємства. Характеризуються: оборотом чистого прибутку, оборотом на вкладений капітал, чистим прибутком на акціонерний (власний капітал).

Поточні активи – включають наявність коштів в касі, на рахунках в банку, дебіторську заборгованість, запаси готової продукції, сировини і матеріалів, незавершене виробництво.

Поточні пасиви – це короткострокові кредити, довгострокові зобов’язання та інші статті короткострокової заборгованості.

Початкова диспетчеризація – форма диспетчеризації, при якої диспетчер не є одноособовим оперативним керівником виробництва і виконує головним чином функції контролю і сигналізатора і не може впливати на рух виробничого процесу.

Прибуток – це дохід підприємства за відрахуванням витрат.

Приватний резерв часу – це найбільша кількість часу, на який можна перенести закінчення роботи за рахунок збільшення її тривалості або затримки терміну її початку без зміни раннього початку подальших робіт.

Принципи планування – це основні початкові положення, правила формування, обґрунтування і організації планових документів.

Продуктивність праці – це ефективність праці, яка визначається кількістю продукції виробленої в одиницю часу (виробка) або витратами праці на одиницю часу продукції, – трудомісткістю.

Ранній термін закінчення робіт – це самий ранній з можливих термінів її закінчення.

Ранній термін початку роботи – це самий ранній з можливих термінів початку робіт, обумовлений виконанням всіх попередніх робіт.

Реалізована продукція – це продукція, поставлена споживачам і замовникам і цілком оплачена підприємству-виробнику.

Рентабельність – в загальному вигляді представляє собою відношення суми прибутку до тих або інших показників діяльності підприємства.

Рентабельність основної діяльності (виробництва продукції) – визначається відношенням прибутку до сукупних витрат.

Рентабельність праці – визначається як відношення прибутку до середньосписочної чисельності робітників або до загальної кількості людино-днів, відпрацьованих всіма робітниками за планує мий період.

Рівень рентабельності – це відношення прибутку до об’єму реалізованої продукції.

Робота сітьового графіку – це будь-який процес, що протікає в часі.

Середньомісячна, середньорічна заробітна плата визначається діленням планового фонду місячної (річної) зарплати на середньомісячну чисельність робочих в плановому періоді.

Середньочасова зарплата – це відношення планового фонду годинної зарплати до кількості людино – годин, які повинні бути відпрацьовані робочими в плановому періоді.

Середня зарплата – це відношення денної заробітної плати до кількості людино-годин, що підлягають до відробітку в плановому періоді.

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, в якій інтервал часу визначається як відношення робочих днів в році до потреби в продукті, що замовляється, поділеному на оптимальний розмір замовлення.

Система з фіксованим розміром замовлення – це розмір замовлення, строго зафіксований і не змінний ні за яких умов роботи системи.

Система оперативного планування – це сукупність різних методик технологій, планової роботи, що характеризуються ступенем централізації, об’єктом регулювання, складом календарно–планових показників, порядком обліку, виконання і оформлення облікової документації.

Сітьове планування – це графічне зображення певного комплексу виконуваних робіт, що відображає їх логічну послідовність, існуючий взаємозв'язок і плановану послідовність, і що забезпечує подальшу оптимізацію розробленого графіка на підставі економіко-математичних методів і комп'ютерної техніки з метою його використання для поточного управління ходом робіт.

Сітьовий графік – сітьова модель з вказівкою на ній тривалості виконання кожної роботи.

Собівартість продукції – це особисті витрати підприємства на виробництво або випуск продукції.

Соціально-трудове планування – представляє собою комплекс мір, які містять попит в трудових ресурсах, відношення визначених категорій робітників, їх рух, формують фонд оплати праці і заробітну плату робітників, планують продуктивність праці, співвідношення між темпами росту продуктивності праці і середньої заробітної плати, підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів підприємства та ін.

Сукупний попит – це сумарний об’єм попиту на всю продукцію, яку виробляє підприємство.

Тарифна сітка – відображає в грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різних груп працівників в одиницю робочого часу (часові, денні або місячні тарифні ставки (оклади)).

Темп розрахунку продуктивності праці – визначається відношенням вироблення (абсолютній продуктивності) і її базовому значенню.

Темпи росту продуктивності праці – визначаються відношенням виробітку (абсолютної продуктивності) до її базового значення.

Технологічний вузол – конструктивно відособлена частина установки (ліній), у межах якої забезпечується виробництво БМР до технічної готовності, яка необхідна для проведення пусконалагоджувальних робіт, випробування агрегатів, механізмів і пристроїв.

Техніко-економічне планування – складається у розробці системи показників розвитку техніки і економіки підприємства з урахуванням НТП; в визначенні попиту і пропозиції на продукцію, раціонального використання ресурсів і техніко-економічних показників по підприємству.

Тижнево-добове (ТД) і декадно-добове планування (ДД) – це завершальна стадія тактичного планування, яке направлене на виконання річних, квартальних і місячних планів, і покликане забезпечити своєчасне виконання подальших календарних термінів об'ємів БМР і введення об'єктів в експлуатацію.

Товарна продукція – це кінцева продукція, виготовлена підприємством у той чи інший період, який відповідає нормативно-технічної документації, прийнята відділом технічного контролю і здана на склад готової продукції.

Фактична собівартість – включає всі фактичні затрати, у тому числі матеріальні, організаційні, технологічні та інші втрати на виробництво чи випуск продукції.

Фактична чисельність робітників – це число робітників, що з’явились на робоче місце і приступили до роботи.

Фіктивна робота на сітьовому графіку – це процес, що не вимагає ні часу, ні ресурсів і що відображає виробничі зв'язки.

Чистий прибуток – це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємств і визначається як різниця між балансовим прибутком і обов’язковими платежами.

Чистий прибуток на акціонерний (власний) капітал – визначається відношенням чистого прибутку до різниці між загальними активами і пасивами (зобов’язаннями).

Шлях між подіями – це шлях між двома проміжними подіями, що не є ні результативними, ні такими, що завершуються.

Шлях, наступний за даною подією – це шлях, що сполучає дану подію із завершаючою подією сіті.

Шлях передуючий даній події – це шлях початок якого пов’язаний з вихідною подією, а кінець з даною подією.

Явочна чисельність робітників – визначається кількістю робітників, які вийшли на роботу, знаходяться у відрядженні, працюючих за розпорядженням керівництва поза організацією.