Тема 5. Оборотні засоби підприємства
1. Оборотні засоби підприємства: економічна сутність, структура, джерела формування
2. Показники та методи визначення потреби підприємства у нормованих оборотних засобах
3. Показники використання нормованих оборотних засобів підприємства та методики їх розрахунку
1. Оборотні засоби підприємства: економічна сутність, структура, джерела формування
Поряд із засобами праці, другим матеріальним фактором виробничого процесу та об’єктивною умовою здійснення виробничої діяльності підприємства є предмети праці. Цей фактор виробництва відіграє роль субстанційної основи, створюваних на підприємстві економічних благ у формі предметів. У той же час як засоби, так і предмети праці є необхідною та достатньою умовами здійснення виробничого процесу у межах виробничого циклу, але вони не є достатньою умовою для процесів довготривалого або неперервного відтворення як виробничої діяльності зокрема, так і господарської діяльності підприємства взагалі.
Для вирішення зазначеної проблеми потрібно забезпечити процес відтворення вищезгаданих факторів виробництва у межах економічного процесу, що вимагає наявності у підприємства такого виду фінансових ресурсів, як гроші. Останні й виконують роль достатньої умови відтворення виробничої діяльності підприємства, але через організацію та реалізацію інших видів його господарської діяльності, зокрема комерційну та фінансову.
Що стосується предметів праці, то вони як і засоби праці у процесі їх відтворення набувають і змінюють дві економічні форми: економічні ресурси, матеріальні активи підприємства (фактори виробництва). Гроші, у свою чергу,змінюють також дві, але відмінні економічні форми: фінансові ресурси, фінансові активи підприємства.
Хоча засобам і предметам праці притаманна спільна місія у виробничому процесі – як об’єктивних факторів виробництва економічних благ – вони у той же час принципово відрізняються характером та тривалістю життєвого циклу. Для предметів праці останній співпадає з виробничим циклом.
У той час як місія предметів праці та грошей є абсолютно відмінними й вони задіяні у різних видах господарської діяльності підприємства, ці види матеріальних і фінансових активів підприємства доповнюють одне одного, забезпечуючи алгоритм та неперервність економічного процесу як певну послідовність господарських операцій щодо залучення економічних ресурсів у процес виробництва, а також виготовлення та реалізацію продукції підприємства. Ефективність цього процесу вимагає їх узгодженого використання, а тому зазначені елементи господарської діяльності розглядаються як єдиний об’єкт управління, для виокремлення якого застосовується специфічний економічний термін – оборотні засоби підприємства.
Під оборотними засобами підприємства слід розуміти частину його матеріальних та фінансових активів, скоординоване використання яких забезпечує неперервність здійснення виробничого процесу на підприємстві зокрема та його господарської діяльності взагалі.
У процесі економічного циклу діяльності підприємства оборотні засоби проходять три стадії:
грошову ( придбання предметів праці у формі економічних ресурсів);
виробничу (використання предметів праці як фактору виробництва для виготовлення продукції);
товарну (реалізація виготовленої продукції та отримання виручки).
Оборотні засоби одночасно перебувають на всіх стадіях, що забезпечує неперервність процесу виробництва і господарської діяльності підприємства.
У складі оборотних засобів підприємства, за участю у виробничому процесі, виділяють наступні елементи:
оборотні виробничі фонди;
фонди обігу.
Оборотні виробничі фонди підприємства – це певний вид його матеріальних активів, що використовуються у виробничому процесі у якості предметів праці та повністю переносять свою вартість на створювані економічні блага протягом виробничого циклу, втрачаючи при цьому власну натурально-речову форму.
У складі оборотних виробничих фондів підприємства виокремлюють наступні елементи:
виробничі запаси;
незакінчене виробництво;
витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси – це частина предметів праці, що ще не використовуються у виробничому процесі. До їх складу включають: сировину та основні матеріали, допоміжні матеріали, закуплені напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини для ремонту устаткування, малоцінні та швидкозношувані засоби праці.
Незакінчене виробництво – це частина предметів праці, що перебуває або перебувала у виробничому процесі, але ще не набула форми готової продукції. До їх складу включають: незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва.
Витрати майбутніх періодів – це витрати підприємства здійснені у поточному господарському році щодо продукції, яка буде виготовлятися у наступні роки. До їх складу включають: витрати на винахідництво та раціоналізаторські пропозиції, підготовку та освоєння нових виробництв тощо.
Фонди обігу – це певний вид фінансових активів підприємства, що забезпечують опосередковано через комерційну та фінансову види його господарської діяльності неперервність процесу виготовлення продукції.
У складі фондів обігу підприємства виокремлюють наступні елементи:
залишки готової продукції на складі;
відвантажену замовникам готову продукцію, але ще не оплачену;
засоби у розрахунках, у т.ч. дебіторська заборгованість;
грошові кошти вкладені у короткострокові цінні папери;
залишки грошових коштів на розрахункових рахунках у комерційних банках, касі тощо.
Співвідношення вартості окремих видів до загального обсягу оборотних засобів підприємства, виражені у відсотках, визначають їхню структуру.
Для хімічної промисловості України, як і в цілому для промисловості, характерні високий рівень питомої ваги оборотних виробничих фондів у структурі оборотних засобів, що становить майже дві третини від їх загальної вартості.
Специфікою хімічної промисловості, порівняно з промисловістю в цілому, є більш висока частка виробничих запасів та витрат майбутніх періодів, а також менший рівень незакінченого виробництва.
Технологічні особливості виробництва суттєво впливають на відмінності у структурі оборотних засобів підприємств різних підгалузей хімічної промисловості.
Зокрема, на підприємствах гірничої хімії у структурі оборотних засобів переважаючою є частка незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів, а незначною – виробничих запасів. На підприємствах основної хімії найвищий рівень питомої ваги готової продукції на складі і незначний – незавершеного виробництва.
Джерелами формування і поповнення оборотних засобів підприємств хімічної промисловості є наступні види коштів:
власні та прирівняні до власних;
залучені.
До власних та прирівняних до них відносять наступні види коштів:
частина нерозподіленого прибутку підприємства;
перехідна заборгованість по заробітній платі та відрахуванням на соціальне страхування;
заборгованість щодо резерву майбутніх платежів;
кредиторська заборгованість по акцептованим розрахунковим документам;
тощо.
До залучених відносять наступні види коштів:
короткостроковий кредит комерційного банку;
комерційний кредит підприємств;
кредиторська заборгованість.
Залежно від методів формування оборотні засоби підприємства поділяють на:
нормовані;
ненормовані.
Для нормованих оборотних засобів на підприємстві самостійно встановлюють нормативи, на підставі яких визначають економічно обґрунтовану потребу у цих засобах.
До складу нормованих оборотних засобів включають усі види виробничих оборотних фондів підприємства й залишки готової продукції на складі.
Ненормовані оборотні засоби підприємства формуються за результатами його господарської діяльності.