2.2.2 Модифіковані алкідні олігомери

З метою отримання покриттів сітчастої будови алкідні олігомери модифікують іншими олігомерами, більшість з яких являються зшиваючими агентами для алкідних систем.

Затвердження покриттів в цьому випадку йде за рахунок взаємодії гідроксильних груп алкідного олігомера з метилольними і алкоксильними групами другого компонента. До перспективних матеріалів такого типу відносять, в першу чергу, алкідномеламінові системи [4].

2.2.2.1 Алкідномеламінові плівкоутворювачі

В процесі затвердження покриттів на основі алкідних олігомерів, які містять вільні карбоксильні і гідроксильні групи, а також володіють в радикалах жирних кислот подвійні зв’язки з меламіноформальдегідним олігомером, який містить метилольні групи, протікають дві реакції: полімеризація алкідного олігомера за місцем подвійних зв’язків з утворенням циклічних структур і реакція між метоксильними групами меламіноформальдегідного плівкоутворювача з гідроксильними або карбоксильними групами алкідного олігомера.

Розрізняють два типа алкідномеламінових емалей: емалі, які затверджуються при підвищеній температурі ( 100 і 130°С), і емалі затверджуємі на повітрі з допомогою каталізаторів. Останні використовують для ремонтних робіт [4].

Покриття цими емалями відрізняються високими декоративними, фізико – механічними і захисними характеристиками.

2.2.2.2 Алкіднокарбамідні плівкоутворювачі

Карбамідоформальдегідні олігомери для кращої сумісності з алкідами частково етерифікують бутанолом; при цьому бутанолізацію проводять таким чином, щоб в олігомері залишилась достатня кількість реакційноздатних метилольних груп [5].

В якості каталізаторів в алкіднокарбамідних системах використовують сильні кислоти: соляна, сірчана і азотна.

Лаки, отримані при взаємодії алкідних і карбамідоформальдегідних олігомерів в присутності таких каталізаторів, отримали назву лаків кислотного затвердження. Ці лаки випускаються у вигляді двох компонентів: основи – розчину олігомерів в суміші бутанола і уайт – спірита і кислотного затверджувача, який представляє собою 3,5 – 7% - ний розчин кислот (соляної, сірчаної або азотної) в бутанолі.

Існує група лаків кислотного затвердження на основі алкіднокарбамідних олігомерів в поєднанні з нітратом. Введення нітрата целюлози дозволяє замінити сильну кислоту на слабку фосфорну і тим самим значно підвищити життєздатність системи [5].

2.2.2.3 Алкідні олігомери, модифіковані неграничними сполуками

Присутність в алкідному олігомері жирних кислот з спряженими подвійними зв'язками сприяє їх взаємодії з різними неграничними сполуками: стиролом, простими ефірами алілових кислот та ін..

Першим мономером із неграничних сполук, якого використовували для модифікації алкідних олігомерів шляхом сополімеризації,був стирол.

Алкідностирольні плівкоутворювачі. Загальна кількість вмісту стиролу в сополімері не перевищує 40%. В залежності від вмісту в продукті стиролу алкідностирольні олігомери діляться на три групи [5].

Перша група включає олігомери, які містять 30 – 40% стиролу. Основною перевагою лакофарбових матеріалів на основі цих олігомерів є їх швидке ( протягом 0,5 – 1 год.) затверджування на повітрі. Утворена при цьому плівка володіє високими твердістю, водостійкістю і солестійкістю, а також стійкістю до дії мінеральних масел, бензину і лугів.

До другої групи відносяться олігомери, які складаються 15 – 25% стиролу. Сополімери такого типу використовуються для отримання грунтівок і емалей, які використовують для фарбування пральних машин та ін..

Третя група включає олігомери із вмістом стиролу 10%. Покриття на основі алкідностирольних сополімерів застосовують на безвідповідальних виробах і в основному в середині приміщення [5].