16

Тема 17. Фінансово-економічні результати господарської діяльності підприємства

1. Економічна сутність та класифікація прибутку

2. Напрямки використання чистого прибутку на підприємстві

3. Рентабельність як показник ефективності господарської діяльності підприємства

4. Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства

5. Форми грошових розрахунків та види платіжних документів

6. Показники фінансового стану підприємства

1. Економічна сутність та класифікація прибутку

У межах «Економіки підприємства» як науково-навчальної дисципліни стосовно визначення економічної категорії «прибуток підприємства» серед вітчизняних фахівців немає одностайності. Загалом можна виділити два підходи: спрощений і науковий.

Прихильники першого підходу визначають прибуток як «частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства» (Покропивний С.Ф.).

Основним недоліком наведеної дефініції є те, що у ній не розкривається економічна сутності та зміст категорії прибутку. У її основу покладена методика розрахунку прибутку як економічного показника сукупності окремих видів господарської діяльності підприємства.

Представники наукового підходу визначають категорію «прибуток» на основі розкриття його економічної сутності та змісту. Зокрема, прибуток розглядається як специфічна форма економічного інтересу і мотиву здійснення господарської діяльності певним суб’єктом економічної сфери буття – підприємством (фірмою). У той же час є відмінності між прихильниками марксистської й неокласичної шкіл щодо визначення економічного ресурсу, який створює відповідний вид первинних доходів. Перші вважають, що це праця, другі – підприємницький хист.

Відмінності у дефініціях полягають, лише, у повноті визначення. Так, Герасимчук В.Г. вважає, що прибуток «відображає частину вартості додаткового продукту …»; Мацибора В.І. – що «прибуток – це реалізована частина чистого доходу», який, у свою чергу, виражає вартість додаткового продукту»; Бойко В.В. – «прибыль – одна из форм стоимости прибавочного продукта, выступающая как разница между продажной ценой товара и затратами на его воспроизводство …».

На нашу думку, прибуток слід визначати як вид первинного доходу, що отримає власник такого економічного ресурсу як підприємницький хист за використання зазначеного ресурсу у процесі організації господарської діяльності підприємства.

Економічний зміст категорії «прибуток підприємства» розкривається у тому, що це:

• фінансовий ресурс здійснення економічної експансії підприємства як суб’єкта економічних відносин;

• розширеного відтворення його основних виробничих фондів та вдосконалення організації виробництва;

• забезпечення всіх форм інвестування;

• базовий показник для оцінки ефективності господарської діяльності та фінансового стану підприємства.

Прибуток підприємства класифікують за наступними критеріями:

1. способом утворення:

• нормальний;

• економічний;

2) способом розподілу;

• загальний;

• після оподаткування;

3) джерелами формування:

• від реалізації продукції;

• продажу іншого майна;

• позареалізаційних операцій;

• надзвичайний прибуток;

4) способом обчислення:

• валовий;

• від операційної діяльності;

• від звичайної діяльності;

• чистий.

Нормальний прибуток є власністю підприємства, що організує господарську діяльність усталеними методами та з використанням типової технології виготовлення певного традиційного товару.

Економічний прибуток є монопольним за своєю природою і зумовлений економічною монополією, що виникає унаслідок підприємницької діяльності, а також природною та адміністративними монополіями.

Загальний (балансовий) прибуток підприємства – це його сукупний прибуток, отриманий від здійснення господарської діяльності.

Прибуток підприємства після оподаткування – це частина сукупного прибутку, що залишається у нього після його оподаткування.

Прибуток від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) – це частина сукупного прибутку, що отримана від основної операційної діяльності підприємства.

Показник обсягу прибутку від реалізації продукції обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість і акцизного збору) та її повною собівартістю.

Прибуток від продажу іншого майна – це частина сукупного прибутку, що отримана від продажу частини матеріальний активів і нематеріальних активів підприємства, а також цінних паперів інших підприємств.

Показник обсягу прибутку від продажу іншого майна для матеріальний активів і нематеріальних активів підприємства обчислюється як різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається, з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг). Показник обсягу прибутку від продажу іншого майна для цінних паперів інших підприємств обчислюється як різниця між ціною продажу та їх номінальною вартістю.

Прибуток від позареалізаційних операцій – це частина сукупного прибутку, що отримана від пайової участі в спільних підприємствах, передачі майна в оренду, а також як дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо.

Надзвичайний прибуток – це частина сукупного прибутку, що отримана від діяльності підприємства щодо подолання завданих стихійним лихом матеріальних втрат, і представляє собою різницю між обсягом надзвичайних доходів та надзвичайних витрат.

До складу доходів включають страхове відшкодування, отримане за втрачене майно від стихійного лиха тощо, а до складу надзвичайних витрат – невідшкодовані збитки від втрати майна, витрати на попередження стихійного лиха.

Валовий прибуток підприємства – це різниця між чистим доходом від реалізації продукції (робіт, послуг) та її виробничою собівартістю.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції – це різниця між валовою виручкою та сумою продуктових податків (податок на додану вартість, акцизи) та субсидій на товари.

Прибуток від операційної діяльності підприємства – це різниця між сумою валового прибутку від реалізації продукції та прибутку від продажу іншого майна (інших операційних доходів) і обсягом позавиробничих витрат на її виготовлення й реалізацію.

Прибуток від звичайної діяльності підприємства – це сума обсягів прибутку від операційної діяльності та позареалізаційних операцій.

Інші фінансові витрати включають витрати на сплату за користування кредитами комерційних банків;

Чистий прибуток підприємства – це різниця між сумою обсягів прибутку від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку й обсягами податку на прибуток і надзвичайний прибуток.

2. Напрямки використання чистого прибутку на підприємстві

Чистий прибуток залишається у підприємства, а тому виступає об’єктом перерозподілу. Залежно від цілей його використання чистий прибуток поділяється на дві частини:

• розподілений прибуток;

• нерозподілений прибуток.

Розподілений прибуток стосується соціальної сфери діяльності підприємства. Він використовується за наступними напрямками:

• виплати власникам корпоративних прав;

• відрахування до фонду матеріального стимулювання (виплат одноразових премій, матеріальна допомога працівникам у разі виходу на пенсію, на оздоровлення тощо);

• відрахування до фонду та соціального розвитку (на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, придбання путівок для працівників у заклади оздоровлення та відпочинку, проведення культурно-масових заходів тощо);

• фінансування благодійних фондів та проведення благодійних акцій.

Нерозподілений прибуток стосується виробничої сфери діяльності підприємства. Він використовується за наступними напрямками:

• поповнення статутного капіталу підприємства;

• відрахування до фонду розвитку підприємства (розширене відтворення основних виробничих фондів);

• відрахування до резервного фонду підприємства (для фінансування можливих відхилень від нормального обороту оборотних засобів та додаткових потреб у них).