3.1 Дослідження тенденцій та проблем розвитку депозитних операцій банку з фізичними особами у період кризи

Протягом докризового періоду на депозитному ринку України спостерігались оптимістичні тенденції – населення країни активно вкладало гроші у банки. Але фінансова криза 2008 року перекреслила всі позитивні результати наполегливої роботи банківських установ, спрямованої на відновлення рівня довіри фізичних осіб до вітчизняних банків. У результаті найбільш поширений банківський продукт, яким користувалися більшість українців, – депозит у період кризи втратив свою привабливість.

За період з 2006 до 2008 року обсяг коштів населення зріс майже в три рази і станом на 01.01.2009 р. склав 215,1 млрд. грн. У 2008 році відбулося сповільнення темпів зростання депозитних коштів фізичних осіб до 31,0% проти 53,8% у 2007 році, номінальний обсяг депозитів фізичних осіб зріс у 2008 році на 50,9 млрд. грн., тоді як у попередньому році – на 57,4 млрд. грн. [38]. Лідерами щодо залучення депозитів фізичних осіб у 2008 році були такі банки першої групи: Приватбанк (33,5 млрд. грн.), Райффайзен Банк Аваль (18,1 млрд. грн.), Ощадбанк (13,4 млрд. грн.), Надра Банк (9,6 млрд. грн.), Промінвестбанк (9,2 млрд. грн.), Укрсиббанк (8,1 млрд. грн.), Укрпромбанк (7,92 млрд. грн.), Укрексімбанк (7,7 млрд. грн.), Укрсоцбанк (7,4 млрд. грн.) – на них припадало близько 53% усіх залучених банками депозитів фізичних осіб [Error: Reference source not found].

Для заохочення вкладників щодо збереження своїх коштів на депозитах процент за депозитами повинен компенсувати інфляційні втрати, але у 2008 р. в Україні склалася ситуація, за якої проценти за депозитами майже зрівнялися з рівнем інфляції. Так, за даними Державного комітету статистики України, у 2008 р. індекс споживчих цін становив 122,3 порівняно з 116,6 у 2007 р. і був найвищим після 2000 р. У такому випадку банківські депозити втратили свою привабливість для населення як засіб заощадження коштів, у результаті чого відбувся значний відтік депозитних ресурсів (рис. 3.1)[38; 5].

Млрд.Грн.

Рисунок 3.1 – Динаміка відтоку депозитних ресурсів вітчизняних банків протягом кризового періоду, млрд. грн.

Гіркий досвід втрати українськими вкладниками своїх заощаджень та проблема банкрутства банків, гостро ставлять перед вкладниками питання обережного та ретельного вибору банку для розміщення своїх заощаджень. Ця проблема підсилюється через значну кількість ліквідованих банків. Так, з 2000 до 2008 року кількість банків, виключених з Державного реєстру, становила 56 [5].

В умовах економічної кризи слід створювати всі умови для збільшення доходності та привабливості депозитів для фізичних осіб з метою мотивування населення до залучення коштів на вклади у банках, що в результаті призведе до нарощення ресурсної бази кредитування.

У 2008 році зобов'язання банків за коштами суб'єктів господарювання та фізичних осіб, залученими у банківську систему України, збільшилися на 27,7% (за 2007 рік – на 51,8%) і станом на початок 2009 року становили 357,2 млрд. грн. У номінальному вираженні вони зросли в 2008 році на 77,5 млрд. грн., а в 2007 році – на 95,5 млрд. грн. [Error: Reference source not found]. Обсяг депозитів у національній валюті у 2008 році становив 199,7 млрд. грн., або 55,9% від загального обсягу депозитних зобов'язань, що на 12% нижче, ніж у 2007 році. У структурі депозитних зобов'язань банків за категоріями вкладників найбільша частка у 2008 році припадала на депозитні вкладення фізичних осіб – 60,2% проти 39,8% вкладень суб'єктів господарювання[38].

Аналіз стану депозитних вкладень фізичних осіб в банках України у кризовий період у розрізі валют свідчить про існування негативних тенденцій. Так, у 2008 році вперше за роки незалежності України у структурі депозитних коштів фізичних осіб незначну перевагу мали депозити в іноземній валюті, їх обсяг станом на початок 2009 року дорівнював 107,6 млрд. грн., або 50,01% від загального обсягу депозитів фізичних осіб. При цьому слід зазначити, що обсяг вкладень у національній валюті з початку 2008 року зріс на 8,2% (до 107,5 млрд. грн.), а зобов'язання банків за коштами населення, залученими на рахунки в іноземній валюті, за 2008 рік зросли на 66,1% (на 42.8 млрд. грн.)[38].

Найбільшу питому вагу серед депозитних коштів фізичних осіб мали строкові депозити. Порівняно з попереднім роком їх обсяг у 2008 році зріс з 126,8 млрд. грн. до 176,9 млрд. грн. (або на 39,5%). У 2008 р. частка строкових коштів фізичних осіб у загальному обсязі зросла на 5% з 77,3% до 82,3%, а частка коштів фізичних осіб до запитання відповідно зменшилася з 22,7% до 17,7%[5]. При цьому обсяг строкових депозитів фізичних осіб у національній валюті – стабільного джерела формування ресурсного потенціалу банків – становив 81,8 млрд. грн. і більше ніж утричі перевищував обсяг депозитів до запитання. Аналогічна картина і з депозитами в іноземній валюті: обсяг строкових депозитів становив 95,2 млрд. грн., а депозитів до запитання – 12,4 млрд. грн. (табл. 3.1)[5].

Таблиця 3.1 – Зобов’язання населення за коштами, залученими на депозитні рахунки у фізичних осіб в Україні протягом 2000-2008 років, млн. грн.

Роки	Депозити фізичних осіб					У т. ч. в національній валюті						У т. ч в іноземній валюті
	усього	у тому числі				усього		у тому числі				усього		у тому числі
		до запи­тання	стро­кові	з них довго­стро­кові	до запи­тання			стро­кові	з них довго­стро­кові			до запи­тання		стро­кові	зних довго­стро­кові
2000	6780	2119	4661	939	3481		1259		2222	494	3299		860		2439	445
2001	11338	3162	8175	2652	6566		2107		4458	1554	4772		1055		3717	1098
2002	19302	5001	14302	7168	11601		3526		8076	4085	7701		1475		6226	3083
2003	32396	7192	25204	13660	18875		5220		13655	7448	13521		1972		11549	6212
2004	41611	7911	33699	22363	22116		6000		16115	11302	19495		1911		17584	11061
2005	73202	17185	56016	37046	42176		14008		28168	19187	31026		3177		27848	17859
2006	106715	24020	82696	59957	57837		18519		39319	29714	48878		5501		43377	30243
2007	164159	37340	126819	94436	99411		29110		70300	54018	64749		8230		56519	40418
2008	215087	38148	176939	121235	107526		25773		81753	58025	107561		12375		95186	63210

У 2008 році збереглася позитивна динаміка зростання довгострокових депозитних зобов'язань банків, залучених на рахунки фізичних осіб, їх обсяг за рік збільшився на 28,4% і станом на початок 2009 року складав 121,2 млрд. грн. Частка довгострокових вкладів населення в загальному обсязі депозитів населення у 2008 році зросла більше ніж у 4 рази порівняно з 2000 роком – з 13,8% до 56,4% (табл. 3.1) [38]. Це позитивно впливає на економіку в цілому, оскільки збільшення термінів вкладів сприяє покращанню якості банківських пасивів і, врешті-решт, збільшенню обсягу довгострокових кредитних ресурсів. Обсяг поточних депозитних вкладень фізичних осіб на початок 2009 р. становив 38,1 млрд. грн., він зріс за попередній рік на 2,25%[Error: Reference source not found].

Сьогодні потенційні резерви та можливості щодо залучення коштів фізичних осіб на депозити ще не вичерпані й можна розраховувати на суттєве збільшення цього ресурсу у випадку підвищення довіри населення до банків. При прийнятті будь-якого рішення, пов'язаного з банківською системою, необхідним є врахування чинника довіри до банків, що сприятиме максимізації обсягу депозитів, залучених у банківську систему від населення. Фізичні особи звертають увагу на термін роботи банку на ринку, імідж та репутацію, розгалуженість філійної мережі, рівень обслуговування тощо та той факт, чи є банк учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Наразі Фонд гарантує кожному вкладнику банку-учасника відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності останніх, але не більше 150000 грн. [32]. Розмір гарантованого відшкодування нині є адекватним середньоєвропейському рівню, який дорівнює трикратному розміру ВВП на особу, але, враховуючи той факт, що обсяг ВВП на особу в Україні є незначним порівняно з європейськими країнами, цей розмір є недостатнім.

Потребують зміни також підходи до джерел поповнення коштів Фонду. Відповідно до діючого механізму, всі банки-учасники Фонду сплачують: початковий збір (розміром 1% від зареєстрованого статутного капіталу банку); регулярний збір (нараховується двічі на рік розміром 0,25% від загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки); спеціальний збір (застосовується, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо відшкодування коштів вкладників банків) [32]. Однак цей механізм не стимулює підвищення ефективності роботи банківської системи. З метою вирішення цієї проблеми необхідно запровадити диференційований розмір внесків банків залежно від надійності комерційного банку, а саме: якості активів та управління ризиками, досягнутого рівня капіталізації, доходності та ліквідності тощо.

Таким чином, існує пряма залежність між процесами соціально-економічного зростання у країні, стійкістю грошової одиниці, стабілізацією грошово-кредитного ринку і банківської системи, збільшенням грошових доходів населення та його активністю щодо заощаджень. Тому слід зазначити, що лише сталий соціально-економічний розвиток створить передумови для формування якісних змін у структурі вкладів, зокрема приведе до динамічного зростання частки довгострокових депозитів.

Розширення спектру операцій із залучення вкладів є важливим елементом грошово-кредитного регулювання держави, а також підґрунтям стабільного розвитку банківської системи. Необхідний системний підхід, що забезпечуватиме поєднання програми поступового збільшення обсягів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, удосконалення банківської діяльності, а також вжиття банками ряду заходів щодо просування до споживача різних банківських продуктів.