- •Білет №20
- •1. Комунікаційні технології
- •3. Безпека інформації: визначення і проблеми.
- •Білет №21
- •1. Інформаційні технології
- •2. Міжнародна правнича інформація. Способи розповсюдження правової інформації
- •3. Що розуміється під сукупністю заходів щодо захисту інформації?
- •Білет №22
- •1. Клієнт-сервер архітектура
- •2. Інформаційна система юнеско
- •3. Можливі канали відтоку інформації.
- •Білет №23
- •1. Телекомунікації України
- •2. Основні напрями владних міжнародних інформаційних систем. (повний брєд)
- •3. Мета шифрування інформаційних файлів. Шифрування тексту методом зсуву алфавіту. Білет №24
- •1. Веб-технології: гіпертекст
- •2. Загальна характеристика банківських інформаційних систем
- •3. Три основних способи захисту інформації.
- •Білет№25
- •1. Загальна характеристика Інтернету
- •2. Переваги та недоліки Internet як середовища передачі фінансової інформації.
- •3. Захист інтелектуальної власності
- •Білет №26
- •1. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •2. Swift – міжбанківська організація валютних і фінансових розрахунків.
- •3. Основні технології, що використовуються при здійсненні комп'ютерних злочинів
- •Білет №27
- •1. Пошук інформації в Інтернеті
- •2. Міжнародна науково-технічна інформація.
- •3. Види шахрайства в комп’ютерних мережах
- •Білет №28
- •1. Загальні проблеми інформаційного характеру
- •2. Комп'ютерно-інформаційна преса
- •3. Ідентифікація користувачів
- •Білет №29
- •1. Підходи міжнародних організацій до розв’язання проблем інформаційного характеру
- •2. Характеристика дистанційної освіти в міжнародному середовищі
- •3. Аутентифікація користувачів
3. Мета шифрування інформаційних файлів. Шифрування тексту методом зсуву алфавіту. Білет №24
1. Веб-технології: гіпертекст
Наша культура швидко змінюється під натиском телекомунікаційних технологій. Створюється четвертий світ, у якому географічні відстані не грають жодної ролі, у якому значення має тільки наявність і якість приєднання до світової інформаційної мережі. Інформатика з технології, наукового напрямку і навчальної дисципліни стає однієї з основних складових сучасної культури. Відповідно, якщо мінімальний рівень культури припускав обов'язкові навички читання і написання листа, то тепер цей мінімальний рівень віртуальної культури припускає навички роботи зі створення гіпертекстових документів.
Гіпертекст — принцип організації інформаційних одиниць, за якого окремі елементи (записи, документи і т. п.) зв'язані між собою асоціативними відносинами, що забезпечують швидкий пошук інформації і/або перегляд даних, взаємопов'язаних зазначеними відносинами.
Гіпертекст — це нова технологія представлення інформації. Гіпертекст дає можливість користувачеві поєднувати розрізнені текстові і мультимедійні фрагменти — графіку, анімацію, аудио- і відеоінформацію — у неформальні інформаційні блоки. У такий спосіб користувач створює тимчасовий документ, що відповідає певним завданням. Гіпертексто-ва технологія є основою інформаційної служби World Wide WebWWW).
Концепція гіпертексту досить проста. Є база даних, у базі даних знаходяться об'єкти. Об'єкти це, найчастіше, невеликі інформаційні розділи, присвячені певному питанню. Вікна на екрані однозначно асоціюються з об'єктами в базі даних. Між об'єктами можуть установлюватися зв'язки; вони відбиваються і у вікнах на екрані (виділені слова-поси-лання), і в базі даних (внутрішні посилання).
У гіпертексті виділяються особливі поля-посилання, що можуть «відразу» привести читача до потрібних розділів/тем, малюнків, описів. Завдяки цьому, процес читання стає принципово іншим — гіпертекст можна читати/переглядати багатьма різними шляхами і читач сам вибирає той шлях перегляду, що йому найбільш зручний.
Гіперзв'язок, гіперпосилання — зв'язок між частинами документа або різних документів, який реалізує гіпертекст. Місце зв'язку — посилання є підсвічене і/або підкреслене слово, фраза або графічний об'єкт. Натискання мишею на посиланні приводить до переходу в задане посиланням місце іншого документа або до іншого розділу поточного документа.
2. Загальна характеристика банківських інформаційних систем
Банківська інформаційна система, яка більше відома під назвою автоматизована банківська система (АБС), — це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для вирішення задач управління банківською діяльністю.
Автоматизована банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована — це така система, що побудована на загально-системних принципах і охоплює не фрагментарне сукупність банківських задач, а вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв'язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входягь забезпечуючі та функціональні підсистеми.
Забезпечуючі підсистеми об'єднуюсь в собі всі види ресурсів, які необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, тех нічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.
Інформаційне забезпечення (позамашинне та внутрімашинне) — це сукупність уніфікованих форм первинних документів, систем класифікації і кодування та методів їх застосування в банківській діяльності, а також файли даних, що зберігаються у базі даних і використовуються для автоматизованого вирішення функціональних задач.
^ Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, який включає до свого складу обчислювальну техніку та засоби збору і передачі даних, для інформаційного обміну як всередині банку так і при взаємодії з іншими банками та клієнтами.
^ Математичне забезпечення — сукупність алгоритмів та економіко-математичних моделей, які характеризують процедури обробки даних та формування бухгалтерської і статистичної звітності.
^ Організаційно-правове забезпечення — це сукупність нормативно-правових документів та інструктивних і методичних мате ріалів, які регламентують права та обов'язки спеціалістів та визначають технологічний порядок функціонування АБС.
^ Лінгвістичне забезпечення включає до свого складу мовні засоби, що використовуються в системі: мови програмування, інформаційно-пошукові мови, мови опису метаданих, мови запитів та спілкування користувачів з системою та інші мовні засоби.
Функціональні підсистеми об'єднують блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розділити на дві частини обов'язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку, набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.