- •Тема 1.1 умови і елементи, властивості і класифікація залягання гірничих порід
- •1.2 Шахта і шахтне поле. Виробнича потужність і строк служби шахти. Література: с.6-8, 8-10 [1]. С.5-12 [3]. С.19-22, 22-23 [1]. Утворення родовищ корисних копалин
- •Утворення вугілля
- •Класифікація вугілля
- •Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві
- •Елементи залягання вугільних пластів
- •Властивості гірничих порід
- •Тема 1.3 гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •1.3 Гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •Тема 1.4 матеріали для кріплення і конструкції кріплення гірничих виробок.
- •Матеріал для кріплення виробок
- •Кріплення вертикальних виробок
- •Кріплення похилих виробок
- •Тема 1.5 розкриття шахтних полів
- •1.5 Розкриття шахтних полів
- •Тема 1.6 підготовка шахтних полів.
- •Тема 1.7 системи розробки вугільних родовищ
- •Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті
- •Суцільна система розробки на крутому пласті
- •Суцільна система розробки з вийманням по повстанню
- •Стовпова система розробки лава-ярус (поверх) на пологому пласті
- •Стовпова система розробки на крутому пласті
- •Стовпова система розробки з вийманням вугілля по повстанню (падінню)
- •Тема 1. 8 шахтне повітря. Метан і вугільний пил. Провітрювання гірничих виробок і шахт.
- •Атмосферне і шахтне повітря
- •Шахтний пил
- •Кліматичні умови в гірничих виробках
- •Причини, які обумовлюють рух повітря по виробках
- •Вентиляційні пристрої в підземних виробках
- •Витоки повітря і заходи боротьби з ними
- •Тема 2.1 технологічні служби і підрозділи шахти
- •Ри‑30 – Генеральний план поверхні шахти:
- •Рис‑31 – Вагонетки для перевезення людей горизонтальними (а, в) і похилими виробками (б)
- •Канатна відкатка
- •Рис‑33 – Схеми канатних відкаток
- •Тема 2.2 технології проведення гірничих виробок. Механізація підготовчих робіт.
- •Буропідривні роботи
- •Буріння шпурів.
- •Заряджання та підривання шпурів.
- •Провітрювання вибою.
- •Навантаження породи
- •Допоміжні роботи
- •Зведення постійного кріплення
- •Проведення виробок за допомогою гідромеханізації
- •Проведення виробок вузьким вибоєм
- •Проведення виробок широким вибоєм
- •2.3 Загальні питання технології очисних робіт.
- •2.4 Механізація очисних робіт Література с.286-311, 365-367, 390-395 [3].
- •Виймання вугілля комбайнами
- •Рис‑64 – Однобічна схема виймання вугілля комбайном: а — робочий хід; б — зворотній хід
- •Виймання вугілля стругами і скреперостругами
- •Гідравлічна відбійка вугілля
- •Спосіб управління покрівлею повним обваленням
- •Часткова закладка
- •Плавне опускання покрівлі
- •Пневматична закладка
- •Тема 2.5 протипожежний захист шахт.
- •Тема 2.6 основні елементи відкритих робіт
- •Розкриття кар'єрних полів.
- •Розкривні і видобувні роботи.
- •Переміщення кар'єрних вантажів.
- •Селидівський гірничий технікум
Витоки повітря і заходи боротьби з ними
Витоками називають такий рух повітря із свіжого в вихідний струмінь, при якому ця кількість повітря не проходить через місця його основного використання і при цьому знижується його споживання у вибоях очисних і підготовчих виробок. Для компенсації витоку приходиться подавати в шахту повітря більше, ніж вимагається із умов підтримки його достатньої чистоти. А це, в свою чергу, приводить до збільшення матеріальних витрат на вентиляцію.
Герметизуючими пристроями для відокремлення свіжого струменя повітря від вихідного є цілики вугілля, вентиляційні двері (рис. 11-2, 11-3), перемички, кросинги (рис. 11-1) та ін.
Рис. ‑25 – Види кросингів
Рис. ‑26 – Вентиляційні двері з вікном
Рис. 27 – Вентиляційні двері
Витоки повітря розподіляють на підземні (внутрішньошахтні) – між окремими виробками в шахті, поверхневі – підсоси повітря із поверхні в підземні виробки або, навпаки, витрати повітря через зони тріщинуватості із підземних виробок в атмосферу і загальношахтні, які включають підземні і поверхневі витоки
В шахті витоки повітря можуть бути:
через вентиляційні споруди;
через вироблений простір;
в паралельних виробках через перемички і цілики вугілля.
Основні витоки в шахті здійснюються через вентиляційні споруди (до 70-90 % від усіх підземних витоків).
Зменшення надходження повітря в очисні вибої внаслідок витоків може призвести до підвищення вмісту в повітрі шкідливих і вибухонебезпечних газів, а просочування повітря через щілини в ціликах може викликати самозапалювання корисних копалин.
Витоки повітря вимірюються як в абсолютних величинах (м³/хв), так і в відсотках від початкової кількості повітря (наприклад, яка подається в шахту або на початок виробки).
Для визначення величини витоку звичайно вимірюють кількість повітря, яке проходить перед вентиляційною спорудою і за нею (рис. 11-4). Внаслідок коливань витрат повітря в гірничих виробках виміри необхідно виконувати одночасно, а місця їх бажано розташовувати не ближче десяти діаметрів виробки від поворотів, сполучень виробок і т. п. для запобігання впливу збуреного потоку.
Для зменшення витоку повітря через вентиляційні споруди необхідно стежити за правильністю конструктивного виконання, своєчасно виконувати ремонт, використовувати матеріали з малою повітряпроникливістю.
Рис. ‑28 – Вимірювання витоків повітря через вентиляційні споруди
Глухі перемички слід влаштовувати в достатньо глибокому врубі в оточуючих породах, після чого периметр перемички ретельно промазати цементним або глиняним розчином. поверхню перемички необхідно штукатурити цементно-вапняним розчином (з боку більшого тиску).
Кросинги повинні бути достатньо міцними, щоб не руйнувались під дією гірничого тиску.
Завантажувальні і розвантажувальні пристрої, як правило, герметизуються шаром вугілля достатньої висоти, а також спеціальними заслінками.
Витоки через надшахтні будівлі знижуються штукатуркою стін, застосуванням подвійним віконних рам, перекриттям отворів для каналів спеціальними клапанами, ущільненням ґрунту навколо будівлі.
Канали вентиляторів повинні штукатуритися, шар ґрунту над ними повинен бути достатньої товщини і щільності.
Особливе значення в шахтах мають витоки повітря через вироблений простір виїмкових дільниць внаслідок їх відносно великої величини, а також їх впливу на винос із виробленого простору різних газів.
Витоки через вироблений простір виїмкових дільниць складає 10…35 % від кількості повітря, яке надходить до вибою.
Величина витоку через вироблений простір визначається схемою вентиляції дільниці, аеродинамічним опором і розрізом виробленого простору, депресією дільниці, опором виробок, що оконтурюють.
Характер і величина витоку через вироблений простір в значній мірі визначається схемою його примикання до виїмкових виробок.
Рис. ‑29 – Витоки повітря через вироблений простір
На рис. 11-5а показані лінії витоку в виробленому просторі при суцільній системі розробки. В цьому випадку витік зменшує надходження повітря в вибій, а гази, які виділяються в виробленому просторі, виносяться в вентиляційний штрек. при стовповій системі (рис. 11-5, б) витоки зменшують кількість повітря в нижній частині лави і збільшують його в верхній. При цьому гази із виробленого простору заносяться в верхню частину лави. При прямоточній схемі провітрювання з розташуванням вентиляційного штреку в масиві вугілля (рис. 11-5, в) витоки відбуваються із конвеєрного штреку в лаву і одночасно заносять туди гази із виробленого простору.
Зменшення витоків повітря через вироблений простір можна досягти заміною способу управління покрівлею, зменшенням аеродинамічного опору виїмкових штреків і т. п. Витоки через обвалення, що досягають земної поверхні, зменшують за рахунок засипання та ущільнення щілин із поверхні.
В шахтах часто свіжий струмінь повітря рухається по одній із паралельних виробок, а вихідний – по другій. Через перемички в збійках, які з’єднують усі виробки, а також через цілики, які розділяють ці виробки, виникають витоки повітря. Усі витоки інколи досягають 50…70 % кількості повітря, що подається в шахту.
Зменшення витоків в паралельних виробках можна досягти за рахунок більш якісної герметизації перемичок, обробки оголеної поверхні герметизуючими речовинами, зменшення депресії виробок і їх питомого аеродинамічного опору.
Питання для самоконтролю.
За рахунок чого здійснюється рух повітря в гірничих виробках?
Назвати способи провітрювання шахт і основні фактори, які впливають на вибір способу.
Вказати на заходи і вимоги ПБ по запобіганню обмерзання повітряподаючих стволів взимку.
Перерахувати основні вентиляційні споруди, вказати їх призначення та конструктивні особливості.
Дати визначення витоків повітря і назвати їх види.
Вказати на негативні наслідки, обумовлені витоками повітря в шахті, а також заходи з боротьби з ними.
Контроль за станом рудникової атмосфери.
Згідно з Правилами безпеки у вугільних шахтах для оцінки якості повітря, правильності його розподілу по виробках та визначення газовості шахт проводяться перевірка складу повітря та виміри його витрат у вихідних струменях очисних та тупикових виробок, виїмкових дільниць, крил, пластів та шахти в цілому.
Крім зазначених вище місць, виміри витрат повітря повинні проводитися на головних вхідних струменях шахти, біля всіх розгалужень свіжих повітряних струменів, біля вибоїв тупикових виробок, біля ВМП.
Перевірка складу повітря та вимір його витрат повинні проводитися на шахтах негазових, I та II категорій за газом один раз на місяць, на шахтах III категорії – два рази на місяць, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу – три рази на місяць, а на шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозапалювання, — не рідше двох разів на місяць. При цьому в усіх місцях перевірки складу повітря вимірюються його швидкість і температура.
Перевірка складу повітря після підривних робіт повинна проводитися не рідше одного разу на місяць у стволах, не залежно від їх глибини, а в інших тупикових виробках при довжині 300 м та більше.
Результати вимірів та дані про склад повітря повинні заноситися до Вентиляційного журналу.
У місцях виміру витрат повітря на головних вхідних та вихідних струменях шахти повинні бути влаштовані вимірні станції. В інших виробках вимір витрат повітря повинен проводитися на прямолінійних незахаращених ділянках з кріпленням, щільно прилеглим до стінок виробки.
У всіх місцях виміру витрат повітря повинні бути дошки, на яких записуються: дата виміру, площа поперечного перерізу виробки (вимірної станції), розрахункові та фактичні витрати повітря, швидкість повітряного струменя.
У шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами контроль вмісту метану біля прохідницьких та виймальних комбайнів і врубових машин повинен проводитися за допомогою вмонтованих автоматичних приладів.
У шахтах, небезпечних за раптовими викидами, усі працівники, що проводять роботи в тупикових та очисних виробках та у виробках з вихідним вентиляційним струменем, повинні забезпечуватися індивідуальними сигналізаторами метану, суміщеними із шахтними головними світильниками.
Автоматична стаціонарна апаратура та вмонтовані прилади контролю вмісту метану повинні забезпечувати автоматичне відключення електроенергії у разі неприпустимої концентрації метану.
Контроль концентрації метану в газових шахтах повинен здійснюватися у всіх виробках, де може виділятися або скупчуватися метан. Місця та періодичність вимірів установлюються головним інженером шахти. При цьому повинні виконуватися такі вимоги:
а) біля вибоїв діючих тупикових виробок, у вихідних вентиляційних струменях тупикових виробок і виїмкових дільниць виміри концентрації метану повинні виконуватися змінними керівниками робіт дільниць, бригадирами (ланковими), працівниками дільниці ВТБ.
У разі відсутності автоматичного контролю вмісту метану виміри повинні виконуватися: в шахтах I і II категорій – не менше двох разів на зміну, в шахтах III категорії і вище – не менше трьох разів на зміну. Один із вимірів повинен виконуватися на початку зміни. при цьому не рідше одного разу на зміну виміри повинні виконуватися працівниками дільниці ВТБ.
б) у вхідних до тупикових та очисних виробок і виїмкових дільниць вентиляційних струменях, у недіючих тупикових та очисних виробках та їх вихідних струменях, у вихідних вентиляційних струменях крил та шахт виміри концентрації метану повинні виконуватися працівниками дільниці ВТБ не рідше одного разу на добу;
в) у машинних камерах виміри концентрації метану повинні виконуватися змінними посадовими особами дільниць або персоналом, що обслуговує камери, не рідше одного разу на зміну та працівниками дільниці ВТБ – не рідше одного разу на добу.
Результати вимірів концентрації метану, проведених протягом зміни, заносяться на дошки, установлені у відповідних місцях. Змінні посадові особи дільниці ВТБ, крім того, заносять результати виконання ними вимірів до наряд-путівок. дані наряд-путівок протягом доби повинні бути перенесені до Книги вимірів метану та обліків загазувань та підписані начальником дільниці ВТБ. Наряд-путівки повинні зберігатися не менш як 12 місяців.
Аварійні випадки загазування виробок незалежно від тривалості загазування (крім місцевих скупчень біля комбайнів, врубових машин та бурильних верстатів) повинні розслідуватися.
Усі випадки спалаху газу та вугільного пилу незалежно від викликаних ними наслідків повинні розслідуватися і оформлятися актами.
На шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильні до самозапалювання, повинен проводитися контроль вмісту оксиду вуглецю (СО) у рудниковому повітрі.
На всіх газових шахтах у тупикових виробках, що проводяться із застосуванням електроенергії та провітрюються ВМП, повинна застосовуватися апаратура автоматичного контролю кількості повітря.
Питання для самоперевірки.
Привести визначення і класифікацію схем вентиляції виїмкових дільниць за взаємним з’єднанням очисної і виїмкової виробок.
За яким принципом поділяють схеми провітрювання виїмкових дільниць на 1-й, 2-й і 3-й типи?
Вказати на переваги, недоліки і область застосування схем вентиляції виїмкових дільниць залежно від їх типу.
Вказати на фактори, які впливають на ефективність вентиляції виїмкових дільниць і які необхідно враховувати в класифікації схем вентиляції.
Назвати способи і схеми провітрювання тупикових виробок.
Привести вимоги ПБ щодо провітрювання тупикових виробок.
Назвати особливості і привести схеми провітрювання двох тупикових виробок під час їх проведення.
Дати визначення, перелічити особливості і вказати на область застосування схем вентиляції шахт.
Вказати, які параметри рудникової атмосфери підлягають контролю і з якою періодичністю відповідно до ПБ їх необхідно контролювати.
Від чого залежить частота контролю параметрів рудникової атмосфери на шахтах?
Якими посадовими особами і де реєструються результати вимірів складу повітря в гірничих виробках?
Як, відповідно до ПБ, в газових шахтах повинен здійснюватися контроль за кількістю повітря, яке подається в тупикову виробку за допомогою ВМП?