Тема 7: Відповідальність сторін трудових правовідносин за порушення норм трудового права План

1. Поняття і види дисциплінарної відповідальності.

2. Дисциплінарний проступок. Заходи дисциплінарного стягнення і порядок їх застосування.

3. Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності.

4. Види матеріальної відповідальності.

5. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником.

6. Матеріальна відповідальність роботодавця.

Методичні вказівки

Дисципліна праці – необхідна умова всякого виробництва. Отже, дисципліна праці – це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників і роботодавця, визначають міри заохочення за успіхи в праці і відповідальність за винне невиконання цих обов'язків.

Студент повинен засвоїти, що до окремих несумлінних працівників, які порушують трудовий розпорядок, в необхідних випадках можуть застосовуватись чинним законодавством визначені заходи дисциплінарного і громадського стягнення. Дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності, що передбачена законодавством за неправомірну поведінку. Вона полягає в застосуванні до них дисциплінарних стягнень за порушення дисципліни праці.

В юридичній літературі порушення трудової дисципліни називають дисциплінарним проступком. Існує два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна.

Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на всіх працівників, крім тих, для яких передбачена спеціальна дисциплінарна відповідальність. Спеціальну дисциплінарну відповідальність несуть ті працівники, на яких поширюються статути і положення про дисципліну.

Студент повинен засвоїти види стягнень, що можуть застосовуватись за порушення трудової дисципліни, органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення, строк для їх застосування і порядок такого застосування, порядок оскарження і зняття дисциплінарних стягнень. Власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати випадок про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Студент повинен засвоїти, які органи трудового колективу можуть застосовувати громадські стягнення, їх правове значення і строк дії.

Визначена система правових норм, спрямованих на охорону власності та встановлення відповідальності за шкоду, заподіяну майну власника особами, що перебувають у трудових відносинах з власником або уповноваженим ним органом. Студент повинен усвідомити, що відшкодування шкоди, заподіяної майну власника, є обов'язком, що виникає у працівника внаслідок протиправного і винного невиконання або неналежного виконання обов'язку по збереженню майна власника, з яким працівник перебуває у трудових відносинах.

Суб’єктами матеріальної відповідальності в трудовому праві у всіх випадках є, з одного боку, працівник а, з іншого, роботодавець. Матеріальна відповідальність сторін виникає тільки при завданні шкоди у зв’язку з виконанням трудових обов’язків.

Трудове законодавство встановлює такі види матеріальної відповідальності: обмежену і повну.

Студенти повинні знати порядок покриття шкоди, заподіяної працівником. Працівник може добровільно покрити заподіяну ним шкоду повністю, або частково.

Підприємство відшкодовує працівникові шкоду, заподіяну у зв’язку:

• порушенням його права на працю;

• завданням шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я;

• незабезпеченням збереження особистих речей працівника під час роботи;

• невчасним або неправильним оформленням документів працівника про працю і заробітну плату.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму шкоду в межах і в порядку, передбачених главою IX Кодексу законів про працю України (статті 130-138).

Необхідно засвоїти, в чому полягають гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності, які підстави та умови матеріальної відповідальності працівника та роботодавця, види цієї відповідальності, порядок визначення розміру шкоди та порядок її покриття.