2.2. Основні елементи військових низьководних мостів.

Мости складаються з прольотної будови і опор.

Прольотна будова має проїзну і несучу частини.

Проїзна частина, по якій відбувається рух вантажів, передає навантаження на несучу частину. Проїзна частина складається з:

• настилу;

• поперечин;

• колесовідбоїв.

До проїзної частини відносять також тротуари і перила. У найпростіших конструкціях мостів поперечки можуть бути відсутніми.

Настил у залежності від матеріалів, що застосовуються, може бути:

• жердяним;

• з пластин;

• з дощок.

За кількістю рядів дощок по висоті розрізняють настили:

• одиночний;

• подвійний.

По розташуванню елементів настилу в плані по відношенню до осі моста настил може бути:

• поперечний;

• поздовжній;

• косий.

Одиночний поперечний настил з дощок (рис. 2) є найпростішим типом настилу. Дошки укладають безпосередньо на прогони і пришивають до них колесо відбійними брусами або прибивають цвяхами через один прогін.

Рис. 2. Одиночний поперечний настил з дощок

Одиночний поперечний настил з пластин.

Пластини можуть укладатися (рис. 3) опуклістю догори або донизу. При укладанні пластин опуклістю донизу необхідно підтісувати пластини в місцях прилягаючих до прогонів. Пластини прикріпляються до прогонів цвяхами.

Рис. 3. Одиночний настил з пластин

У подвійному настилі з дощок (рис. 4) верхній настил влаштовується для оберігання нижнього настилу.

Рис. 4. Подвійний настил з дощок

Верхній настил з дощок може укладатися або суцільним поверх всієї проїзної частини, або тільки коліями.

На рис. 5 наведені інші можливі конструкції подвійного настилу.

Рис. 5. Конструкція подвійного настилу:

а – подвійний настил з пластин і дощок; б – подвійний настил з жердин і дощок

Жердини укладають на прогони з підтісуванням. Настил закріплюють в основному колесовідбійними брусами, а також прикріплюють додатково.

Подвійний дощатий настил по поперечинах.

При великому кроці прогонів по ширині моста вигідно застосовувати настили по поперечинам (рис. 6). Поперечини укладають на прогони через 50–80 см без вирубок і кріпляться до крайніх прогонів скобами.

Рис. 6. Подвійний дощатий настил по поперечинах

Несуча частина найпростіших балкових мостів складається з прогонів. Вона сприймає навантаження від проїзної частини (рухоме навантаження та власна вага проїзної частини) і разом зі своєю власною вагою передає вказане загальне навантаження на опори.

Прогони являють собою колоди або бруси, що укладені вздовж моста і спираються своїми кінцями на опори.

Прогони, що розташовані в один ярус, називають простими, в два яруси – подвійними (складними).

Діаметр прогонів визначають розрахунком (для простих прогонів коливається в межах 17–35 см).

Кількість прогонів за шириною моста приймається від 4 до 6, відстань між ними від 0,5 до 1,0 м.

Прогони прикріпляють до опор (рис. 7) штирями, скобами або дротом.

Рис. 7. Вузол кріплення складних прогонів

Опори підтримують прольотну будову і передають тиск від вантажів і власної ваги моста на ґрунт. У залежності від місця розташування, опори розділяються на берегові (по кінцях моста) і проміжні. У свою чергу берегові опри підрозділяються на лежневі, пальові, клітинні, а проміжні – на пальові, рамні, клітинні, та ряжеві.

Пальова опора складається з паль, насадок та горизонтальних і діагональних схваток. Використовуються в місцях водних перешкод, коли ґрунт дна дозволяє забиття паль. Вони є основними для мостів під вантажі 40–60 т.

Пальові опори можуть бути плоскими (однорядними) або просторовими (баштовими). Плоскі пальові опори (рис. 8 а) застосовуються при висоті опор не більше 6 м, баштові – при висоті опор 8 м. Плоскі і баштові опори встановлюють, як правило, з 4 палями в ряду в одношляхових мостах і з 6 палями в ряду – в двошляхових мостах.

Рамна опора складається з лежня, стійок, насадки та горизонтальних і діагональних схваток.

Рамні опори (рис. 8 б) доцільні при споруджені моста на суходолах, а також через водні перешкоди з ґрунтами дна, що мало розмиваються. Використання рамних опор при глибині води більше 4 м і при швидкості течії 1,5–2,0 м/с не рекомендується внаслідок складності установки рам. Насадки і лежні рамної опори виготовляють з колод, отесаних на два канти, і скріпляють зі стійками штирями діаметром 16–20 мм, довжиною 40–50 мм.

При недостатньо міцних ґрунтах під лежень укладають підкладки з колод, отесаних на два канти. Підкладки розміщують під стійками рами. Довжина підкладок 0,75–1,0 м.

Рис. 8. Схема пальової та рамної опори

Клітинна опора улаштовується з колод, шпал, брусів висотою, як правило не більше 1,5 м. Застосовується при невеликій глибині (до 1м) та слабкій течії води (до 1,0 м/с).

Ряжева опора являє собою зруб з колод, заповнений каменем. Застосовується при твердих ґрунтах дна, великих швидкостях течії і великій глибині води.

З’єднання моста з берегом при відсутності насипу у підходах до нього здійснюється за допомогою в'їзної будови, яка складається із берегового прольоту, берегової опори і в’їзду на міст (рис. 9). При наявності насипу у підходах до моста в'їзна будова являє собою в’їзний щит із 11 колод діаметром 22 – 24 см і довжиною 2 – 2,5 м з поперечним настилом із дощок (рис. 10) або у вигляді берегової кліткової опори (рис. 11).

Рис. 9. Конструкція з’єднання моста з берегом при відсутності насипу у підходах до нього:

а – при проміжній клітковій опорі; б – при проміжній пальовій опорі; 1 – підсипка (гравій, щебінь, шлак); 2 – упорна колода; 3 – заставний щит, 4 – берегова прольотна будова; 5 – штир; 6 – колода берегової опори; 7 – свайки

Рис. 4.10. З’єднання моста з берегом при наявності насипу у підходах до нього:

1 – насип; 2 – дренаж; 3 – шар ущільненої глини; 4 – настил в’їзного щита; 5 – колода в’їзного щита; 6 – упорна колода; 7 – прогін прольотної будови моста; 8 – насадка пальової опори; 9 – штир; 10 – свайка підпірної стінки. 11 – дошки підпірної стінки: 12 – підкладна колода

Рис. 11. Берегова кліткова опора:

а – з поздовжніми колодами нижнього ряду; б – з поперечними колодами нижнього ряду