- •Тема 1.1 умови і елементи, властивості і класифікація залягання гірничих порід
- •1.2 Шахта і шахтне поле. Виробнича потужність і строк служби шахти. Література: с.6-8, 8-10 [1]. С.5-12 [3]. С.19-22, 22-23 [1]. Утворення родовищ корисних копалин
- •Утворення вугілля
- •Класифікація вугілля
- •Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві
- •Елементи залягання вугільних пластів
- •Властивості гірничих порід
- •Тема 1.3 гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •1.3 Гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •Тема 1.4 матеріали для кріплення і конструкції кріплення гірничих виробок.
- •Матеріал для кріплення виробок
- •Кріплення вертикальних виробок
- •Кріплення похилих виробок
- •Тема 1.5 розкриття шахтних полів
- •1.5 Розкриття шахтних полів
- •Тема 1.6 підготовка шахтних полів.
- •Тема 1.7 системи розробки вугільних родовищ
- •Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті
- •Суцільна система розробки на крутому пласті
- •Суцільна система розробки з вийманням по повстанню
- •Стовпова система розробки лава-ярус (поверх) на пологому пласті
- •Стовпова система розробки на крутому пласті
- •Стовпова система розробки з вийманням вугілля по повстанню (падінню)
- •Тема 1. 8 шахтне повітря. Метан і вугільний пил. Провітрювання гірничих виробок і шахт.
- •Атмосферне і шахтне повітря
- •Шахтний пил
- •Кліматичні умови в гірничих виробках
- •Причини, які обумовлюють рух повітря по виробках
- •Вентиляційні пристрої в підземних виробках
- •Витоки повітря і заходи боротьби з ними
- •Тема 2.1 технологічні служби і підрозділи шахти
- •Ри‑30 – Генеральний план поверхні шахти:
- •Рис‑31 – Вагонетки для перевезення людей горизонтальними (а, в) і похилими виробками (б)
- •Канатна відкатка
- •Рис‑33 – Схеми канатних відкаток
- •Тема 2.2 технології проведення гірничих виробок. Механізація підготовчих робіт.
- •Буропідривні роботи
- •Буріння шпурів.
- •Заряджання та підривання шпурів.
- •Провітрювання вибою.
- •Навантаження породи
- •Допоміжні роботи
- •Зведення постійного кріплення
- •Проведення виробок за допомогою гідромеханізації
- •Проведення виробок вузьким вибоєм
- •Проведення виробок широким вибоєм
- •2.3 Загальні питання технології очисних робіт.
- •2.4 Механізація очисних робіт Література с.286-311, 365-367, 390-395 [3].
- •Виймання вугілля комбайнами
- •Рис‑64 – Однобічна схема виймання вугілля комбайном: а — робочий хід; б — зворотній хід
- •Виймання вугілля стругами і скреперостругами
- •Гідравлічна відбійка вугілля
- •Спосіб управління покрівлею повним обваленням
- •Часткова закладка
- •Плавне опускання покрівлі
- •Пневматична закладка
- •Тема 2.5 протипожежний захист шахт.
- •Тема 2.6 основні елементи відкритих робіт
- •Розкриття кар'єрних полів.
- •Розкривні і видобувні роботи.
- •Переміщення кар'єрних вантажів.
- •Селидівський гірничий технікум
Розкривні і видобувні роботи.
Розкривні і видобувні роботи містять у собі наступні виробничі процеси:
підготовку гірських порід до виїмки;
виймальні-навантажувальні роботи;
переміщення гірської маси з вибоїв;
відвалоутворення, тобто складування розкривних порід.
Підготовка тривких гірських порід до виїмки полягає в створенні найкращих умов для виконання наступних процесів – виїмки, навантаження, транспортування. При необхідності здійснюється розміцнення порід розкриву за допомогою буропідривних робіт.
Буропідривні роботи застосовуються на скельних і напівскельних породах. Верстатами ударного чи обертального буравлення пробурюють один чи два ряди свердловин діаметром 150-200 мм на глибину до 30-40 м (рис. 13-8, 13-9).
Рис ‑85 – Станок обертального буравлення СОБ на гусеничному ходу
Як вибухові речовини застосовують в основному гранульовані ВР (грануліти, ігданіт і ін.), рідше порошкоподібні ВР (амоніти, амонали). Заряди в свердловинах підривають вогневим чи електричним способами.
Рис. ‑86 – Схема блока
а)
б)
в)
г)
д)
Рис. ‑87 – Екскаватори: а – пряма механічна лопата; б – зворотна механічна лопата; в – драглайн; г – роторний; д – багатоківшевий ланцюговий
Висаджена порода розкриву повинна роздрібнитися на шматки, розмір яких визначається ємністю ковша екскаватора, ємністю і міцністю залізничних вагонів, вимогами споживача й ін.
Виїмка рихлих і м'яких порід здійснюється спеціальними гірничими машинами – екскаваторами. Розрізняють екскаватори циклічної дії (механічна лопата, драглайн) і безупинної дії (роторні і багатоковшові) (рис. 13-10).
Екскаватор типу «механічна лопата» має робочий орган у вигляді ковша ємністю від 4 до 40 м³, укріпленого на стрілі. Екскаватор установлюється на нижній площадці уступу (рис. 13-10, а) чи на верхній площадці (рис. 13-10, б) і подачею ковша робить черпання породи. Потім екскаватор повертає стрілу убік установленого транспортного засобу і, зробивши вивантаження ковша, повертається у вихідне положення.
Екскаватори типу драглайн (рис. 13-10, в) не мають твердого зв'язку ковша зі стрілою. Ківш, ємністю від 6,5 до 100 м³, укріплений на канатах і «закидається» стрілою на породний масив, що виймається. Підтягуючи за допомогою канатів по масиву порід, ківш заповнюється породою, після повороту екскаватора здійснюється розвантаження ковша.
Виконавчим органом роторного екскаватора (рис. 13-10, г і рис. 13-11) є, установлене на стрілі, роторне колесо діаметром від 6 до 18 м з укріпленими на ньому ковшами. При обертанні роторного колеса й одночасній подачі його на масив порід відбувається завантаження ковшів. Матеріал з ковша вивантажується на конвеєр, що проходить по стрілі, і потім занурюється на транспортні засоби. Продуктивність екскаватора від 1200 до 12000 м³/годину.
Рис. ‑88 – Роторний екскаватор: а – загальний вид; б – ротор
Багатоковшеві ланцюгові екскаватори (рис. 13-10, д і рис. 13-12) мають робочим органом ковшовий ланцюг, що переміщається по прямуючій рамі. Одним кінцем рама шарнірно укріплена на корпусі екскаватора, другий її кінець утримується канатами. При русі ланцюга уздовж рами ковші наповняються породою, що вивантажується в бункер екскаватора. Далі порода перевантажується на транспортні засоби. Продуктивність екскаватора від 1000 до 6000 м³/годину.
Рис. 89 – Ланцюговий багатоківшевий екскаватор нижнього черпання