6. Містобудівний кадастр та моніторинг

Містобудівний кадастр(МК) - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.

Містобудівний кадастр ведеться службами містобудівного кадастру, які діють у складі спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури.

Формування містобудівного кадастру здійснюється з використанням таких джерел:

1) державні геоінформаційні ресурси;

2) цифрові масиви профільних геопросторових даних, які містяться у затвердженій містобудівній та проектній документації, матеріалах завершеного будівництва;

3) бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання яких визначається законом.

Профільні геопросторові дані не пізніше 30 робочих днів після затвердження містобудівної документації вносяться до містобудівного кадастру відповідного рівня.

Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт, забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом.

Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб'єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.

Порядок ведення та структура містобудівного кадастру, порядок надання інформації з містобудівного кадастру визначаються Кабінетом Міністрів України (559-2011-п).

Містобудівний моніторинг- система спостережень, оцінки та прогнозу стану і змін об'єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться до містобудівного кадастру.

Під час проведення містобудівного моніторингу використовуються аерокосмічні матеріали, просторово орієнтовані дані наземного лазерного сканування, матеріали виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва.

7. Система управління містобудуванням

Розвиток зростаючого міста може носити спонтанний характер. Це нерідко приводить до конфліктних планувальних ситуацій, іноді критичного рівня. Допомогти уникнути їх покликана система управління містобудуванням (зокрема містобудівне проектування), яка має забезпечувати передбачення і планомірність розвитку міста.

Призначення системи управління – перетворити спонтанний розвиток міста на керований і цілеспрямований. Показником цієї роботи є, зокрема, ступінь здійснення ухвалених соціально-економічних і містобудівних рішень, досягнення поставленої містобудівної мети.

В системі управління розвитком міст за ухвалення і здійснення містобудівних рішень відповідають три великі сфери: планування (міське планування 2.7) – проектування – реалізація.

Істотним для визначення міського планування можна вважати два співвідношення:

1. між просторовими (планувальна організація) і непросторовими (соціальні цілі, ресурси й економіка, екологія) елементами планування;

2. між ринковими і неринковими чинниками, що поєднуються або переважають у безпосередніх аспектах діяльності.

Західна література пропонує декілька схем, які узагальнено представляють структурну модель міського планування. Одна з них наведена на рисунку 2.1. Вважається, що система складається з соціальної, ресурсної і планувальної підсистем. Вони більш менш різні, але перетинаються, оскільки в кожній з них ролеві функції виконують люди.