Практичне заняття № 4. Семінар. Тема: буддизм (2 год)

МЕТА: Усвідомити специфіку буддизму – найстарішої світової релігіх

ПЛАН

1. Соціально–економічні, історичні умови виникнення буддизму.

2. Основні ідеї та напрями буддизму.

3. Особливості регіональних форм буддизму.

4. Буддизм в Україні.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Абхідхарма–пітака («кошик тлумачення вчення») – третя пітака (частина) Трипітаки, де розглядаються філософські, етичні питання, що турбували самого Будду.

Архат (санкср., досл. – достойний, гідний, праведник) – людина, яка досягла звільнення (нірвани) від ланцюга перероджень (сансари).

Бодхисатва (санскр., досл. – той, хто прагне просвітлення) – людина чи інша істота, яка прийняла рішення вийти з кола сансари і стати Буддою.

Віная–пітака («кошик правил поведінки») – перша пітака (частина) Трипітаки, містить правила, яких необхідно дотримуватися, зокрема буддійським ченцям.

Махаяна (санскр., досл. – велика колісниця) – другий напрям буддизму. На відміну від хінаяни з її визначальною ідеєю досягнення особистого порятунку, шлях бодхисатва в махаяні доступний усім. Досягти нірвани тут може не тільки чернець, а й мирянин.

Нірвана – психологічний стан завершеності внутрішнього буття перед лицем буття зовнішнього, абсолютна відсутність бажань.

Сутта–пітака («кошик сутр») – друга пітака (частина) Трипітаки, де у формі притч, повчань, бесід, легенд, афоризмів, поем, коментарів Ананди – улюбленого учня Будди – викладено основні положення буддизму.

Трипітака (санскр. – три кошики) – Буддійське Святе Письмо – збірка, в якій учнями Будди зафіксовано одкровення свого вчителя. Трипітака складалася протягом багатьох століть, набувши кінцевого оформлення на початку нашої ери. Вона має три пітаки (частини).

Хінаяна (санскр. – мала колісниця, або вузький шлях спасіння). Цей напрям має ще й другу назву – тхеравада, що означає «школа старої мудрості». Хінаяна –початковий філософський буддизм в усій його чистоті й ортодоксальності. Визначальний акцент у ньому ставиться на особистому спасінні, на особистих зусиллях людини задля звільнення від пут сансари.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

– З’ясуйте походження буддизму;

– Осмисліть ідейні джерела буддизму;.

– Дослідіть основи віровчення буддизму;

– З’ясуйте особливості ханаяни та махаони – основних напрямів буддизму.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

Прочитайте притчупропліт(фрагмент) (Маджджхима Никая 22. Алагагадупама сутта). Проаналізуйте.

Монахи, я покажу вам, в чем Дхарма похожа на плот, служа для цели пересечения, а не для удерживания. Слушайте и обращайте внимание на то, что я скажу:

Предположим, что человек, идя по дороге, пришел к широкой глади воды, ближний берег которой ненадежен и опасен, а дальний берег надежен и безопасен, но нет парома или моста с этого берега на другой . К нему может прийти мысль: "Вот эта широкая гладь воды, ближний берег которой ненадежен и опасен , а дальний берег надежен и безопасен, но нет парома или моста с этого берега на другой. Что, если я соберу траву, хворост, ветки и листья, и связав их вместе в плот, с помощью плота, прилагая усилия руками и ногами, безопасно переберусь на дальний берег". И тогда этот человек, собрав траву, хворост, ветки, и листья, и связав их вместе в плот, с помощью плота, прилагая усилия руками и ногами, безопасно переберется на дальний берег. Когда он переберется на дальний берег, он может подумать так: "Как мне пригодился этот плот! Ведь с его помощью я, прилагая усилия руками и ногами, безопасно перебрался на дальний берег. Что, если я подниму его себе на голову или нагружу на спину, и тогда пойду туда, куда хочу". Монахи, как вы думаете? Сделав так, сделает ли этот человек то, что нужно сделать с этим плотом?

–– Нет, господин.

–– А как ему поступить, чтобы сделать то, что нужно, с этим плотом? При этом, монахи, человек, перебравшись на дальний берег, может подумать так: "Как мне пригодился этот плот! Ведь с его помощью я, прилагая усилия руками и ногами, безопасно перебрался на дальний берег. Что, если я вытяну его на сушу или отпущу его плавать по воде, а затем пойду туда, куда хочу". И поступив так, этот человек сделает то, что нужно сделать с плотом. Этим самым, монахи, я показал вам, в чем Дхарма похожа на плот, служа для цели пересечения, а не для удерживания. Монахи, зная, что Дхарма похожа на плот, оставляйте даже (умелые) качества (дхаммы), не говоря уже об остальных