- •Лабораторна робота № 2
- •1. Методичні вказівки щодо побудови статистичних таблиць
- •2. Методичні вказівки до побудови статистичних графіків
- •Основні вимоги щодо побудови статистичних графіків:
- •Методичні вказівки до проведення зведення і групування статистичних даних
- •1. Вибір групувальної ознаки.
- •2. Визначення кількості груп.
- •3. Вибір інтервалів групування (рівних або нерівних).
- •4. Визначення та представлення величини (ширини) інтервалу.
- •5. Розмежування інтервалів.
- •6. Підрахунок кількості одиниць сукупності (частот) у кожній групі.
- •7. Розрахунок аналітичних величин ряду розподілу.
- •8. Графічне зображення рядів розподілу.
- •Завдання до виконання Лабораторної роботИ
- •Завдання 2.1
- •Завдання 2.2
- •Завдання 2.3
- •Завдання 2.4
- •Питання до захисту лабораторної роботи
5. Розмежування інтервалів.
Якщо групувальна ознака неперервна, то нижня і верхня межі суміжних інтервалів можуть збігатися. В такому випадку прийнято верхню межу інтервалу будувати за принципом «включно», а нижню – «виключно».
Якщо ж групувальна ознака є дискретною, тоді нижня межа інтервалу дорівнює верхній межі попереднього інтервалу, збільшеній на одиницю.
6. Підрахунок кількості одиниць сукупності (частот) у кожній групі.
Зводиться до арифметичного підрахунку одиниць сукупності в розрізі груп та до контролю його правильності: сума одиниць сукупності по групах має дорівнювати обсягу сукупності.
7. Розрахунок аналітичних величин ряду розподілу.
До аналітичних величин ряду розподілу належить середнє значення ознаки групи.
Для обчислення середньої значення ознаки в межах групи застосовують формулу середньої арифметичної простої:
, (1.5)
де ‑ значення ознаки (варіанти);
‑кількість варіантів.
Інакше кажучи, для цього необхідно скласти всі окремі варіанти (індивідуальні значення ознаки) і суму поділити на їх кількість.
8. Графічне зображення рядів розподілу.
Найбільш поширеними графіками для зображення ряду розподілу є:
полігон частот;
кумулята;
огіва
гістограма.
Для побудови полігону на осі абсцис зліва направо відкладають значення групувальної ознаки (варіант) у порядку зростання, а на осі ординат наносять шкалу для вираження величин частот (часток). Із точок на осі абсцис, що відповідають величині ознаки, проводять перпендикуляр з висотою, що дорівнює значенню відповідної частоти (частки). Вершини перпендикулярів з’єднують з відрізками прямої. Крайні точки отриманої лінії з’єднують із значеннями абсцис, що відповідають найбільш і найменш можливим, але відсутнім (частота їх дорівнює 0) значенням групувальної ознаки.
Кумулята відрізняється від полігону тим, що на осі ординат наносять шкалу для вираження величин кумулятивних частот (часток). Цей графік використовують для порівняння варіації ознак у сукупностях, а також для визначення структурних середніх.
Якщо поміняти місцями осі ординат кумуляти, то отримаємо огіву. Огіва як різновид кумулятивних діаграм була вперше запропонована англійським біологом і статистиком Ф. Гальтоном, тому її також називають огівою Гальтона.
Графічне зображення рядів розподілу здійснюють за допомогою програми Microsoft Exel.
Завдання до виконання Лабораторної роботИ
Розподіл завдань за варіантами наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Матриця розподілу завдань за варіантами
Варіант |
Завдання 2.1 |
Завдання 2.2 |
Завдання 2.3 |
1 |
2 |
4 |
7 |
Завдання 2.1
Побудуйте макет статистичної таблиці для аналізу розподілу наявного населення за статевою ознакою в Україні у 2011-2013 роках.
Охарактеризуйте побудовану таблицю.
Зробіть висновки.
Макет таблиці аналізу розподілу наявного населення за статевою ознакою в Україні у 2011-2013 роках.
Таблиця 2.1 – Чисельність наявного населення в Україні у 2011-2013 рр.
Стать |
Рік | |||||
2011 |
2012 |
2013 | ||||
тис. осіб |
у % до підсумку |
тис. осіб |
у % до підсумку |
тис. осіб |
у % до підсумку | |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
чоловіча |
|
|
|
|
|
|
жіноча |
|
|
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
|
|