Тема 10

Політичні конфлікти та кризи в суспільному житті

План

1. Вивчення проблеми конфліктів. Сучасні теорії конфліктів.

2. Сутність політичних конфліктів і криз, шляхи та інструменти їх вирішення.

1. Мислителі стародавнього світу про конфлікти. Погляди давньокитайських філософів Конфуція і Мао-цзи. Платон і Аристотель про причини конфліктів. Релігійна спрямованість конфліктологічних ідей у епоху Середньовіччя. Фома Аквінський. Системний підхід у вивченні конфліктів у працях Ф. Бекона, Т. Гоббса, Ж.-Ж. Руссо та інших. Представники німецької класичної філософії (І. Кант, Г. Гегель, Л. Фейєрбах) про конфлікти. Виникнення марксистської (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін) теорії конфлікту. Погляди польсько-австрійського соціолога Л. Гумпиловича про природу соціального конфлікту. Конфлікт як сутність історичного процесу. Сприяння конфлікту єдності суспільства і виникненню більш широких об’єднань. Німецький соціолог Г. Зіммель про закономірності соціальних конфліктів. Виникнення сучасних теорій конфліктів. Теорія позитивно-функціонального конфлікту американського дослідника Л. Козера. Теоретична схема Л. Козера. Позитивне значення конфліктів для функціонування політичної системи суспільства. Конфліктна модель суспільства німецького вченого Р. Дарендорфа. Конфлікт – джерело інновацій та соціальних змін. Загальна теорія конфлікту американського соціолога та економіста К. Боулдінга. Присутність у конфліктах загальних елементів і загальних взірців розвитку. К. Боулдінг про можливість контролювання конфліктів, прогнозування їх наслідків.

2. Основна умова виникнення конфлікту. Порушення балансу інтересів учасників взаємодії. Конфлікт як наслідок розвитку суперечності. Ознаки конфлікту. Поняття політичного конфлікту. Зіткнення, протиборство політичних суб’єктів (націй, держав, класів, політичних партій), цінностей, поглядів, що зумовлені становищем і роллю влади. Об’єкт і предмет політичного конфлікту. Причини політичних конфліктів у тоталітарних режимах і ліберально – демократичних режимах. Мотивація групових політичних конфліктів: економічні труднощі, політичні симпатії і антипатії, домагання політичного лідерства, національна гордість і зневага до інших національностей. Причини політичних конфліктів на міжнародній арені. Конфлікт як стимулятор і рушійна сила соціальних змін. Позитивні і негативні функцій конфліктів: сигнальна, інформаційна, диференційна, динамічна, інтегруюча, демаскуюча і маскуючи, прогресивна, регресивна. Типологія політичних конфліктів. Зовнішньополітичні конфлікти. Критерії класифікації політичних конфліктів. Обмежені і радикальні, антагоністичні (непримиренні) і неантагоністичні (примиренні) конфлікти. Переростання політичного конфлікту в політичну кризу. Внутрішньополітичні кризи: урядова криза, парламентська і конституційна. Особливі форми політичних криз: революція, контрреволюція, повстання, путч,заколот, війна тощо. Засоби регулювання конфлікту. Інструментами вирішення конфліктів. Питання управління політичних конфліктів на міжнародному рівні.