- •3. Філософія як наука. Її виникнення та взаємозв’язок з іншими науками.
- •10.Філософія Давньої Індії та філософська думка Давнього Китаю: основні течії.
- •12. Матеріалістичні течії в філософії Давньої Греції.
- •14. Людинознавчі напрями в філософії Давньої Греції.
- •17. Основні філософські течії доби Середньовіччя.
- •21. Раціоналізм як напрямок філософії Нового Часу (XVII-XVIII ст.).
- •35. Українська філософія хіх-хх ст..
- •36. Категорія буття. Вчення про буття як вихідна основа філософського знання.
- •38. Рух і розвиток, простір і час, причини і наслідки як атрибути Всесвіту.
- •40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
- •41.Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як формування людини.
- •43. Свідомість як атрибут людини
- •44. Позасвідомі форми регуляції життєдіяльності людини. Безсвідоме, підсвідоме і над свідоме як складові у структурі позасвідомого.
- •49. Сутність і структура процесу пізнання.
- •50. Чуттєве та раціональне пізнання як основні рівні пізнавальної діяльності людини. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •51. Емпіричне та теоретичне як основні історичні ступені процесу пізнання. Основні форми емпіричного та теоретичного пізнання.
- •52. Істина і заблудження як результати пізнання. Розмаїття критеріїв істинності знання.
- •53. Методологія наукового пізнання. Її зміст і проблеми.
- •57. Головні закони діалектики
- •67.Духовна життєдіяльність суспільства
- •60.Системний характер суспільства. Суспільство як складна нелінійна система.
- •69. Історичне поглиблення протиріч між природою та суспільством.
- •65. Поняття «спосіб матеріального виробництва» Спосіб матеріального виробництва, його структура.
- •32. Поняття соціальної структури суспільства. Види і типи соціальних груп.
- •33. Поняття класу. Основні теорії соціальної структури суспільства.
- •34. Рід, плем'я, народність, нація як основні природно-історичні спільноти людей. Поняття етносу.
- •35.Шлюб та сім'я як елементарні осередки суспільства. Історичні форми їх існування. Їх функції.
- •34. Філософська система г.С.Сковороди.
- •20. Антропоцентризм і натурфілософія в епоху Відродження.
20. Антропоцентризм і натурфілософія в епоху Відродження.
15 ст. – в надрах феодалізму зароджується капіталізм
Відродження розпочалося в Італії, Тут дуже активно розвив. торгівельні відносини. Осн. республіками були Венеція і Генуя.
Починаючи з 15 ст., в соц..-екон. І духовному житті Зах. Європи відбув. ряд змін, які ознаменували початок нової епохи (епохи краху феодальної системи і виникнення буржуазних відносин). Ці зміни були пов’язані з процесом секуляризації (звільнення світського життя від релігії та церковних інститутів). Диктатура церкви була зламана.
Нова епоха утверджує відродження античної культури, способу життя, мислення, звідси і назва «Ренесанс», тобто «Відродження». Відбувається небачений розквіт мистецтва, літ-ри, математики, механіки, астрономії, медицини. Це була епоха, котра мала вирішальний вплив на подальший розвиток людства.
Найважливішою характерною рисою світогляду є антропоцентризм – в центрі уваги стояла людина. Поряд з вивченням природи, прир. явищ, в центр вивчення ставиться людина, особистість, її творчість, гідність, свобода. Цей напрям одержав напрям гуманізм. (від лат. Humanus – людяний). На перший план виходить світське життя, набуває значення діяльність людини в цьому світі, досягнення нею щастя. Філософія повинна допомогти людині знайти місце в житті.
У філософії відбувається гостра критика схоластики, софістики, релігії, створюється нова картина світу на основі геліоцентризму – заперечується геоцентрична система Птолемея.
неповторний розвиток. В філ.виділ.3 течії: гуманістична, натурфілософ., соціальна. Гуманіст.: оспівув. людину, її почуття, духовн. світ. Протистояння церкві. Петрарка, Данте, Бокаччо, Роттердамський, Гуттен. Пн. ренесанс: Фр. Нім., Гол., Пол., Ісп. Натурфіл.: відродження давніх традицій. Кузанський, Копернік, Джордж. Бруно. Висловл. думки, які перечили церкві. Галілео Галілей – практично підходив до понять землі. Соціальна: Розгляд. проблеми розвитку суп. Утопічна ф-я (казка легенда) Т. Морр. Томаззо Кампанелло „Місто сонця” – щасливий устрій буде тоді, коли на землі буде панувати бог сонця. Томас Мюнцер – представляв церковні кола, богослов.