2. Структура інвестиційного потенціалу

Інвестиційний потенціал суб’єкта господарської діяльності включає інвестиційний фінансовий і інвестиційний нефінансовий потенціали:

ІП = ІФП + ІНФП, (1)

де ІФП – заощадження фінансового ресурсу у вигляді грошей та ліквідних цінних паперів, які можуть використовуватися для інвестицій без порушення поточної діяльності;

ІНФП – майно підприємств, яке може бути використане для інвестиційної діяльності, а також надровий потенціал.

З метою структуризації інвестиційного потенціалу суб’єкта господарської діяльності необхідно виділити його два компоненти: поточний інвестиційний потенціал і накопичений інвестиційний потенціал.

Поточний інвестиційний потенціал – створені або здобуті ресурси за останній рік господарської діяльності та оцінювані на підставі звітності господарюючого суб’єкта[8,ст. 567].

Накопичений інвестиційний потенціал – сукупність ресурсів, створених і здобутих за попередній період господарської діяльності, але не використаних до моменту оцінки інвестиційного потенціалу[8,ст. 568].

Під час підготовки до реалізації великомасштабних інвестиційних проектів підприємство може протягом декількох років акумулювати грошові ресурси для їх фінансування (особливо, якщо можливості залучення зовнішніх ресурсів обтяжливі). Тоді інвестиційний фінансовий потенціал (рис. 1) буде визначатися за наступною формулою:

ІФП = ПІФП + ФР, (2)

де ПІФП – поточний інвестиційний фінансовий потенціал, тобто сукупність фінансових ресурсів, мобілізованих у результаті господарської діяльності (як правило, за фінансовий рік, у межах якого планується діяльність компанії);

ФР – фінансові резерви, накопичені за попередні періоди (по відношенню до останнього повного періоду) господарської діяльності, які є різними резервними фондами у формі грошових коштів на банківських рахунках, а також ліквідних цінних паперів[8, 569].

Рис.1. Структура інвестиційного фінансового потенціалу господарської діяльності[8, ст. 570]

Фінансові резерви підприємств з точки зору їх ролі у забезпеченні інвестицій можуть бути поділені на три основні категорії:

• цільові фінансові резерви (тобто призначені виключно для фінансування інвестицій у формі капітальних вкладень);

• фінансові резерви, які однозначно не можуть бути використані для капіталовкладень;

• фінансові активи без чіткої цільової спрямованості і з різним рівнем ліквідності. Можливо, в умовах України саме третій вид є найбільш важливим елементом фінансових резервів[12, ст. 67].

Використавши бухгалтерські дані, можна встановити поточний інвестиційний фінансовий потенціал в галузі і особливо компанії як максимально можливу частку амортизаційних відрахувань і прибутку останнього повного року господарської діяльності, яку можна використати для фінансування капітальних вкладень:

ПІФП = АП + ПП, (3)

де АП – амортизаційний потенціал (теоретично повинен становити 100% амортизаційних відрахувань);

ПП – потенціал прибутку (максимально можлива сума прибутку, яку можна витратити для фінансування капітальних вкладень без порушення поточної господарської діяльності)[1, ст46].

2.2. Методика аналізу використання інвестиційного потенціалу підприємства

Для потенційних інвесторів та суб'єктів господарювання надзвичайно важливо мати результати аналізу усіх видів діяльності, насамперед інвестиційної та фінансової. На основі бухгалтерської та фінансової звітностей суб'єктів господарювання, аналізу існуючих методик проведення фінансового аналізу, тверджень фахівців та досвіду підприємств пропонується система показників щодо оцінки інвестиційного потенціалу суб'єкта господарювання. Насамперед це стосується існуючих форм звітності. У світовій практиці відома значна кількість показників, які використовуються для оцінки фінансового стану підприємства. На думку автора, слід оцінити інвестиційний потенціал підприємства за даними форм звітності (ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3) у динаміці за кілька років з урахуванням змін на початок та кінець року, або в цілому за рік. Окрім того, коефіцієнтний аналіз дасть змогу встановити зв'язок між різними формами фінансової звітності. Запропонована методика включає два етапи оцінки інвестиційного потенціалу суб'єкта господарювання[14,ст. 14].

Перший етап включає проведення аналізу інвестиційної діяльності за такими групами показників:

1. Показники фінансової стійкості та структури капіталу. Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана, перш за все, із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від інвесторів та кредиторів, а тому важливо оцінити оптимальне співвідношення власного та позикового капіталу підприємства.

- коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність.

• коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до попереднього показника (Кзал).

• коефіцієнт фінансового ризику виражає відношення залучених коштів та власного капіталу, який показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних.

• коефіцієнт концентрації залученого капіталу (Кконц) зазначає частку позичених коштів у загальній сумі коштів, авансованих в діяльність підприємства.

• коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень (Кп.д.в.). Логіка розрахунку цього показника заснована на припущені, що довгострокові позики застосовуються для фінансування придбання основних засобів та інших капітальних вкладень. Він показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована за рахунок зовнішніх інвесторів.

• коефіцієнт структури залученого капіталу (залучених коштів) показує частку довгострокових зобов'язань (ДЗ) у залучених коштах (ЗК);

• коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел;

2. Показники рентабельності капіталу. Рентабельність — це показник, який характеризує економічну ефективність (відносний показник), що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, які використовуються для досягнення цього ефекту. У групі коефіцієнтів рентабельності інвестицій розраховуються два основних показника: рентабельність сукупного та власного капіталів.

• Рентабельність сукупного капіталу - показник становить значний інтерес насамперед для інвесторів;

• Рентабельність власного капіталу (Рв.к.) показує, який прибуток дає кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця;

3. Показники реальних та фінансових інвестицій. Це показники бухгалтерської та фінансової форм звітності (ф. № 1 — Баланс, ф. № 2 — Звіт про фінансові результати та ф. № 3 — Звіт про рух грошових коштів). Слід враховувати, що: ф. № 1 вміщує показники на початок та кінець звітного року; ф. № 2 — це показники в цілому за рік; ф. № 3 — надходження та витрати за трьома видами діяльності підприємства в цілому за рік. Для інвестиційної діяльності будь-якого підприємства важливо враховувати такі показники:

- чистий рух грошових коштів підприємства (прибуток від усіх видів діяльності (П ) та амортизаційні відрахування (АВ) (ф. № 3, ряд. 400, гр. З (або 5) + ф. № 2, ряд. 260);

- прибуток підприємства (П ) від усіх видів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна) (ф. № 3, ряд. 400, гр. З (або 5));

прибуток (Пінв) від інвестиційної діяльності (ф. № З, ряд. 300, гр. З (або 5).

4. На підставі цього підходу та показників прибутковості підприємства пропонується 4-та група показників чистого потоку грошових коштів:

1). Відношення чистого потоку грошових коштів (ЧПГК) щодо:

-підсумку балансу;

- інвестиційного капіталу (ІК):

- прибутку від усіх видів діяльності (Пд):

- оподаткованого прибутку (Пов):

- чистого прибутку (ЧП) підприємства:

- прибутку від інвестиційної діяльності;

2). Відношення прибутку від усіх видів діяльності:

- до інвестиційного капіталу:

- до прибутку від інвестиційної діяльності:

3). Відношення прибутку від інвестиційної діяльності (Пінв) до інвестиційного капіталу (ІК):

5. Показники використання інвестиційних ресурсів, зокрема:

1) рівень доходу від участі в капіталі:

2) рівень фінансових доходів на 1 грн витрат (РДф.д):

3) рівень інших доходів на 1 грн витрат (РДів):

Запропоновані показники можуть використовуватися як підприємствами незалежно від форми власності, організаційно-правової форми господарювання щодо оцінки інвестиційної діяльності, так і інвесторами для відбору підприємств щодо інвестування. Кількість обраних показників для проведення аналізу інвестиційної діяльності залежить від мети користувача цієї інформації, форми власності, організаційно-правової форми господарювання, галузі, особливостей виробничої діяльності тощо[14,ст. 14 - 15 ].

Наступний етап проведення аналізу використання інвестиційного потенціалу — це аналіз руху грошових коштів за всіма видами діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової на основі фінансової звітності (ф. № 3). Рух грошових коштів за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю дає змогу визначити прибутковість за цими видами діяльності та підприємства в цілому і водночас — дефіцит або надлишок грошових коштів. Ф. № 3 відображає порядок фінансування операцій будь-якого підприємства та використання ним фінансових ресурсів за видами діяльності. Інформація про рух грошових коштів корисна тим, що вона надає користувачам фінансової звітності базу щодо оцінки спроможності підприємства залучити та використовувати грошові кошти та їх еквіваленти. У розділі 10 досить детально наведені підходи щодо аналізу результатів руху грошових коштів від усіх видів діяльності та якість управління підприємством у цілому. На другому етапі аналізу інвестиційного потенціалу підприємства рекомендується використовувати методичні підходи щодо руху грошових коштів за всіма видами діяльності, їх взаємозв'язок та взаємовплив на оцінку якості управління грошовими потоками підприємства[7].

Результати апробації запропонованої методики оцінки інвестиційного потенціалу підприємства підтвердили практичну її значимість та можливість рекомендувати її до практичного використання суб'єктами господарювання. Це дозволить підприємствам: об'єктивно оцінити фінансово-господарську діяльність, взаємозв'язок та вплив окремо кожного виду діяльності на загальні результати; оперативно приймати відповідні управлінські рішення щодо поліпшення використання насамперед інвестиційного потенціалу з урахуванням можливих джерел, їх оптимізації та ефективності. З урахуванням розмірів, організаційно-правової форми господарювання, предмета діяльності, галузі та інших особливостей підприємства запропонована методика дозволить визначити межу щодо оцінки "якості" управління грошовими потоками підприємства (добра, нормальна, кризова) та переходу в іншу (гіршу чи кращу) стадію для кожного окремого суб'єкта господарювання. Усе це забезпечить можливість передбачити (спрогнозувати чи спланувати) заходи щодо поліпшення фінансовою гнучкості, платоспроможності та ділової активності з боку керівництва всіх рівнів для підвищення інвестиційного потенціалу підприємства[7].

 

РОЗДІЛ ІІ

Діагностика фінансово-економічного потенціалу підприємства

2.1. Характеристика ПАТ «Житомирський маслозавод» як суб’єкта господарювання

Місцезнаходження товариства: Україна, 10002, Житомир, вул. Івана Гонти, 4. Житомирський маслозавод створено в 1981 році. До 1976-го на його території знаходився Житомирський м'ясокомбінат. З 1976 по 1981 роки відбулась комплексна реконструкція приміщень. Починаючи з 1981 року поетапно були введені в дію цехи по виробництву тваринного масла, сухого знежиреного молока, морозива. В 1996 році «Житомирський маслозавод» шляхом приватизації перетворився в ВАТ «Житомирський маслозавод».

З 1 квітня 1998 року ВАТ «Житомирський маслозавод» почав виробляти продукцію під торговою маркою «Рудь» — таке рішення прийняли на загальних зборах трудового колективу, вшановуючи свого керівника, його знання і організаторські здібності.

В історії про те, як Житомирський маслозавод вийшов за межі свого регіону не малу роль зіграв випадок. В середині 90-х років конкуренцією українському ринку морозива була продукція з Польщі. Саме цією продукцією був заповнений весь вітчизняний ринок. Але нововведення по в'їзному миту, практично в один момент зупинили поставки цієї продукції і для українських виробників відкрилась велика, ніким не заповнена частина ринку. Великих вітчизняних виробників морозива на той момент було не багато (2—3 роки на Україні навіть спостерігався його дефіцит), до того ж потужності більшості компанії не дозволяли розраховувати на статус загальнонаціональних виробників. Але Житомирському маслозаводу в той час було вже тісно в своєму регіоні. Утворений на ринку вакуум відкрив для компанії нові території збуту — всі регіони України, а згодом і європейські країни, Ізраїль, Японію та США. Секрет цього успіху простий — висока якість, оригінальність і постійне оновлення асортименту, який би відповідав сучасним тенденціям ринку, поєднуючи в собі передові технології і традиції.

14 жовтня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» змінено на Публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод».

В компанії працює команда висококваліфікованих менеджерів вищої ланки, які мають профільну освіту та великий досвід роботи. Зважена стратегія, надійна команда та високий рівень менеджменту дозволяють компанії досягти значних результатів. Традиційне прагнення компанії «Рудь» до високих стандартів забезпечило підприємству розробку, впровадження та сертифікацію системи управління якістю та системи екологічного менеджменту. Освоєні працівниками підприємства сучасні методи управління, що покладені в основу цих міжнародних стандартів, дозволяють планомірно працювати над вдосконаленням діяльності компанії, що в кінцевому підсумку веде до підвищення конкурентоспроможності підприємства. Компанія "Рудь" має безліч нагород: дипломи, медалі, відзнаки, що є переконливим доказом високої ефективності застосування сучасної філософії бізнесу. ПАТ "Житомирський маслозавод" отримав наступні звання та нагороди:

• Володар сертифіката EFQM «Визначення досконалості в Європі» (2004 р.);

• Переможець 9-го Українського національного конкурсу якості в номінації «Великі підприємства»;

• Лауреат 8-го Українського національного конкурсу якості в номінації «Великі підприємства»;

• Член Української асоціації якості з 2003 року.

Як національний товаровиробник вважаємо своєю місією не тільки виробництво продукції, яка задовольняє смаки найвибагливіших споживачів, але й зміцнення позитивного іміджу нашої країни в світі.

Цінності компанії:

1. Задоволення потреб і очікувань споживачів у високоякісних та екологічно чистих молочних продуктах;

2. Цінування творчої ініціативи;

3. Моральне та матеріальне задоволення персоналу.

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Предметом діяльності Товариства є:

• виробництво морозива;

• перероблення молока та виробництво сиру;

• оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами;

• роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями.

Основний асортимент продукції, що виробляється на ПАТ «Житомирський маслозавод» представлений в таблиці 1.1.

Таблиця 2.1

Асортимент продукції ПАТ «Житомирський маслозавод»

№ з/п	Номенклатура продукції	Асортимент продукції
1 1	Морозиво	Ріжки: «Тоффі», «Імперія вишня», «Імперія йогурт-полуниця», «Імперія йогурт-абрикос», «Імперія йогурт-ананас», «Імперія тортуфо» тощо. Сік заморожений: «Фрутсік», «Румба». Ескімо ТМ Рудь: «Каштан», «Ескімо №1», «Імперія джем», «100% морозиво». Вафельні стаканчики: «Суничне», «Пустунчик в асортименті». Брикети: «Морозиво на бісквіті», «Пломбір №1», «Ванільний бісквіт», «Люкс» з родзинками, « 100% морозиво». Вагове: з поливою «Згущене молоко», «Вишневий джем», «Супершоколад» - 1 кг; «100% морозиво» - 0,5 кг; «Крем-Брюле» - 1 кг; «100% морозиво» - 1 кг. Пластикові стакани: «Ексклюзив» марципан з шоколадом; «Італійська спокуса»; «Академія» карамель. Відра: «Дитяче», «Солодке життя» з лісовими ягодами; морозиво з шоколадним печивом «Солодке життя»; «Пломбір №1», «100% морозиво» тощо. Десерти: «Тортуфо», «Ексклюзив-марципан». Торти: «Фламінго», «Серденько» тощо. Креманки: «Чорнісіммо», «Тортуфо».
2	Масло вершкове	«Володарське», «Хуторок».
3	Молочні продукти	Молоко ТМ Рудь; Сметана ТМ Рудь; Йогурт ТМ Рудь; Кефір ТМ Рудь; Ряжанка ТМ Рудь; Молочна сироватка ТМ Рудь.
4	Глазуровані сирки	«Пустунчиу», «Єралаш», «Вінні».
5	Картопляні продукти	Продукція Schwarmstedter
6	Заморожені продукти	Овочі, суміші, супи, салати, заморожені ягоди, гриби, картопля фрі тощо.
7	Спред солодковершковий	«Хуторок фермерський», «Хуторок класичний».
8	Тісто заморожене	Тісто ТМ «Шеф-Кухар»

Підприємство належить до Асоцiацiя українських виробникiв "Морозиво i замороженi продукти" - громадське об'єднання, до складу якого входить 36 органiзацiй. Це пiдприємства - виробники морозива i заморожених продуктiв в Українi (ПАТ "Житомирський маслозавод", ЗАТ "Геркулес", ПГО АПВТ "Фiрама Ласка", ПАТ "Вiнтер", ТОВ "Тiрас - ТМ "Мозаїка", ПАТ "Лубенський молочний завод", ТзОВ "Елiт", ТОВ "Донецький комбiнат заморожених продуктiв", ТОВ "Торговий Дiм Левада", ПП "Дригало", ПП "Урсуленко", ТОВ "Три ведмедi", ПАТ "Львiвський холодокомбiнат", ТОВ "Запорiзький завод напiвфабрикатiв", ТОВ ВТП "Агропереробка"), а також пiдприємства супутнiх галузей: виробники глазурi, наповнювачiв, холодильного устаткування, упаковки. Крiм того, до складу Асоцiацiї входять науковi установи (НУХТ, ОДАХ, ДонНУЕТ, КНТЕУ, ОНАХТ), органiзацiї з рекламної та видавничої дiяльностi. Асоцiацiя захищає права i iнтереси українських виробникiв, сприяє розвитку виробництва морозива, заморожених продуктiв i iндустрiї холоду, здiйснює iнформацiйну пiдтримку пiдприємств, розвиває взаємовигiднi зовнiшньоекономiчнi зв'язки, укрiплює науково - виробничий потенцiал пiдприємств. Асоцiацiя "Українське морозиво i замороженi продукти" розробила три нацiональнi стандарти на морозиво: - ДСТУ 4733:2007 "Морозиво молочне, вершкове, пломбiр. Загальнi технiчнi умови"; - ДСТУ 4734:2007 "Морозиво плодово-ягiдне, ароматичне, шербет, лiд. Загальнi технiчнi умови"; - ДСТУ 4735:2007 "Морозиво з комбiнованим складом сировини. Загальнi технiчнi умови", а також типову технологiчну iнструкцiю до вищезазначених трьох нацiональних стандартiв на морозиво. Асоцiацiя виступила спiврозробником ДСТУ 6028:2008 "Напiвфабрикати з м'ясом в тiстовiй оболонцi. Загальнi технiчнi умови" та типової технологiчної iнструкцiї до нього. Представники Асоцiацiї - члени робочої групи з опрацювання проектiв Технiчних регламентiв: "Вимоги щодо виробництва молока та молочних продуктiв", "Вимоги щодо виробництва м'яса та продуктiв з м'яса", "Вимоги щодо виробництва м'яса птицi та прродуктiв з м'яса птицi"; у складi Робочої групи з питань розробки мiнiмальних специфiкацiй якостi для основних видiв продукцiї тваринного походження. При Асоцiацiї створенi двi постiйно дiючi Експертнi Ради з морозива та заморожених продуктiв, завданням яких є участь в розробленнi нормативних документiв стосовно виробництва морозива та заморожених продуктiв. Щорiчно, напередоднi сезону, Асоцiацiя проводить Мiжнароднi спецiалiзованi виставки "Свiт морозива та холоду" та "Молочна i м'ясна iндустрiя ХХI столiття". Асоцiацiя "Українське морозиво i замороженi продукти", за пiдтримки Мiнiстерства аграрної полiтики України та iнших структур, традицiйно щорiчно проводить Всеукраїнський фестиваль морозива, приурочений до дня захисту дiтей. Пiд егiдою Асоцiацiї видається журнал "Свiт морозива та холоду". АУВМiЗП очолює Центральну галузеву дегустацiйну комiсiю з оцiнки якостi морозива в системi Мiнiстерства аграрної полiтики України. ПАТ "Житомирський маслозавод" є членом об'єднання з 2001 р. Голова правлiння ПАТ "Житомирський маслозавод" Рудь Петро Володимирович - голова Спостережної ради Асоцiацiї. Начальник юридичного вiддiлу ПАТ "Житомирський маслозавод" Жовновський Олександр Климентiйович - член Ревiзiйної комiсiї Асоцiацiї.

Особлива увага приділяється параметрам сировини, що надходить для переробки. Ринок диктує свої правила, і конкуренція серед переробних підприємств досить серйозна. В даній ситуації перевагою ПАТ «Житомирський маслозавод» є відпрацьована система заготівлі сиробини. Взаємовідносини мід підприємством і постачальниками базується на порядності та відповідальності в розрахунках за поставлену сировину. До того ж підприємство здійснює максимальний контроль якості, як на стадії заготівлі молока, так і на виробництві.

Таблиця 2.2

Постачальники сировини для ПАТ «Житомирський маслозавод»

№ з/п	Постачальники	Юридична адреса	Найменування ресурсів, одержаних для здійснення господарської діяльності
1	«Калнковичський Молочний комбінат»	Республіка Білорусь, Гомельська область, м. Калинковичі, вул. Суркова, 10	Масло селянське
2	Роганська картонна фабрика	Харківська область, м. Рогань, вул.. Леніна, 57	Упаковка
3	ТОВ «Брейкен-Україна»	Львівська область, м. Новояворівськ, вул.. Шевченка, 22	Ріжок
4	Есаром Юкрейн	м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 8	Інгридієнти
5	Interfood	м. Донецьк, пр.-т Дзержинського, 6	Кокосове масло

Сировина, яка використовується на підприємстві є швидкопсувною, тому наявність власного потужного автопарку забезпечує безперебійне та вчасне перевезення сировини та готової продукції. Заготовлена сировина зберігається в молочних танках, що забезпечують температурний режим, необхідний для зберігання сировини.