2. Види оцінки основних виробничих фондів
Оцінка основних виробничих фондів підприємства – це певний спосіб визначення їх мінової вартості у грошовій формі.
Право здійснення оцінки основних виробничих фондів належить підприємству. Вона потрібна для об’єктивного визначення:
загального обсягу задіяних на підприємстві основних виробничих фондів;
їх технологічної та економічної структур;
характеру та динаміки процесу їх відтворення;
показників ефективності їх використання;
економічних показників господарської діяльності підприємства.
В економічній науці визначені, а у реальній практиці господарювання одночасно застосовуються декілька видів оцінки основних виробничих фондів. Останнє зумовлено наступними чинниками:
тривалим періодом їх використання;
поступовою втратою у часі власної споживчої вартості;
постійною зміною умов їх відтворення.
Види оцінки основних виробничих фондів розрізняються:
1) залежно від терміну проведення оцінки:
за первісною вартістю;
за відновною вартістю;
2) залежно від стану основних виробничих фондів:
за повною вартістю;
за залишковою вартістю.
Первісна вартість основних виробничих фондів – це сума витрат на момент їх придбання та уведення в дію.
Первісна вартість основних виробничих фондів (Фп) розраховується на початок або на кінець господарського року за формулою 2.1.
Фп = КВ + Ктр + Кмн + Кін, (2.1)
де КВ – капітальні витрати на придбання основних виробничих фондів;
Ктр, Кмн – відповідно витрати на транспортування і монтаж основних виробничих фондів;
Кін – інші витрати.
Зі зміною умов виготовлення різних елементів засобів праці, пов’язаних з впливом таких основних чинників, як НТП та інфляція, оцінка основних виробничих фондів за первісною вартістю втрачає можливість об’єктивно відображати їх реальну мінову вартість, що, у свою чергу, позначається реальності оцінок економічної ефективності господарської діяльності підприємства. З метою усунення зазначеної невідповідності використовується оцінка основних виробничих фондів за відновною вартістю.
Відновна вартість основних виробничих фондів – це сума витрат на їх відтворення за сучасних умов виробництва.
Відновна вартість основних виробничих фондів (Фв) розраховується на початок або на кінець господарського року за формулою 2.2.
Фв = Фп * к, (2.2)
де к – коефіцієнт зміни ціни на основні виробничі фонди.
Повна вартість основних виробничих фондів – це така їх вартість, яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції підприємства на момент уведення цих фондів в експлуатацію.
Повна вартість основних виробничих фондів підприємства залежно від терміну проведення оцінки може виступати лише у формі первісної вартості.
Залишкова вартість основних виробничих фондів – це частина їх повної вартості, яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції за певний термін експлуатації основних виробничих фондів підприємства.
Залишкова вартість основних виробничих фондів (Фз) розраховується на початок або на кінець господарського року за формулою 2.3.
t
Фз = Фп * к – ∑ Аі, (2.3)
і=1
де к – коефіцієнт зміни ціни основних виробничих фондів;
Аі – сума амортизаційних відрахувань за і-й фактичний господарський рік експлуатації основних виробничих фондів підприємства;
t – нормативний термін експлуатації основних виробничих фондів підприємства.
Формою залишкової вартості є ліквідаційна вартість основних виробничих фондів підприємства.
Ліквідаційна вартість основних виробничих фондів – це частина їх повної вартості, яка не може бути перенесена на вартість виготовленої продукції у зв’язку із вибуттям з експлуатації основних виробничих фондів підприємства унаслідок певних причин.
Окрім оцінки основних виробничих фондів залежно від терміну проведення оцінки та від їх стану використовуються ще й узагальнюючі види оцінки:
за балансовою вартістю;
за середньорічною вартістю.
Оцінка за балансовою вартістю основних виробничих фондів застосовується для обліку їх використання у процесі господарської діяльності підприємства. На відміну від інших видів оцінок вона стосується не окремих конкретних видів основних виробничих фондів, а всієї їх сукупності й здійснюється на основі зазначених оцінок. Крім того, цей вид узагальнюючих оцінок враховує не тільки стан, а й процес відтворення основних виробничих фондів підприємства.
Балансова вартість основних виробничих фондів розраховується на початок господарського року за формулою 2.4.
Фб1 = Фб0 + Фвв – Фвд – А, (2.4)
де Фб1 – балансова вартість групи основних виробничих фондів на початок поточного господарського року;
Фб0 – балансова вартість групи основних виробничих фондів на початок господарського року, що передував поточному;
Фвв – первісна вартість основних виробничих фондів, які були введені в експлуатацію протягом року, що передував поточному;
Фвд – первісна (відновна) вартість основних виробничих фондів, які були виведені з експлуатації протягом року, що передував поточному;
А – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих протягом року, що передував поточному.
Балансова вартість основних виробничих фондів на момент створення підприємства визначається їх первісною вартість, а у процесі експлуатації – залишковою вартістю.
Оцінка за середньорічною вартістю основних виробничих фондів підприємства застосовується для розрахунку показників ефективності їх використання. _
Середньорічна вартість основних виробничих фондів (Ф) розраховується на кінець господарського року за формулою 2.5.
_
Ф = Фб0 + Фвв * Тп / 12 – Фвд * Тнп / 12, (2.5)
де Тп, Тнп – відповідно кількість місяців протягом звітного господарського року, коли основні виробничі фонди підприємства знаходились або були виведені з експлуатації;
12 – кількість місяців у господарському році.