![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
БухУчет Конспект Лекций
.pdfДо них відносяться:
орендовані необоротні активи (ураховуються отримані в оренду активи у вигляді основних коштів, нематеріальних активів і інших необоротних активів від інших підприємств);
активи на відповідальному зберіганні (ураховуються цінності, які тимчасово знаходяться на підприємстві і не є його власністю, прийняті на комісію, в переробку, до монтажу, в довірче управління. Наприклад,
підприємство отримало продукцію, яку не замовляло, до з'ясування
причини продукція ураховується на цьому рахунку);
контрактні зобов'язання (ведеться облік по деривативам і іншим контрактам до введення їх в дію);
непередбачені активи і зобов'язання (ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, відносно яких існує імовірність надходження економічних вигід в сумі очікуваного відшкодування збитків, а також накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов'язання, яка може вимагати витрат ресурсів (але повної упевненості відносно цього зобов'язання немає) в сумі очікуваних збитків);
гарантії і забезпечення надані (для узагальнення інформації про наявність і рух виданих підприємством гарантій і забезпечення виконання як власних зобов'язань і платежів, так і зобов'язань і платежів інших підприємств (за договорами поручництва));
гарантії і забезпечення отримані (для узагальнення інформації про наявність і рух отриманих гарантій і забезпечення виконання зобов'язань і платежів);
списані активи (для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, і про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей);
бланки суворої звітності (ураховуються документи які засвідчують
особу, подію, право, освіту, трудовий стаж і ін., проїздні документи,
доручення на отримання цінностей і ін.).
Суть цих рахунків полягає в наступному: по-перше, всі вони активні;
по-друге, до них не застосовується спосіб подвійного запису.
3.2 Поняття подвійного запису, види бухгалтерських проводок,
кореспонденція рахунків.
Система подвійного запису засновується на принципі подвійності,
який означає, що економічні явища мають 2 аспекти: збільшення і зменшення, пожертвування і придбання, виникнення і зникнення, які
компенсують один одну.
В системі подвійного запису кожна операція, не залежно від її складності, відбивається в обліку не менш ніж 2 рази: по дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку в однаковій сумі, таким чином, щоб загальна сума по дебету врівноважувала загальну суму по кредиту. Тому в
системі завжди підтримується баланс.
Для пояснення методу подвійного запису наведемо наступні
приклади:
Протягом місяця на підприємстві проводилися наступні операції:
З розрахункового рахунку отримані в касу гроші |
2000 грн. |
||||
для виплати зарплати |
|
|
|
|
|
|
|
||||
З каси виплачена зарплата робітником і |
1800 грн. |
||||
службовцям |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На |
розрахунковий |
рахунок |
|
зарахована |
8000 грн. |
короткострокова позика банку |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
З |
розрахункового |
рахунку |
за |
рахунок |
3000 грн. |
короткострокової позики погашена заборгованість |
|
||||
постачальникам |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом за місяць: |
|
|
|
14800 грн. |
|
|
|
|
|
|
|
![](/html/2706/1203/html_7bZbYGpnAD.lK7N/htmlconvd-XXXy9W43x1.jpg)
Виходячи із змісту господарських операцій, приведених вище,
необхідно відкрити відповідні рахунки бухгалтерського обліку, записати в них початкові залишки, господарські операції з використанням методу подвійного запису, визначити обороти по дебету і кредиту кожного
рахунку і вивести залишки на кінець звітного періоду. |
|
|
|
|
|||||||
ДТ |
Поточний рахунок |
КТ |
|
ДТ |
Каса |
КТ |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сн = 10000 |
|
|
|
|
|
Сн = 500 |
|
|
|
|
|
|
1) 2000 |
|
|
|
|
|
|
2)1800 |
|
||
3) 8000 |
|
|
1) 2000 |
|
|
|
|||||
|
|
4) |
3000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Об.: |
8000 |
Об.: 5000 |
|
|
|
Об.: 2000 |
|
|
Об.: 18000 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ск = 13000 |
|
|
|
|
|
Ск = 700 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ДТ |
Рахунки з оплати праці КТ |
ДТ |
Короткострокові кредити банків |
КТ |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Сн = 2100 |
|
|
|
|
|
Сн = 5200 |
|
||
2) 1800 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
3) 8000 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Об.: |
1800 |
Об.: |
|
|
|
Об.: |
|
Об.: 8000 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Ск = 300 |
|
|
|
|
|
Ск = 13200 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДТ Розрахунки з постачальниками КТ
Сн = 6300
4) 3000
Об.: 3000 Об.:
Ск = 3300
Перевіримо правильність відображення операцій:
∑по. ДТ = 8000 + 2000 + 1800 + 3000 = 14800
∑по. КТ = 5000 + 1800 + 8000 = 14800
Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій способом подвійного запису називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки, взаємопов'язані
між |
собою |
внаслідок |
господарських |
операцій, |
називаються |
кореспондуючими рахунками. В нашому прикладі кореспондуючими
рахунками є:
-в першій операції: ―Поточний рахунок" і ―Каса";
-у другій операції: ―Каса― і ―Розрахунки по оплаті праці";
-в третій операції: ―Поточний рахунок" і ―Короткострокові позики банків―;
-в четвертій операції: ―Поточний рахунок" і ―Розрахунки з постачальниками".
Позначення кореспонденції рахунків називається бухгалтерським записом або бухгалтерською проводкою. Складемо бухгалтерські проводки для прикладу, розглянутого вище:
1. ДТ рах. "Каса"
КТ рах. ―Поточний рахунок" – 2000
2.ДТ рах. "Розрахунки по оплаті праці"
КТ рах. "Каса" – 1800
3.ДТ рах. ―Поточний рахунок"
КТ рах. ―Короткострокові позики банку" – 8000 4. ДТ рах. "Розрахунки з постачальниками"
КТ рах. ―Поточний рахунок" - 3000
Перш ніж скласти кореспонденцію рахунків по кожній господарській операції і відобразити її методом подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку необхідно виконати наступні 4 етапи:
I. згідно зі змістом господарської операції визначити, які об'єкти обліку в ній приймають участь і які рахунки її торкаються;
II. встановити, як ці об'єкти обліку пов'язані з балансом підприємства, тобто що вони характеризують: майно (актив балансу) або джерела формування цього майна (пасив балансу);
III. необхідно визначити, як дана господарська операція вплинула на валюту балансу: збільшила, зменшила або залишила без зміни. Про це свідчить тип господарської операції;
IV. виходячи з схем записів на активному і пасивному рахунках необхідно встановити, який з 2-х рахунків бухгалтерського обліку по даній операції дебетується, а який кредитується.
Все 4 етапи виконуються по кожній господарській операції.
Потрібно зазначити, що складені кореспонденції рахунків були розглянуті на прикладах найпростіших господарських операцій, які носять типовий і масовий характер. Їх зміст передбачає, що господарська операція торкається дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку, тобто в ній приймають участь тільки 2 рахунки.
Однак практика показує, що в фінансово-господарській діяльності мають місце такі операції, які відбиваються по дебету одного і по кредиту декількох рахунків, а також по кредиту одного рахунку і по дебету декількох рахунків. Такі проводки називаються складними і торкаються більш двох рахунків.
Наприклад, від постачальників отримані:
а) матеріали на суму |
4000грн. |
|
|
б) паливо на суму |
2200грн. |
|
|
в) запасні частини на суму |
1800 грн. |
|
|
Разом підприємство повинне постачальникам заплатити: 8000 грн.
Відображаємо в обліку цей запис: |
|
5. ДТ "Сировина і матеріали" |
- 4000 |
ДТ "Паливо" |
- 2200 |
ДТ "Запасні частини" |
- 1800_ |
|
8000 |
КТ "Розрахунки з постачальниками" |
8000 |
І при складних проводках спосіб подвійного запису зберігається. Кожну складну проводку можна представити у вигляді декількох простих:
1.ДТ " Сировина і матеріали "
КТ "Розрахунки з постачальниками" - 4000
2.ДТ "Паливо"
КТ "Розрахунки з постачальниками" - 2200
3.ДТ "Запасні частини"
КТ "Розрахунки з постачальниками" - 1800
В бухгалтерському обліку застосовуються систематичний і хронологічний записи.
Систематичним записом називається відображення на рахунках бухгалтерського обліку стану і зміни господарських коштів і їх джерел за певною системою. По кожному рахунку відбивається: сальдо на початок місяця, протягом місяця - господарські операції, в кінці місяця визначають обороти по дебету і кредиту рахунку, а також сальдо на кінець місяця. Ця послідовність повторюється щомісяця.
Хронологічним записом в бухгалтерському обліку називається відображення господарських операцій в календарній послідовності, тобто по мірі їх проведення. При цьому використовується журнал хронологічної реєстрації господарських операцій, який має наступний вигляд:
Журнал господарських операцій за ____________ місяць 20__ р.
№ |
Короткий зміст |
Кореспонденція рахунків |
Сума |
||||
п/п |
|
операції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДТ |
КТ |
приватна |
загальна |
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
З |
поточного |
Каса |
Поточний |
|
2000 |
|
|
рахунку |
|
|
рахунок |
|
|
|
|
отримані |
гроші |
|
|
|
|
|
|
в |
касу |
для |
|
|
|
|
|
зарплати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
З |
|
каси |
Розрахунки |
Каса |
|
1800 |
|
|
виплачена |
з |
оплати |
|
|
|
||
|
зарплата |
праці |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||
3. |
На |
поточний |
Поточний |
Короткостро |
|
8000 |
||
|
рахунок |
|
рахунок |
кові кредити |
|
|
||
|
зараховано |
|
|
банку |
|
|
||
|
короткостроков |
|
|
|
|
|
||
|
ий |
|
кредит |
|
|
|
|
|
|
банку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
З |
|
|
Розрахунки |
Коротко- |
|
3000 |
|
|
розрахункового |
з |
|
строкові |
|
|
||
|
рахунку |
за |
постачаль- |
кредити |
|
|
||
|
рахунок |
|
никами |
банку |
|
|
||
|
короткостроков |
|
|
|
|
|
||
|
ого |
|
кредиту |
|
|
|
|
|
|
погашена |
|
|
|
|
|
||
|
заборгованість |
|
|
|
|
|
||
|
постачальникам |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Від |
|
|
Сировина і |
Розрахунки з |
|
|
|
|
постачальників |
матеріали |
постачаль- |
|
|
|||
|
поступили: |
Паливо |
никами |
4000 |
|
|||
|
а) матеріали |
Запасні |
|
2200 |
8000 |
|||
|
б) паливо |
частини |
|
1800 |
|
|||
|
в) |
|
запасні |
|
|
|
|
|
|
частини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
|
по |
|
|
|
|
22800 |
|
журналу: |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.Синтетичні та аналітичні рахунки. Їхній взаємозв’язок
За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:
-синтетичні,
-аналітичні.
Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-
однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках — синтетичним.
Наприклад: такі рахунки як «Основні засоби», «Готова продукція»,
«Розрахунки з постачальниками» дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.
Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-
матеріальних цінностей, коштів, зобов’язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.
Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора,
щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються — аналітичними, а
облік, що ведеться на цих рахунках, — аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.
Розглянемо це на прикладі.
Припустимо, що синтетичний рахунок «Розрахунки з постачальниками» містить такі дані (в грн):
«Розрахунки
Д-т з постачальниками» К-т
|
|
С-до |
6000 |
3) 5000 |
|
4) 2400 |
|
|
|
|
|
Оборот |
5000 |
Оборот |
2400 |
|
|
С-до: |
3400 |
Цей синтетичний рахунок об’єднує двох конкретних постачальників:
-підприємство «А»
-підприємство «Б».
В аналітичних рахунках цих підприємств будуть такі записи:
Д-т |
Підприємство А |
К-т |
|
|
|
|
|
|
|
С-до |
2400 |
3) 2000 |
|
4) 400 |
|
|
|
|
|
Оборот |
2000 |
400 |
|
|
|
С-до: |
800 |
|
2600 + 800 = 3400 |
|
Д-т |
Підприємство Б |
К-т |
|
|
|
|
|
|
|
С-до |
3600 |
3) 3000 |
|
4) 2000 |
|
|
|
|
|
Оборот |
3000 |
2000 |
|
|
|
С-до: |
2600 |
Як видно, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв’язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків. Такий спосіб забезпечує рівність сальдо та оборотів на синтетичних та аналітичних рахунках.
3.4.Узагальнення даних поточного обліку
Інформацію поточного синтетичного і аналітичного обліку періодично узагальнюють по підприємству в цілому.
Роблять це за допомогою оборотних відомостей.
Узагальнення даних обліку починається з підрахунку оборотів та залишків з дебетом і кредитом з наступним обчисленням кінцевих сальдо синтетичних та аналітичних рахунків. Оборотні відомості є способом періодичного узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку,
засобом перевірки записів в обліку, а також засобом перевірки правильності складання балансу.
Розрізняють два види оборотних відомостей:
—за синтетичними рахунками;
—за аналітичними рахунками.
Оборотна відомість характеризує кожен рахунок і показує сальдо на початок періоду, обороти за дебетом і кредитом за місяць і сальдо на кінець звітного періоду. Характерною особливістю оборотної відомості є те, що вона містить три пари однакових підсумків:
—початкових сальдо;
—оборотів;
—кінцевих сальдо.
Тотожність підсумків початкових сальдо випливає з балансового методу. Збіг підсумків дебетових оборотів з підсумком кредитових оборотів рахунків випливають із застосування методу подвійного запису в бухгалтерському обліку. Рівність підсумків кінцевих сальдо за дебетом і кредитом рахунків випливає з двох попередніх рівностей. Якщо підсумок по дебету всіх синтетичних рахунків не збігається з підсумками по кредиту рахунків, то це вказує на помилки в поточному бухгалтерському обліку,
причинами яких можуть бути неправильні записи початкових сальдо на активних і пасивних рахунках.
Таким чином, оборотна відомість за синтетичними рахунками дає можливість виявити в бухгалтерському обліку помилки, пов’язані з порушенням рівності підсумків. Крім оборотної відомості за синтетичними рахунками складають також оборотну відомість за аналітичними