Тема 12:

Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

Одним з найважливіших напрямків трансформування економіки України до ринкових відносин є орієнтація на створення та випуск конкурентоспроможної продукції, яка вимагає від підприємств активізації процесу модернізації та реконструкції виробництва, вдосконалення технології, підвищення рівня їх матеріальної бази.

Однак, оновлення елементів основного капіталу (основних виробничих фондів) на новій технічній основі вимагає постійного зростання інвестицій, забезпеченість якими в достатньому обсязі залежить від наявності сприятливого інвестиційного клімату.

На жаль, в Україні інвестиційна активність продовжує характеризуватися незначними темпами підготовки підприємств та діяльності в умовах ринку та конкурентної боротьби. Основними причинами такої ситуації, з одного боку є політична нестабільність, економічна нестабільність, інфляційні процеси, а з іншого – відсутність досвіду у вітчизняних підприємствах в самостійному здійсненні вибору найбільш ефективних інвестиційних шляхів свого розвитку. Якщо перший блок проблем передбачає реалізацію заходів щодо удосконалення державного регулювання, то нейтралізація другого полягає в підвищенні якості методичного забезпечення інвестиційного процесу, що дозволяють оптимізувати прийняття управлінських рішень в життєво важливих для підприємства галузі. Мова йде про необхідність вивчення ефективних методик аналізу інвестиційної діяльності підприємства.

На думку провідних дослідників, визначення поняття “інвестиції” є предметом дискусії серед фахівців з фінансових питань.

Узагальнюючи підходи, що міють місце в економічній літературі з приводу визначення економічної сутності категорії “інвестиції”, можна виділити такі основні концепції:

А) коли інвестиції ототожнюють з капіталовкладеннями: хоча останні передбачають лише вкладення у відтворення основних засобів – як виробничого, так і невиробничого характеру. Інвестиції ж – більш ширше поняття, під яким слід розуміти не лише вкладення в основні, а й в оборотні активи, в різні фінансові інструменти, в окремі види нематеріальних активів;

Б) коли інвестиції пов’язують виключно з цілями приросту капіталу або отриманням прибутку. Хоча в умовах ринкової економіки ця мета є визначною, інвестиції можуть переслідувати й інші цілі вкладення капіталу (економічні, соціальні);

В) коли інвестиції розглядають як будь-яке вкладення капіталу, навіть такі, що не пов’язані з метою отримання прибутку. Мова йде про вкладення коштів в придбання товарів довгострокового використання (телевізорів, автомобілів);

Г) коли інвестиції трактують як вкладення грошових коштів. З таким визначенням не можна погодитися, оскільки інвестування може здійснюватися в формі рухомого та нерухомого майна, нематеріальних активів, різних фінансових інструментів;

Д) коли інвестиції характеризують як довгострокові вкладення. Безумовно, окремі форми інвестицій носять довгостроковий характер (вкладення в основні засоби, будівництво, інноваційну діяльність), однак інвестиції можуть бути і короткостроковими (короткострокові фінансові вкладення, депозитні сертифікати з періодом обігу до одного року);

Е) коли інвестиції визначають як процес реалізації інвестиційної діяльності. На наш погляд, категорії “інвестиції” та “інвестиційний процес” необхідно розмежовувати, оскільки під інвестиціями розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток чи досягається соціальний ефект; а “інвестиційний процес” включає в себе комплекс економічних заходів (таких, як: розробка інвестиційної стратегії, аналіз фінансово-інвестиційного ринку, формування та управління інвестиційним портфелем, оцінка ефективності інвестування тощо), які використовуються при здійсненні підприємством інвестиційної діяльності.

Наявність широкого спектру підходів до визначення категорії “інвестиції” вказує на багатогранну її сутність, для уточнення якої вітчизняний науковець Бланк І.О. пропонує зупинитися на розгляді основних характеристик інвестицій [1].

1. Інвестиції як предмет економічного управління

Не дивлячись на розглянуті раніше достатньо значні термінологічні відмінності, інвестиції трактуються як категорія економічна, що пов’язана із сферою економічних відносин, економічної діяльності. Відповідно, виступаючи носієм економічних характеристик і економічних інтересів, інвестиції є об’єктом економічного управління як на макро-, так і на мікрорівні будь-яких економічних систем.