1.2. Стратегічне планування ланцюгів постачання

Логістика відповідає за проходження матеріального потоку через ланцюг постачання. Ця функція іноді називається управлінням ланцюгом постачань [9, c. 32].

Управління ланцюгом постачань – планування, створення та контроль за потоками інформації й матеріалів у ланцюгу постачання з метою задоволення потреб клієнтів з максимальною ефективністю. Спрощено ми можемо сказати, що логістика – наука й практика управління ланцюгами постачання [7].

Покладаючи в основу поняття логістичного ланцюга триєдине розуміння, що по-перше, філософія управління цілісним потоком в каналі трансформації матеріалів від джерела сировини до кінцевого клієнта, по-друге, стратегічна концепція максимізації доданої вартості для кінцевого клієнта, по-третє, інтегрована діяльність з ефективного обслуговування кінцевого клієнта, можемо відслідковувати такі стратегічні зміни [1, с. 208]:

1. зміцнення площини конкуренції від окремих фірм до цілих ланцюгів поставок;

2. управління ланцюгом поставок як єдиним цілим радикально вплине на реакційну здатність та час виконання замовлення, радикально прискорюючи процеси проектування, виробництва і дистрибуції товарів;

3. управління ланцюгом поставок видозмінює стратегію управління якістю, розширюючи її сферу зацікавлення поза виробничі межі вимогами кінцевого клієнта щодо рівня обслуговування;

4. в логістичному ланцюгу поставок уможливлюється істотне зменшення рівня запасів як за рахунок їх цілісної оптимізації, так і за рахунок повноцінної заміни частин цих запасів своєчасною інформацією, що підвищить і рентабельність капіталу;

5. управління ланцюгом поставок видозмінює системний підхід до оптимізації організації в напрямку поглиблення спеціалізації за рахунок логістичного «аутсорсингу», обмеження числа перевізників, укрупнення постачальників тощо.

Управління ланцюгами постачань є ефективною стратегією отримання конкурентних переваг і привертає дослідників, які намагаються пояснити природу цієї концепції, знайти детермінанти її появи та дослідити перспективи розвитку. Однією з таких перспектив вважається інтеграція маркетингу та управління ланцюгами постачань, що, з одного боку, дає можливість значного підвищення ефективності ланцюга постачань, а з іншого - вимагає серйозного розвитку концептуальної основи даного напрямку [8, с. 97].

Хоча провідні компанії приділяють велику увагу плануванню своїх ланцюгів постачань, наявні свідчення дозволяють висунути припущення, що навіть у них ланцюжка поставок цілеспрямовано не проектувалося, а формувалися з часом, свого роду, органічним шляхом.

Поточна практика показує, що більшість компаній плануванням у цій сфері цілеспрямовано не займається. Разом з тим управління ланцюгами поставок може принести компаніям масу вигод. Наприклад, у багатьох випадках, коли організації ведуть переговори про структурні композиціях, вони навіть не знають про всі альтернативні варіанти побудови ланцюжків, із за чого кінцеві рішення, як з'ясовується пізніше, часом виявляються далеко не оптимальними. Підвищення рентабельності можна досягти також шляхом виявлення неоптимальних варіантів конфігурації ланцюжків постачань і здійснення структурних змін з метою їх коригування. Крім того несподівані зміни у зовнішньому середовищі так само можуть змусити переглянути колишні ланцюжка поставок і наново оцінити продуманість угод між партнерами. До факторів зовнішнього середовища відносяться зміни в запитах кінцевих користувачів, ринках, продукції та товарних серіях, загальної конкурентної ситуації, економіки в цілому і стимулюючих дій уряду. Стратегія ланцюжків постачань повинна бути узгоджена із загальною стратегією корпорації.

Незважаючи на необхідність докладного аналізу ефективності логістичного ланцюжка, навіть найбільші компанії, що мають у своєму штаті численні департаменти стратегічного розвитку, нечасто його практикують. Аналіз проводять на проектній основі, від випадку до випадку, він забирає досить багато часу, вимагає значних витрат, при цьому не враховуючи думки та рекомендації всіх служб компанії. Приміром, розроблені логістичної службою ініціативи зі скорочення асортиментної матриці і жорсткої централізації поставок можуть виступати у суперечність зі стратегічними планами продажу. Аналіз являє собою досить трудомісткий процес, у якому впродовж тривалого терміну повинні бути задіяні найбільш кваліфіковані співробітники компанії.

Основна мета процесу планування логістичного ланцюжка полягає в тому, щоб забезпечити точні прогнози попиту, оптимізувати програми поповнення запасів, сформувати реалістичні виробничі плани і створювати можливість для моніторингу товарних потоків на всьому протязі логістичного ланцюжка.

Це дозволяє в будь-яких обставин гарантувати своєчасну доставку товарів у потрібне місце і в необхідній кількості. Будь-які зміни в структурі споживчого попиту або можливості поставки виявляються ще на початковій стадії, що дозволяє прийняти необхідні коригувальні заходи.

Плани використання потужностей дозволяють гарантувати, що для задоволення довгострокового попиту наявних у організацій потужностей буде достатньо. Під потужністю операції розуміється її максимальна пропускна здатність в заданий проміжок часу. Обмеження по потужності означає, наприклад, що підприємство може випустити не більше певної кількості продукції за тиждень, літак може взяти на борт тільки обмежена кількість пасажирів, університет може прийняти на навчання не більше певної кількості студентів і т. п.

Потужність ланцюга поставок визначає максимум товарів, які можуть бути доставлені до кінцевих споживачів в заданий час. Розрізняють проектну потужність, тобто максимальну потужність, яку організація може розвинути в ідеальних умовах відсутності збоїв, проблем, і ефективну потужність, тобто максимальну потужність, яку організація може розвинути в реальних умовах з урахуванням тимчасових збоїв. При плануванні ланцюгів постачань необхідно враховувати, що фактична потужність ланцюга постачань, найчастіше досягається на практиці, нижче проектної і навіть ефективної потужностей.

Ланцюг постачання складається з безлічі ланок, що мають різні потужності. Тому якісь з ланок, що мають найменшу потужність, обмежують загальну пропускну здатність ланцюга і стають вузьким місцем ланцюга постачань.

Мета планування використання потужностей - зіставити наявну потужність окремих елементів з пропонованим до них попитом. Будь-яка невідповідність може виявитися дорогим. Якщо потужність нижче попиту, вузькі місця обмежують переміщення матеріалів, і якість обслуговування споживачів знижується; якщо потужність вище рівня попиту, організація частина потужності не використовує, що також призводить до неефективних витрат. Сформулюємо основні кроки стандартного підходу до будь-якого типу планування, який називають планування вимог по ресурсах, для планування потужностей:

1. вивчити прогноз попиту і визначити необхідну потужність;

2. визначити потужність, наявну в даний час;

3. виявити різницю між необхідної і наявної потужностями;

4. запропонувати альтернативні варіанти, що дозволяють усунути цю різницю;

5. порівняти плани і вибрати з них кращий;

6. реалізувати кращий варіант, при необхідності модифікувати план;

7. контролювати результати.

Для збільшення ефективності ланцюга постачань використовують стратегію формування союзів з постачальниками та замовниками - коли всі її члени працюють спільно і спільно отримують вигоди від довгострокової кооперації. Зазвичай причинами використання цієї стратегії є прагнення до більш досконалого обслуговування споживачів, більш високої гнучкості, до зниження витрат, прагнення уникнути інвестицій в споруди, відсутність досвіду у організацій. Найбільш часто партнерства створюються між транспортними компаніями. До інших областях співробітництва відносяться складування, послуги в сфері імпорту / експорту, обробка інформації.