1.4. Висновки до розділу 1

На сьогоднішній день відмінною рисою логістики можна назвати широке застосування сучасних комунікаційно-інформаційних засобів, що дають змогу на високому рівні контролювати всі основні та допоміжні процеси сфери розподілу. Основною формою логістичних утворень, спрямованих на забезпечення головних цілей логістики та оптимізації витрат, є логістичні ланцюги постачання. Сформовані ланцюги постачання, реалізуючи фінкції розподілу та обміну, визначають динаміку товарно-матеріальних, інформаційних, фінансових та інших потоків у процесі відтворення.

Учасники ланцюгів постачання все більше усвідомлюють необхідність не тільки внутрішньої інтеграції потокових процесів, а й налагодження зв'язків і координації між процесами інших господарюючих одиниць ланцюга: постачальниками, клієнтами і самим підприємством. Саме тому, при управлінні ланцюгом постачань виникає завдання об'єднання ринку, збутової мережі, виробничого процесу та закупівельної діяльності таким чином, щоб забезпечити обслуговування клієнтів на більш високому рівні і з меншими витратами.

Підприємства, які співпрацюють в єдиному ланцюгу поставок мають можливість якісніше та швидше задовольнити потреби споживача, а також зробити це за нижчими цінами, що в результаті дозволить утвердити свої конкурентні переваги на ринку. Хоча провідні компанії приділяють велику увагу плануванню своїх ланцюгів постачань, але науково підтвердженні свідчення дозволяють висунути припущення, що навіть у них ланцюжок постачання цілеспрямовано не проектувався, а формувався з часом, свого роду, органічним шляхом.

Управління ланцюгами постачань представляє собою стратегію бізнесу, що забезпечує ефективне управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками для забезпечення їх синхронізації в розподілених організаційних структурах.

Розділ 2 практичні аспекти управління лАнцюгами постачання будівельної компанії тов «тпк»

2.1. Аналіз стану будівельної промисловості України

Відомо, що будівництво є специфічною галуззю. З одного боку, для національного господарства воно виступає важелем економічного зростання, оскільки реалізує більшу частину інвестицій в основний капітал усіх галузей виробничої сфери та інфраструктури, фактично формуючи структуру економіки. У цій ролі промислове будівництво на собі відчуває прискорення або сповільнення розвитку інших виробничих сфер, і з цих позицій, може бути індикатором економічної динаміки. З іншого боку, цивільне будівництво віддзеркалює вже результати соціально-економічного розвитку. Але у тій мірі, в якій споживання є важелем зростання виробництва, житлове будівництво знову-таки може виступати рушійною силою кекономіки [17, c.21].

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народ­ного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівель­них матеріалів і відповідного обладнання, машино­будівна галузь, металургія і металообробка, нафто­хімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств мало­го бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оз­доблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін.

Ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнен­ня необхідних умов для розв'язання багатьох соці­альних проблем. Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв’язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.

Активний розвиток усіх галузей народного господарства, який спостерігався протягом 2002-2007 рр. був властивий і для будівельної галузі. Проте світова фінансова криза досить істотно вплинула на діяльність підприємст цієї галузі.

Внаслідок фінансової кризи відбулася певна ланцюгова реакція, заручниками якої в будівельній галузі стали забудовники, інвестори, підрядні організації та банки. Звичайно, що кожен з цих учасників зіткнувся з порушенням своїх прав та інтересів. Так, підрядні організації, через відсутність фінансування були змушені припинити будівельні роботи, генеральні інвестори не здали, а інвестори не отримали об’єкти будівництва в передбачені строки, внаслідок девальвації гривні та інфляційних процесів, а також масових звільнень з роботи інвестори зіткнулись з проблемами витрати по кредитам, а банки відповідно – не повернення кредитів та їх незабезпеченості (у випадку, коли в іпотеку передавався майбутній об’єкт нерухомості) [17, c.19].

Сьогодні в Україні будівництво перебуває в занепаді: основні фонди зношені майже на 60 %, у середньому на одну родину вони втричі менші ніж в Росії і вчетверо - ніж у Литві. Порівняно із західноєвропейськими країнами матеріальна база України в 3-5 разів менша стосовно житла, в 4-5 разів щодо культури та спорту, удвічі щодо науки та в 5-6 разів щодо медицини.

Цього року на ринку будівельних робіт працює близько семи тисяч будівельних організацій в яких зайнято 764 тис. працівників, 46 % будівель­них організацій об'єднані в корпорації та кон­церни, інші працюють на ринку самостійно, 86,4 % підрядних організацій мають недержавну форму власності.

Несвоєчасність розрахунків замовників за виконані роботи негативно впливає на фінансовий стан будівельних підприємств і організацій, зумовлює зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей. Станом на 2010 р. дебіторська заборгованість в будівельній галузі становила 6,2 млрд.грн., кредиторська – 8,7 млрд.грн. Прибутково спрацювало за 2010 р. лише 41 % загальної кількості великих і середніх підприємств: порівняно 2009 р. року питома вага таких організацій зменшилась на 13 %.

Будівельні компанії відносяться до числа найбільш боржників (приблизно 60% компаній працює збитково, заборгованість по галузі в цілому скаладає приблизно до 1260 грн. на одного працівника). Проблема полягає у відсутності платоспромжного замовника, кожна п’ята частина робіт є неоплаченою.

Але ситуація в глобальному плані і покращилась: за останні роки вітчизняні будівельники поступово витіснили з ринка України болгарських, польскьх та турецьких забудовників, які активно були присутніми на ньому з початку 90-х років. Кількість будівельних фірм постійно зростає. Особливо бурхливо починає зростати будівництво торговельних комплексів, житлових будинків, автозаправних станцій i капітального ремонту доріг.

Компанія ТОВ «ТПК» діє як на ринку України, так і на зарубіжних ринках з 1992 р. Можна сказати, що будівельний ринок є дуже динамічним та одним з найбільш конкурентних. Існують потужні компанії-конкуренти, що виконують аналогічні роботи, кількість яких останніми роками постійно зростає.

Аналізуючи ринкові відносини, в яких функціонує ТОВ «ТПК», можна зробити висновок, що даному ринку притаманний товарний тип конкурентної ситуації, адже саме такий ринок характеризується при­сутністю групи продавців, які пропонують свій товар великій групі організацій-споживачів. Товари однорідні, взаємозамінні з това­рами конкурентів, мають чіткі характеристики, продаються за цінами, що визначаються залежно від співвідношення попиту і пропозиції.

Продавці на такому ринку не мають ринкової сили та їхня поведін­ка не залежить від дій інших продавців, а основними характеристиками товарного ринку є велика кількість продавців і покупців, недиференційовані товари (взаємозамінні), відсутність ринкової сили з боку виробників [27, с 85].

ТОВ «ТПК» займається виготовленням багатьох видів продукції для різних сфер промислової діяльності (будівництво, агропромисловий комплекс, енергетика, тощо) і за таким поєднанням є унікальним підприємством. Саме тому пропоную розглянути площину конкурентного оточення підприємства.

Головні компанії-конкуренти ТОВ «ТПК» на Українському ринку:

1. компанія Евроізол;

2. компанія Рууки;

3. компанія Арсенал;

4. компанія Майстер-профі.

Представимо у вигляді діаграми долю кожної компанії на ринку України.

Рис. 2.1. Розподіл ринку будівельної галузі

Як ми бачимо з діаграми, ТОВ «ТПК» займає першу позицію в долі ринку будівельної галузі. На другому місці – компанія «Рууки» (15%), на третьому – «Арсенал» (10,4%), на четвертому – «Еврозоїл» (8%), на п’ятому – «Майстер-профі» (7,5%). Разом ці п’ять компаній складають більшу половину ринку будівельної галузі – майже 60%.

На сьогоднішній день у ТПК більше 8,5 тис. клієнтів на території всієї України та за кордоном. Особливу увагу компанія приділяє будівельним організаціям та корпоративним клієнтам.

ТОВ «ТПК» є основним постачальником матеріалів для таких відомих компаній як:

1. ХК «Київміськбуд»;

2. «Познякижитлобуд»;

3. «Житлобуд»;

4. «Аеробуд»;

5. «Метробуд»;

6. НАК «Нафтогаз України»;

7. ЗАТ «Оболонь»;

8. «Фуршет»;

9. «Сільпо»;

10. «Союз-Віктан».

У січні 2002 року висока культура та організація виробництва на заводі «ТПК-Профіль» були відзначені золотою медаллю СЕЗ «Яворів».

У 2006 році компанія ТОВ «ТПК» стала номінантом трьох рейтингів:

1. «ТОП 100. Кращі компанії України»;

2. « Гвардія 500 », найбільші компанії України;

3. «Гвардія брендів », ефективність торгівельних марок Україна.

8 жовтня 2008 року — Видавничий дім «Галицькі контракти» спільно з Українською рейтинговою агенцією представили черговий проект всеукраїнської рейтингової програми «Гвардія» — «Гвардія 500. Найбагатші компанії України». Згідно рейтинга, ТПК посіла перше місце серед компаній, які здійснюють свою діяльність на українському ринку будівельних матеріалів (табл. 2.2.) [16].

Таблиця 2.2

Будівельні матеріали

		Чистий дохід, тис. грн.	Чистий прибуток, тис. грн.	Активи, тис. грн.	Рентабельність продажів, %	Рентабельність активів, %
1	2	3	4	5	6	7
1	ТПК	579 205	15 280	105 676	2,64	14,46
2	Агромат	516 617	46 835	568 618	9,07	8,24
3	Укрсталь-конструкція	361 592	18 021	199 162	4,98	9,05
4	Метал Холдінг	338 640	26 765	140 686	7,9	19,02
5	ЛК Інтерплит Надвірна	337 384	25 652	121 931	7,6	21,04
6	Атем	302 151	627	515 975	0,21	0,12
7	Руукі Україна	279 233	15 457	212 551	5,54	7,27
8	Арсенал-Центр	277 871	18 690	164 438	6,73	11,37
9	Ібоя	276 955	1 416	211 226	0,51	0,67
10	Будіндустрія	265 149	67 108	297 149	25,31	22,58
11	Харківський плиточний завод	218 263	-24 222	425 726	-11,1	-5,69
12	Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна	191 783	10 142	158 321	5,29	6,41

Закінчення табл. 2.2

1	2	3	4	5	6	7
13	Об’єднання Дніпроенергобудпром	175 130	8 535	92 704	4,87	9,21
14	Донецький завод високовольтних опор	171 971	17 430	120 910	10,14	14,42
15	Слобожанська будівельна кераміка	170 985	41 923	274 646	24,52	15,26
16	Будфарфор	157 721	2 496	110 018	1,58	2,27
17	Київметалопром	151 458	506	77 615	0,33	0,65
18	Аверс	122 595	5 951	45 770	4,85	13
19	Каркас	70 675	8 515	20 867	12,05	40,81
20	Завод сантехнічних заготовок	47 739	-4 028	41 660	-8,44	-9,67

Примітка: рейтинг складений 31 серпня 2008 року за фінансовими результатами діяльності кращих компаній галузі в 2008 році. Враховувалися лише відкриті та доступні редакції дані компаній, а також інформація, надана в анкетах. Компанії, інформація про які є закритою, і які не відповіли на інформаційний запит, участі в рейтингу не приймають.