3.1 Водорозчинні лакофарбові матеріали на основі алкідних олігомерів

Водорозчинні плівкоутворювачі на відміну від водних дисперсій, являються однофазними та рівноважними системами.

Водорозчинні лакофарбові матеріали – водні розчини олігомерів, які в процесі плівкоутворення хімічно перетворюються з утворенням полімеру сітчатої будови. Особливістю цих матеріалів є нанесення їх методом електроосадження [5].

Структура і будова водорозчинних і органорозчинних алкідних олігомерів практично аналогічна. Відмінність заключається лише в тому, що водорозчинні алкідні олігомери мають більш низьку молекулярну масу і підвищений склад гідроксильних і карбоксильних груп.

Водорозчинні алкідні олігомери застосовують як самостійні плівкоутворювачі, але в більшості випадків їх використовують разом з іншими водорозчинними олігомерами: епоксидними, поліуретановими, фенолоформальдегідними, карбамідо-, меламіноформальдегідними та іншими, які забезпечують отримання покриттів з високими декоративними і захисними властивостями.

Найбільше застосування отримали алкідномеламінові водорозчинні матеріали, які можуть при 130°С утворювати покриття з хорошими декоративними властивостями.

Водорозчинні алкідні олігомери, модифіковані епоксидними і феноло – формальдегідними олігомерами або ізоціанатами використовують для приготування ґрунтовок і емалей різного призначення [5].

4.1 Фенол ­­­­­­­­- формальдегідні лаки

Фенол­­­­­­­­-формальдегідні лаки, розчини феноло- формальдегідних олігомерів ( плівкоутворювачів ) в орг . розчинниках. Як плівко утворювачі використовують не модіфіковані і модифіковані резольні і наволачні феноло- формальдегідні смоли [6].

Найбільшого вживання знаходять резольні або бакелітові лаки , що представляють собою 50-70 % спиртові розчини не модифікованих резольних смол. Наносять лаки на спеціально підготовлену поверхню кількома шарами. Затвердіння кожного шару здійснюють ступінчастим підйомом температури до 160-170 °C або введенням кислих каталізаторів затвердіння , що мають у водних розчинах рН4 , наприклад, і – толуолсульфо - кислота або сульфонафгенові кислоти ( реактив " контакт Петрова" ) . Отримані покриття мають відносно високу термостійкість , мають високу твердість , стійкість до дії розчинів мінеральних кислот, солей і органічних розчинників . Основні недоліки - слабка адгезія до металу , крихкість і нестійкість до дії лугів і окислювачів. Властивості покриттів зазвичай покращують введенням в лак наповнювачів ( графіт , каолін , андезитове борошно) , пігментів (алюмінієва пудра , цинковий крон та ін.), пластифікаторів ( полівініл - ацеталі , бутадієн- нітрильний карбоксилатний каучук та ін.). Використовують такі лаки головним чином для отримання стійких покриттів по чорним металам і електроізоляційних покриттів. Крім того , їх застосовують для склеювання і просочення в виробництві текстоліту, пресувальних матеріалів , паперово -шаруватих пластиків , різноманітних фільтрів та ін..

Для створення стійких покриттів з високою адгезією до металу смоли піддають модифікації висихаючими рослинними маслами ( головним чином тунговим ) , нагріваючи смолу і масло протягом декількох годин при 160-180°C . При цьому відбувається хімічне зв'язування метилольних груп смоли з подвійними зв'язками рослинних масел. Співвідношення смоли та олії в таких фенол - формальдегідних лаках , так називаємих феноло - масляними , становить 1 : ( 0,5 -4 ) . Розчинник - уайт -спірит , сольвент -нафта , скипидар ; концентрація плівкоутворювача в лаку ~ 40 % [6].

Для суміщення з рослинними маслами використовують зазвичай наступні смоли : феноло - і крезолу -формальдегідні , модифіковані спочатку каніфоллю або її ефірами , а потім гліцерином або пентаеритритом – так звані штучні копали; резольні або наволачні алкіл (арил) феноло - формальдегідні смоли ( головним чином оутилфеноло- формальдегідні ) – так звані стовідсоткові смоли ; резольні смоли , модифіковані бутанолом

(бутанолізовані) . Останні зазвичай застосовують в композиції з епоксидними смолами ( епокси - фенольні лаки) .

Лаки на основі штучних копалів, копали використовують для приготування консервних лаків та модифікації алкідних смол , що входять до складу нітролаків, на основі стовідсоткових смол – головним чином для приготування грунтівок з гарною адгезію до металу і стійкістю в тропічного клімату ; бутанолізовані лаки - основа консервних лаків , а також бензо- та мастилостійких грунтівок і емалей [6].

Наволачні фенол-формальдегідні лаки, що представляють собою 30-35% спиртові розчини наволачних смол ; застосовують при обробці виробів з дерева. Широкого поширення такі лаки не отримали, тому що вони висихають повільно, схильні до " просідання " в пори підкладки, утворюють покриття, що темніють під дією світла [6].

Літ . : Гольдберг M. M. , Матеріали для лакофарбових покриттів , M. . 1972 : KHо p А. , Шей б В. , Фенольні смоли і матеріали на їх основі , пров. з англ. , M. , 1983 ; см. також літ. при ст. Феноло -формальдегідні смоли.