- •Тема 1.1 умови і елементи, властивості і класифікація залягання гірничих порід
- •1.2 Шахта і шахтне поле. Виробнича потужність і строк служби шахти. Література: с.6-8, 8-10 [1]. С.5-12 [3]. С.19-22, 22-23 [1]. Утворення родовищ корисних копалин
- •Утворення вугілля
- •Класифікація вугілля
- •Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві
- •Елементи залягання вугільних пластів
- •Властивості гірничих порід
- •Тема 1.3 гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •1.3 Гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •Тема 1.4 матеріали для кріплення і конструкції кріплення гірничих виробок.
- •Матеріал для кріплення виробок
- •Кріплення вертикальних виробок
- •Кріплення похилих виробок
- •Тема 1.5 розкриття шахтних полів
- •1.5 Розкриття шахтних полів
- •Тема 1.6 підготовка шахтних полів.
- •Тема 1.7 системи розробки вугільних родовищ
- •Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті
- •Суцільна система розробки на крутому пласті
- •Суцільна система розробки з вийманням по повстанню
- •Стовпова система розробки лава-ярус (поверх) на пологому пласті
- •Стовпова система розробки на крутому пласті
- •Стовпова система розробки з вийманням вугілля по повстанню (падінню)
- •Тема 1. 8 шахтне повітря. Метан і вугільний пил. Провітрювання гірничих виробок і шахт.
- •Атмосферне і шахтне повітря
- •Шахтний пил
- •Кліматичні умови в гірничих виробках
- •Причини, які обумовлюють рух повітря по виробках
- •Вентиляційні пристрої в підземних виробках
- •Витоки повітря і заходи боротьби з ними
- •Тема 2.1 технологічні служби і підрозділи шахти
- •Ри‑30 – Генеральний план поверхні шахти:
- •Рис‑31 – Вагонетки для перевезення людей горизонтальними (а, в) і похилими виробками (б)
- •Канатна відкатка
- •Рис‑33 – Схеми канатних відкаток
- •Тема 2.2 технології проведення гірничих виробок. Механізація підготовчих робіт.
- •Буропідривні роботи
- •Буріння шпурів.
- •Заряджання та підривання шпурів.
- •Провітрювання вибою.
- •Навантаження породи
- •Допоміжні роботи
- •Зведення постійного кріплення
- •Проведення виробок за допомогою гідромеханізації
- •Проведення виробок вузьким вибоєм
- •Проведення виробок широким вибоєм
- •2.3 Загальні питання технології очисних робіт.
- •2.4 Механізація очисних робіт Література с.286-311, 365-367, 390-395 [3].
- •Виймання вугілля комбайнами
- •Рис‑64 – Однобічна схема виймання вугілля комбайном: а — робочий хід; б — зворотній хід
- •Виймання вугілля стругами і скреперостругами
- •Гідравлічна відбійка вугілля
- •Спосіб управління покрівлею повним обваленням
- •Часткова закладка
- •Плавне опускання покрівлі
- •Пневматична закладка
- •Тема 2.5 протипожежний захист шахт.
- •Тема 2.6 основні елементи відкритих робіт
- •Розкриття кар'єрних полів.
- •Розкривні і видобувні роботи.
- •Переміщення кар'єрних вантажів.
- •Селидівський гірничий технікум
Спосіб управління покрівлею повним обваленням
Повне обвалення полягає в періодичному обваленні покрівлі за межами мінімально підтримуваної ширини робочого простору.
Спосіб управління покрівлею повним обваленням застосовується в 95% очисних забоїв Донецького басейну.
При управлінні покрівлею повним обваленням розрізняють первинну посадку і вторинні посадки масиву порід у виробленому просторі (регулярні обвалення).
Первинна посадка покрівлі проводиться після відходу очисного забою від розрізної печі на відстань, залежну від властивостей порід покрівлі, що досягає в окремих випадках 50...80 м і що супроводиться динамічними ефектами і руйнуванням кріпи в робочому просторі лави і завалами лав.
Встановлено, що безпосередня покрівля має два режими обвалення: початкове і стале.
Початкове обвалення охоплює період від проведення розрізної печі до першої посадки безпосередньої покрівлі. У міру відходу від розрізної печі оголення безпосередньої покрівлі зростають. Породи покрівлі поступово згинаються. Потім наступає перше обвалення покрівлі (рис. 8-10), яке не охоплює всієї площі покрівлі в межах оголення. Обвалення шарів відбувається послідовно, при цьому в порівнянні з нижніми шарами зменшуються прольоти і площі оголення верхніх шарів.
Рис. ‑69 – Характер першого обвалення порід покрівлі
Це найвідповідальніший період в роботі лави, оскільки початкове обвалення порід нерідко починається раптово, без попереджувальних ознак.
В режимі сталого руху обвалення порід безпосередньої покрівлі, консольно нависаючої над забоєм лави, відбувається ділянками регулярно після пересування кріпи. Відстань, через яку відбувається регулярне обвалення покрівлі, називається кроком обвалення або кроком посадки (рис. 8-11)
Рис. ‑70 – Періодичність обвалення безпосередньої покрівлі
В роботі основної покрівлі виділяються також два режими — поступове прогинання порід, що приводить до первинного її обвалення і розлом покрівлі після ряду первинних обвалень безпосередньої покрівлі, але крок обвалення при цьому значно менше кроку первинного обвалення.
Первинне і вторинне обвалення основної покрівлі відбувається стихійно, тому можливо затискання кріпи в очисному забої і навіть завали лав.
Для порід покрівлі категорії А1 і А2 без жодних попередніх умов рекомендується застосовувати спосіб управління гірським тиском повним обваленням, якщо виконується умова, а підошва не нижче середній стійкості.
Ці породи не вимагають ніяких додаткових заходів для забезпечення способу управління покрівлею повним обваленням. Проте для порід категорії А2 до первинного обвалення основної покрівлі необхідно у виробленому просторі викладати бутові смуги або демпферні пристрої, а також здійснювати примусове обвалення, запобіжне кріплення від перевантажень і деформацій.
Для категорії порід А3 і А4 з метою застосування способу управління покрівлею повним обваленням до першої посадки необхідно її торпедувати або примусово обрушать, при подальших посадках потрібно проводити торпедування порід основної покрівлі або примусове обвалення.