БухУчет Конспект Лекций

8.Оприбуткована на складі випущена з виробництва готова продукція.

9.Оприбутковані на складі випущені з виробництва напівфабрикати.

10.Прийняті замовником виконані роботи та послуги.

2. Списані витрати з оплати праці на виробництво продукції, робіт,

послуг.

3.Списані відрахування на соціальні заходи, здійснені у поточному періоді, на виробництво продукції, робіт, послуг.

4.Списана амортизація виробничих необоротних активів, нарахована

употочному періоді, на виробництво продукції, робіт, послуг.

5.Списані інші виробничі операційні витрати поточного періоду на виробництво продукції, робіт, послуг.

6.Списані з витрат виробництва і оприбутковані на складі зворотні відходи.

7.Оприбуткована на складі випущена з виробництва готова продукція.

8.Оприбутковані на складі випущені напівфабрикати власного виробництва.

9. Прийняті замовником виконані роботи та послуги.

7.5. Облік виробничого браку

Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі,

вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умова і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

За характером виявлених дефектів брак поділяють на виправний та остаточний.

Виправним вважається такий брак, який можна усунути після відповідної доробки. Витрати на виправлення браку відображаються в документах на витрати матеріалів (накладні-вимоги) і про виробіток робітників (наряди).

Остаточний брак — це такий брак, який технічно неможливо або економічно недоцільно виправити. Виявлення такого браку оформлюється актом про брак. У цьому документі вказуються такі реквізити: назва продукції, її кількість, характер дефектів, винуватець і причина браку,

розрахунок собівартості браку, можливі відшкодування браку (вартість матеріалів та напівфабрикатів за ціною можливого використання,

утримання вартості бракованих матеріалів із заробітної плати винуватців браку, претензії постачальникам неякісної сировини), підписи контролера відділу технічного контролю, майстра, бухгалтера, винуватця браку

(бригадира).

Рис. 7.5.1 Зміст господарських операцій за рахунком 24 «Брак у виробництві»

За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній брак — це брак, виявлений на підприємстві контролерами відділу технічного контролю.

Зовнішній брак — це брак, виявлений споживачем продукції.

У собівартість внутрішнього виправного браку включається вартість витрачених на виправлення матеріалів і заробітна плата робітників,

нарахована за виправлення. У собівартість зовнішнього виправного браку включаються ті ж витрати плюс витрати на перевезення продукції.

Рис. 7.5.2 Облік браку у виробництві

Пояснення: 1. Списана з витрат виробництва собівартість остаточного браку (невиправного).

2.Витрачені на виправлення браку матеріали.

3.Витрачені на виправлення браку напівфабрикати.

4.Нарахована заробітна плата робітникам за виправлення браку.

5.Оплачені з поточного рахунка послуги сторонніх організацій з виправлення браку.

6.Прийняті до оплати рахунки сторонніх організацій з виправлення

браку.

7.Оприбутковані на складі відходи від невиправного браку за ціною можливого використання.

8.і 9. Утримано із заробітної плати винуватців відшкодування втрат від браку.

10. Пред’явлені претензії постачальникам неякісних матеріалів за спричинений з їхньої вини брак.

11. Списані втрати від браку на витрати поточного періоду [1 + 2 + 3 +

4 + 5 + 6) – (7 + 8 + 9 + 10)].

У собівартість зовнішнього остаточного браку включається фактична виробнича собівартість продукції, витрати на заміну і перевезення продукції, а також сума сплаченого покупцю штрафу за поставку неякісної продукції (за мінусом вартості отриманих матеріалів від браку).

Для узагальнення інформації про брак використовується рахунок 24 «Брак у виробництві». За дебетом цього рахунка відображається вартість остаточного браку, витрати, пов’язані з виправленням виправного браку, за кредитом — відшкодування браку. Різниця між сумами записів за дебетом і кредитом показує вартість втрат від браку, які списуються на дебет рахунка 23 «Виробництво».

Зміст записів за рахунком 24 «Брак у виробництві» відображений на рис. 7.5.1

Кореспонденція рахунків з обліку браку наведена на рис. 7.5.2

7.6. Облік напівфабрикатів

До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх

встановлених технологічним процесом стадій виробництва і потребує доопрацювання або укомплектації.

У системі рахунків наявність та рух напівфабрикатів на підприємстві відображається лише у тому разі, якщо частина напівфабрикатів власного

виробництва реалізується на сторону.

Оприбуткування напівфабрикатів на складі і відвантаження їх

покупцю здійснюється на підставі тих саме документів, що використовуються для обліку руху готової продукції.

Для обліку напівфабрикатів призначений рахунок 25

«Напівфабрикати». Зміст записів за дебетом і кредитом цього рахунка відображений на рис. 7.6.1

Рис. 7.6.2 Облік напівфабрикатів власного виробництва

Пояснення: 1. Виготовлені та передані на склад напівфабрикати.

2.Передані напівфабрикати у подальшу переробку.

3.Передані напівфабрикати на склад готової продукції.

7.7 Облік готової продукції.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договору із замовником, відповідає технічним умовам і стандартам. Облік готової продукції ведеться за первісною вартістю. Однак протягом місяця у поточному обліку можуть використовуватись облікові ціни. Вартість готової продукції, випущеної з виробництва, реалізованої замовнику,

визначена в облікових цінах у кінці місяця, доводиться до первісної вартості шляхом відображення відхилення первісної вартості від облікової ціни.

Випуск з виробництва готової продукції і оприбуткування її на складі здійснюється на підставі накладної, яка складається у двох примірниках.

Один примірник використовується для оприбуткування продукції на складі, другий — повертається цеху, який випустив продукцію. Основні реквізити накладної: назва продукції, одиниця виміру, кількість, облікова ціна, вартість, підписи контролера відділу технічного контролю цеху,

майстра чи начальника цеху, а також завідувача складу про приймання продукції.

Відвантаження готової продукції замовнику здійснюється на підставі накладної, яка виписується робітником складу і підписується представником покупця або робітником транспортно-експедиційного відділу. Підставою для виписки накладної є наказ комерційної служби підприємства транспортно-експедиційному відділу про те, кому і в якій кількості відвантажити продукцію. Іноді наказ і накладна поєднуються в один документ - наказ-накладну.

Після відбирання і відвантаження продукції на підставі наказ-

накладної, або накладної виписується рахунок-фактура, де вказується покупцю назва відвантаженої продукції, її кількість, належна сума з врахуванням податку на додану вартість.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 «Готова продукція».

На рис. 7.7.1 відображено зміст записів за дебетом і кредитом рахунка

26 «Готова продукція».

Рис. 7.7.1 Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком

26 «Готова продукція»

На рис. 7.7.2 наведена кореспонденція рахунків з випуску та

відвантаження готової продукції.

Рис. 7.7.2 Облік випуску і відвантаження готової продукції

Пояснення: 1. Випущена з виробництва готова продукція.

2. Відвантажена покупцю готова продукція.

7.8. Облік переоцінки запасів і результатів їх інвентаризації

Первісна оцінка запасів може суттєво змінюватися протягом звітного періоду. З цією причини на дату складання балансу запаси переоцінюються по чистій вартості реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Уразі уцінки запасів різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації списується на витрати звітного періоду із відображенням в позабалансовому обліку.

Уразі дооцінки запасів різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації відноситься на збільшення додаткового капіталу.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що були уцінені, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, запис про попереднє зменшення вартості цих запасів сторнується.

У системі рахунків ці операції відображаються в кореспонденції,

наведеній на рис. 7.8.1

Рис. 7.8.1 Облік переоцінки запасів

Пояснення: 1. Відображена дооцінка запасів до чистої вартості їх реалізації.

2. Списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реалізації.

Переоцінка запасів завжди здійснюється після проведення інвентаризації.

Інвентаризація обов’язково проводиться перед складанням річного звіту, в разі матеріально відповідальної особи, після стихійних лих, пожеж,

у випадках ліквідації підприємства, передачі майна в оренду, при виявленні фактів крадіжок та зловживань, а також за розпорядженням судових і слідчих органів.

Результати інвентаризації, а також висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом, який передається керівникові підприємства для затвердження. Керівник зобов’язаний протягом п’яти днів після завершення інвентаризації прийняти рішення про оприбуткування надлишків і списання нестач і затвердити протокол інвентаризації.

У системі рахунків бухгалтерського обліку результати інвентаризації відображаються в кореспонденції, наведеній на рис. 7.8.2

інвентаризації.

2.Списані запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій.

3.Списана нестача запасів за їх балансовою вартістю.

4.Відображена сума, що підлягає відшкодуванню винними особами (розмір цієї суми визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі (псування) матеріальних цінностей,

затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116. Наприклад, для деталей, напівфабрикатів та іншої продукції незавершеного виробництва сума відшкодування визначається, виходячи з

її собівартості з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з використанням коефіцієнта 2).

5. Відображене податкове зобов’язання, нараховане на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами.