Тема 1 Політологія як наука. Ідейні витоки політології План

1. Предмет політології.

2. Основні віхи історії політичної думки.

3. Етапи розвитку політичної думки в Україні.

1. Зародження політології. Теоретичне й практичне значення політології. Політологія як синтез соціально-політичних, історичних, юридичних та соціологічних підходів. Об’єкт політології та предмет її дослідження. Специфіка, структурні складові, та функції політології. Категоріальний апарат. Методи наукового дослідження політологічних проблем. Закони політології: закон структури, закон функціонування та закон розвитку. Об’єктивний та регуляний зв’язок між законами політології. Підходи до трактування джерел політики: теологічні, натуралістичні, соціальні, раціонально – критичні. Типи політики: внутрішня і зовнішня. Зв’язок політики з різними сферами суспільного життя: економікою, мораллю, правом, культурою, релігією, екологією тощо. Політика як засіб регулювання економічних, соціальних і духовних відносин. Орієнтування розвитку суспільства на мінімальнуконфліктність і максимальну життєздатність суспільних процесів.

2. Прообраз політологічних концепцій в країнах Стародавнього Сходу. Конфуцій. Антична політична думка. Платон. Аристотель. Полібій. Цицерон. Політична думка середньовічної Європи. Аврелій Августин та Фома Аквінський. Розвиток політичної науки в епоху Нового часу. Нікколо Макіавеллі. Концепція природних прав людини і суспільної угоди Томаса Гоббса і Джона Локка. Доктрина поділу влади Шарля-Луї Монтеск’є. Джеймс Медісон та його концепції. Політологічні ідеї Жан-Жака Руссо. Іммануїла Канта (1724 – 1804) та Георга Вільгема Фридріха Гегеля. Марксистська концепція політики. Макс Вебер. Розвиток світової політичної думки у ХХ – ХХІ століттях. Національні політологічні школи: англо-саксонська, французька, німецька. Політичні концепції сучасності. Плюралізм різноманітних течій, напрямків, теорій. Відображення соціально – економічних і політико - правових відносин у сучасному світі.

3. Початок української політичної думки. Політичні ідеї княжої доби (ІХ – ХІV ст.). Станіслав Оріховський про пріоритетність закону над рішеннями монарха. Полемічна література. Іван Вишенський. Петро Могила. Відображення просвітницького напрямку у політиці в працях Феофана Прокоповича. Григорій Сковорода. Суспільно-політичн думка першої половини ХІХ століття. Спадщина великого українського поета Тараса Шевченка. Кирило-Мефодіївське товариство. Микола Костомаров та його ідеї. Фундатором вітчизняного лібералізму Михайло Драгоманов т його соціально-політична концепція. Остап Терлецький. Поет, публіцист і громадсько-політичного діяч Іван Франко. Михайло Грушевський. Микола Міхновський. Ідеолог націоналістичного напряму Дмитро Донцов. В’ячеслав Липинський та його монархічно-консервативна державотворча концепція. Соціалістичний світогляд в української політичній думці. Володимир Винниченко.

Тема 2

Політична влада

План

1. Влада як одна з найголовніших категорій політології.

2. Ресурси, функції, форми та типи політичної влади.

3. Легітимність політичної влади.

1. Виникнення влади та причини її появи. Психологічний фактор появи влади. Правовий, економічний, духовно-ідеологічний характер влади. Підходи до тлумачення влади: біхевіористське трактування, системне тлумчення, структуралістські інтерпретації, телеологічні концепції, інструменталістський підхід, реляціоністські трактовки, конфліктна концепція влади. Соціальна влада. Структура соціальна влада: політична (державна, партійна, влада громадсько-політичних організацій і рухів), неполітична (особиста, сімейна, влада громадських організацій, неформальних лідерів, об’єднань, груп). Елементи соціальної влади: воля, знання і сила. Різновиди соціальної влади. Політична влада. Реалізація політичної влади. Державна влада – вища форма політичної влади. Ознаки державної влади. Поділ влади у федеративних і в унітарних державах. Державно-політична влада. Влада муніципальних утворень. Головна відмінна риса державної влади на муніципальному рівні. Суспільно-політична влада.

2. Ресурси влади: структурні, психологічні, матеріальні, економічні, культурно-інформаційні, примусові, демографічні. Причини, через які люди добровільно підкоряються владі. Функції політичної влади: регулятивна, інтегративна, мотиваційна, стабілізуюча. Основні форми політичної влади: панування, політичне керівництво й управління. Форми політичної влади за критерієм головного суб’єкта правління: монархія, тиранія, (деспотія) аристократія, олігархія (плутократія, тимократія), теократія, охлократія, демократія, партократія, бюрократія, технократія, меритократія, автократія, анархія. Типи влади: влада типу противаги, колегіальна влада, унітарна (диктатура, неподільна) влада. Механізм владних відносин та його структура. Аксіоми державної влади. Причини кризи політичної влади. Необхідність збігання політичної влади з існуючими у суспільстві нормами і цінностями. Визнання влади народом.

3. Поняття легітимністі політичної влади. Відмінності між легітимністю влади та її легальністю. Макс Вебер про типи легітимності влади. Традиційна влада. Харизматична влада. Раціонально-правова влада. Способи легітимації влади. Раціонально-цільова влада. Ідеологічна легітимність. Соціальна-евдемонічна легітимність. Національно-патріотична легітимність. Спільне існування усіх типів легітимності. Залежність легітимністі конкретної влади від певних особливостей поведінки владних структур. Раціональні основи усіх типів легітимності. Криза легітимності. Типи криз політичної влади: парламентська, урядова, конституційна, системна, криза влади як супутник еволюційного розвитку. Засоби зміцнення легітимності влади. Принципи механізму функціонування державної влади. Незалежні гілки влади: законодавча, виконавча і судова. Механізм стримувань і противаг. Носії законодавчої, виконавчої та судової влади.

Тема 3

Політична система суспільства

План

1. Сутність, структура і функції політичної системи.

2. Типи політичних систем і критерії їх ефективності.

1. Суспільство як сукупність взаємозалежних систем. Відмінності політичної системи від інших систем. Виникнення політичних систем. Особливості політичної системи. Тлумачення поняття «політична система» та сутність цього феномена. Складові політичної системи. Завдання політичної системи. Застосування системного аналізу до вивчення політичних систем. Політична влада - головний єднальний компонент політичної системи. Структура політичної системи: політичні інститути держави, політичні інститути регіональної влади, політичні інститути місцевого самоврядування, політичні інститути, які забезпечують формування політичної влади та політичного управління, політико-правові норми, політична свідомість, політична культура, суб’єкти політичного процесу, форми політичної взаємодії, засоби масової інформації, людина як політична істота. Структурні блоки політичної системи: організаційно-інституціональний, особисто-організаційний, нормативно-регулятивний, організаційно-процесуальний, інтелектуально-психологічний, інформаційний. Види державної влади: адміністративна, військова-силова і судова. Функції політичної системи: нормативно-стратегічна, управління, організаційна-координуюча, легітимізації, політичної соціалізації, агрегуюча, артикуляції, стабілізації, правова, адаптації, політичної комунікації. Підфункції функцій політичних систем: перманенті т ситуаційні. Функції координації і субординації. Взаємозв’язок функцій політичної системи.

2. Сутність типологізації політичних систем. Класифікація форм правління за Платоном і Аристотелем. Класифікація політичних систем за способом виробництва та характером соціальної структури суспільства (формаційний підхід). Типи політичних систем у сучасній західній політичній науці. Типологія політичних систем французького політолога Ж. Блонделя. Типологізація політичних систем американського вченого Г. Алмонда: англо-американська, континентально-європейські, доіндустріальні і частково індустріальні, тоталітарні. Класифікація політичних систем за типом домінуючих політичних орієнтацій: радикально-авторитарні (комуністичні системи), консервативно-радикальні (фашистські системи), ліберально-демократичні (західні демократії), авторитарні, що модернізуються (системи в країнах Латинської Америки, Південно-Східної Азії тощо). Інструментальні та ідеологічні політичні системи. Класифікація політичних систем за політичним режимом (тоталітарні, авторитарні та демократичні), за .формами державно-адміністративного устрою (унітарна, федеративна, конфедеративна системи), за співвідношенням різних форм влади (монархічна чи республіканська системи), за культурологічною ознакою (західна, японська, латиноамериканська, мусульманська, індуїстська, слов’яно-православна, африканська). Критерії ефективності політичної системи на сучасному етапі: економічні, соціальні, правові, геополітичні, інтеграційні. Факторами, які забезпечують ефективність політичної системи на сучасному етапі розвитку.

Тема 4

Держава як інститут політичної системи

План

1. Сутність, походження, ознаки та функції держави.

2. Форми державного правління і державного устрою.

1. Держава - один із найважливіших інститутів суспільства, центральний елемент його політичної системи. Значення терміна «держава» в широкому і вузькому сенсі. Теорії походження держави: теологічна, патріархальна, суспільного договору, психологічна, насильства, техніко-економічна, «гідравлічна», класова (марксистська). Основні причини виникнення держави: розвиток виробництва й суспільного поділу праці, майнова диференціація населення, виникнення приватної власності, утворення класів, воєнно-територіальна експансія, демографічні причини, психологічні та антропологічні фактори. Ознаки держави: органи державної влади: право. територія, суверенітет, монополія на легітимне застосування сили і фізичного примусу, монопольне право на стягнення податків і зборів, обов’язковість членства в державі, наявність власної символіки. Держава як структурована і правовим шляхом унормована суверенна суспільна влада. Держава як основний інститут політичної системи. Головне призначення держави. Внутрішні функцій держави: економічно-господарська, культурно-виховна, правотворча, правоохоронна, соціальна, екологічна. Зовнішні функції держави: оборона, дипломатична, співробітництва, інтеграція у світове товариство. Співвіднесеність функцій держави. Фактори, які впливають на зміну ієрархії функцій, їх пріоритетність, характер взаємодії, забезпечення внутрішнього і зовнішнього розвитку суспільства.

2. Форма державного правління, як організація верховної влади, структура і порядок утворення органів державної влади. Основні форми державного правління: монархія та республіка. Різновиди монархії: абсолютна, конституційна (парламентська), вибірна, теократична. Різновиди республіки. Основні характерні ознаки президентської республіки. Характерні ознаки парламентської республіки. Головні характеристики змішаної (напівпрезидентської) республіки. Форма державного устрою, як територіально-організаційна структура держави. Унітарна держава – єдина політична однорідна організація, що складається з адміністративно-територіальних одиниць, які не мають ознак політико-державної незалежності. Ознаки унітарної держави. Фактори утворення унітарних держав. Переваги і недоліки унітарної держави. Централізовані унітарні держави. Децентралізовані унітарні держави. Федерація, як союз (об’єднання) окремих державних утворень. Головна ідея федералізму. Принцип федералізму. Поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів. Розподіл функцій між її суб’єктами і центром. Глобальний (світовий) масштаб процесу федералізації в сучасних умовах. Конфедерація – союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, об’єдналися для досягнення певних цілей. Правова основа утворення конфедерацій. Групи конфедерацій згідно з західною етнополітологією: співтовариство, асоціація, ліга.