Тема 12

Соціальні та духовні аспекти політики

План

1. Політична свідомість: зміст, структура, типологія.

2. Політична культура і політична соціалізація

1. Суспільна свідомість. Політична свідомість як одна з найважливіших форм суспільної свідомості та її чинники. Відображається політичною свідомістю політичної сфери життєдіяльності суспільства. Сукупність поглядів, оцінок, настанов, які відображають політико-владні відносини. Основа політичної свідомості. Взаємопов’язані блоки елементів політичної свідомості: мотиваційний та пізнавальний. Елементи мотиваційного блоку. Зміст пізнавального блоку. Правосвідомість як відносно самостійна субстанція в політичній свідомості. Види політичної свідомості залежно від суб’єкта політики: політична свідомість суспільства, політична свідомість соціальної групи (класу, прошарку, нації, конфесії тощо), політична свідомість особистості. Функції політичної свідомісті в організації і функціонуванні влади: когнітивна, ідеологічна, комунікативна, прогностична, виховна. Ступень повноти й характер реалізації функцій політичної свідомості. Теоретичний і емпіричний рівні політичної свідомості. Формування повсякденної політичної свідомости. Масова свідомость та її зміст. Прояв масової свідомості у громадській думці. Основні канали з’ясування і впливу громадської думки. Різновиди масовій свідомості: консервативний, ліворадикальний, анархо-синдикалістський, конформістський. Класифікація політичну свідомості: ліберальна, консервативна, соціалістична, інтернаціоналістська, націоналістична, радикальна, демократична; авторитарна, тоталітарна.

2. Поняття «культура» та її аспекти. Політична культура як складова духовної культури особи і суспільства. Виникнення політичної культури та витоки цієї проблеми. Ознаки політичної культури: відображення класових, соціально-групових, національних інтересів на основі пріоритету політичних інтересів; інформаційний, ціннісний, поведінково-правовий та нормативний аспекти. Елементи політичної культури. Соціальні функції політичної культури: забезпечення реалізації суспільно-політичних інтересів, засвоєння і перетворення політичних відносин в інтереси держави, інтегративна, нормативно-регулююча, виховна, комунікативна, пізнавальна, прогностична. Г. Алмонд і С. Верба про три «чистих» («ідеальних») типи політичної культури: патріархальний (провінціалістський), підданський, партисипаторний (активістська культура, культура участі), англо-американський, континентально-європейський, доіндустріальний, тоталітарний. Типологізація політичної культури, за властивостями її окремих суб’єктів, за історично-формаційним критерієм, за територіально-національною ознакою. Політична субкультура. Сутність політичної соціалізації та її якісні стани (первинний та вторинний). Типів політичної соціалізації: гармонічний, гегемоністський, плюралістичний, конфліктний. Основи формування типів політичної соціалізації. Визначальні чинники політичної соціалізації.

Тема 13

Політична ідеологія.

План

1. Сутність, структурні складники та функції політичної ідеології.

2. Традиційні соціально – політичні ідеї та течії.

1. Місце політичної ідеології в структурі політичної свідомості. Розкриття політичною ідеологією специфіки двох видів розвитку – політичного та ідеологічного. Ідеологія як необхідний структурний елемент політики. Погляди щодо розуміння політичної ідеології. Позиції західної політології відносно ідеології: безкомпромісне розведення ідеології і науки, заперечення за ідеологією пізнавальних функцій. Раціональні оцінки й підходи до розуміння політичної ідеології. Політична ідеологія як систематизовану сукупність ідейних поглядів, що виражають і захищають інтереси тієї чи іншої суспільної групи. Зв'язок ідеології із соціальною структурою суспільства. Формування ідеологією ставлення до влади, механізмів іі функціонування, проблем власності, виробництва, взаємостосунків між людьми. Різновиди ідеології: релігійна, правова, економічна, політична. Політична ідеологія як стержень ідеологічної системи. Три рівня функціонування політичної ідеології: теоретико-концептуальний, програмно-політичний, актуалізований (поведінковий). Принципів політичної ідеології та їх втілення в тих чи інших формах політичної участі. Структурними складниками політичної ідеології: політичні ідеї; політичні гіпотези, концепції, доктрини; політичні ідеали, цінності, мрії, утопії; оцінка політичних процесів; гасла, програми. Функції політичної ідеології: захисна, пізнавальна, соціально-регулююча. Ідеологія як засіб згуртування певної групи та її прихильників. Ідеологія як чинник налагодження стосунків між обєднаннями людей.

2. Виникнення лібералізму. Основні положення класичного лібералізму: автономія індивідуальної волі, існування невід’ємних прав людини (на життя, свободу, власність), договірний характер відносин між індивідом та державою. Найважливіший принцип ліберальної ідеології. Положення економічної доктрини класичного лібералізму: право людини на власність, вільний ринок, вільна конкуренція, незалежність економічної діяльності від держави. Головні проблемами ліберальної ідеології: визначення ступеня та характеру державного втручання у приватне життя індивіда, політична рівність людей, поєднання демократії і свободи, обмеження держави правом та законом, поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. Ідеї та концепції неолібералізму. Концепція соціальної справедливості. Виникнення класичного консерватизму його традиційні цінності та морально-правові засади. Причини появи нових форм консерватизму. Неоконсерватизм. Соціалізм. Марксизм як ідейна теча соціалізму. Соціал-демократизм, його основні ідеї та принципи. Базові цінності соціал-демократії. Соціально-політичні доктрини католицизму. Підходи католицизму до проблем війни і миру. Католицизм про соціальні проблеми сучасності. Ідеологічні доктрини православ’я. Політизація православ’я. Соціальні доктрини ісламу. Альтернативні рухи: пацифізм, фемінізм та антиглобалізм. Ідеологічний плюралізм сучасного світу. Становлення планетарної ідеології гуманізму.