Практичне заняття № 6. Семінар. Тема: іслам (2 год)

МЕТА: Усвідомити специфіку ісламу – наймолодшої світової релігії та впливової ідеології сучасного світу

ПЛАН

1. Виникнення та історичний шлях ісламу.

2. Основні засади віровчення ісламу, особливості культу, організації.

3. Основні напрямки ісламу: сунізм, шиїзм.

4. Іслам і сучасність.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Іслам – наймолодша світова релігія і водночас впливова ідеологія сучасного світу. Термін «іслам» у перекладі з арабської означає «покірність». Того, хто прийняв цю релігію, називають «відданим», що арабською –«мусульманин». Звідси і друга аазва цієї релігії – «мусульманство». У Європі іслам має ще й третю назву – «магометанство» (від імені пророка Мухаммеда – Магомета, Могаммада).

Коран – Святе Письмо ісламу. Третій догмат – шанування Святого Письма – Корану (араб., досл. – читання), що є головною священною книгою мусульман. За ісламською традицією, Коран є «копією» «матері–книги», яка існує на небі одвічно. У ній записано всі Божі веління та всі події, що відбуваються і мають відбутися. Архангел Джебраїл (Гавриїл) переповів цю книгу Мухаммеду частинами, що мали стосунок до певних подій. Складається Коран із промов, проповідей, пророцьких одкровень, історико–релігійних оповідей, притч, етико–правових та правових приписів, що були виголошені упродовж 610– 632 pp. Через те що всі вони переповідалися усно, після смерті Мухаммеда виникла загроза втратити Святе Письмо. Ось чому при першому халіфі Абу–Бакрі (роки правління 632– 634) особистим секретарем Мухаммеда Зайд ібн Сабітом було складено перший збірний текст Корану. За третього халіфа Османа (роки правління 644–656) з'явилася друга редакція Корану, який визнано канонічним. Орфографія, правила читання і структура тексту остаточно канонізовано офіційним виданням Корану в Каїрі 1923 р.

Джихад – боротьба, зусилля в справі поширення, панування ісламу. У період становлення ісламу джихад тлумачили як газават (араб. – набіг, війна за віру). Боротьба за віру визначається настановами Мухаммеда: не єднатися з язичниками і приводити їх до віри словом, «мудрістю напучуванням»; вести з ворогами ісламу захисну війну. Згодом зміст цього поняття значно розширюється, і починають розрізняти джихад великий і малий: великий – духовне самовдосконалення, малий – війна проти невірних.

Шаріат (араб, шаріа – правильний шлях до мети) – комплекс юридичних норм, принципів та вчинків мусульманина, дотримання яких вважається угодним Аллаху та таким, що приводить віруючих у рай.

Імам (араб, амма – стояти попереду) –духовний керівник; голова мусульманської громади; керівник колективної молитви у мечеті. Не є ні саном, ні професією.

Хадж – один із основних обов'язків мусульманина, який полягає у відвідуванні Мекки (храму Кааби) або Медини (гробу Мухаммеда).

Мекка – головне священне місто мусульман у Хиджазі (Саудівська Аравія), де народився, жив та починав свою проповідницьку діяльність засновник ісламу Мухаммед. Це особлива святиня, куди немусульманину вхід заборонено. Вона – харам («священна», «заборонена»).

Сунізм – релігійно–філософська система ортодоксального ісламу, що охоплює майже 90 відсотків мусульман, які називають себе ахль ас–суна (люди Суни) і вважають, що саме вони дотримуються традицій пророка. Вони шанують не лише Коран, а й святість Суни, яка є сукупністю хадисів, тобто розповідей про висловлювання та діяльність пророка Мухаммеда.

Хадис (араб. – повідомлення) – розповідь про діяння і висловлювання пророка Мухаммеда та його однодумців, що склали зміст Суни.

Халіф (араб, халіфа – спадкоємець, намісник) –духовний і світський глава теократичної мусульманської держави.

Кияс – порівняння, або аналогія, з юридично подібними випадками – судження про не передбачені Кораном і Суною положення за аналогією з тими, які є.

Іджма (консенсус громади)–узгоджена думка мусульманських богословів–законників щодо певних релігійно–правових питань, які не передбачено Кораном або Суною.

Шиїзм – другий за кількістю послідовників напрям в ісламі. Виник шиїзм (араб, ши'a – угруповання, партія) як політична течія у другій половині VII ст. в Іраку. Особливо поширився в Ірані у VIII ст., сприйнявши при цьому деякі елементи віровчення і культу зороастризму, буддизму тощо. Сьогодні понад 90 відсотків населення Ірану є шиїтами.

Хариджизм – це третій напрям ісламу, що виник у середині VII ст., тобто раніше від шиїзму. Хариджити (араб. харадж – виступаючий, повстанець) – ригористи (франц. rigorisme, від лат. rigor – твердість, суворість; непохитне додержання якихось принципів).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

– З’ясуйте походження ісламу;

– Осмисліть соціально–економічні умови та духовні джерела ісламу;.

– Усвідомте історичну й культурноу роль Корану – святого письма ісламу;

– З’ясуйте особливості морального вчення ісламу, мусульманського шаріату;

– Дослідіть особливості культу ісламу. Основні свята;

– З’ясуйте особливості основних напрямів ісламу: сунізму. шиїзму, хариджизму.

– Якою особливістю іслам відрізняється від інших світових релігій?

– У багатьох країнах, де ланує іслам, існує особливий календар, який бере початок з моменту таємного переїзду Мухаммеда і мусульман з Мекки до Медини (Хіджри). Визначте, в якому столітті за цим календарем зараз живуть ці країни. Для цього: відніміть від року, в якому ми живемо за європейським календарем, рік Хаджри; поділіть число, яке отримали на 32; результат ділення додайте до кількості років, які минули від року Хіджри за європейським календарем.

– Назвіть основні положення віровчення ісламу. Які з цих положень сприяють, на ваш погляд, розвитку в наш час ісламського екстремізму?

– Які п'ять стовпів ісламу вам відомі? Який елемент віровчальний чи культовий у ньому переважає і чому?

– Скільки разів на день моляться мусульмани? Про що вони просять Аллаха під час ритуальної молитви?

– Порівняйте уявлення мусульман та християн про гріх і загробну відплату.

– У мусульман – п'ятниця, а у християн?

– Які напрямки в ісламі Вам відомі? Поясніть, чому головні розходження між цими напрямками не стосуються віроповчальних чи обрядово–культових питань?

– Спробуйте порівняти релігійну організацію вже відомих Вам світових релігій.

– Чи згодні Ви з тим, що мулла – те ж саме, що і священик у християн ?

– Чим відрізняється статус священних споруд в ісламі та християнстві?

– У чому офіційно вбачає схожість та відмінність між християнством та ісламом сучасна католицька церква?

– Який вплив здійснив іслам на виникнення «ісламського світу», мусульманської цивілізації? У чому полягає зміст цієї цивілізації для світової культури?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Дакор, 2006. – 512с.

Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. – К: Наукова думка, 2000. – 352 с.

Лубськип В.І. Релігієзнавство: Підручник.– К.: Вілбор, 1997. – 480 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник / А.Г.Баканурський та ін. – 2–е вид. – К.: ВД „Професіонал”, 2006. – 304 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с.

Титов В.Д., Качурова С.В., Барабаш О.В. Релігієзнавство: Підр. для студ. юридичних спеціальностей вищих навч. закл./ За ред. проф. В.Д.Титова. – Х.: Право, 2004. – 272 с.

Чорненький Я.Я. Релігієзнавство: теоретико–практичний курс: Навч. посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 544 с.

Юрій М.Ф. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Дакор, 2006. – 408 с.