
- •Тема 1.1 умови і елементи, властивості і класифікація залягання гірничих порід
- •1.2 Шахта і шахтне поле. Виробнича потужність і строк служби шахти. Література: с.6-8, 8-10 [1]. С.5-12 [3]. С.19-22, 22-23 [1]. Утворення родовищ корисних копалин
- •Утворення вугілля
- •Класифікація вугілля
- •Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві
- •Елементи залягання вугільних пластів
- •Властивості гірничих порід
- •Тема 1.3 гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •1.3 Гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •Тема 1.4 матеріали для кріплення і конструкції кріплення гірничих виробок.
- •Матеріал для кріплення виробок
- •Кріплення вертикальних виробок
- •Кріплення похилих виробок
- •Тема 1.5 розкриття шахтних полів
- •1.5 Розкриття шахтних полів
- •Тема 1.6 підготовка шахтних полів.
- •Тема 1.7 системи розробки вугільних родовищ
- •Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті
- •Суцільна система розробки на крутому пласті
- •Суцільна система розробки з вийманням по повстанню
- •Стовпова система розробки лава-ярус (поверх) на пологому пласті
- •Стовпова система розробки на крутому пласті
- •Стовпова система розробки з вийманням вугілля по повстанню (падінню)
- •Тема 1. 8 шахтне повітря. Метан і вугільний пил. Провітрювання гірничих виробок і шахт.
- •Атмосферне і шахтне повітря
- •Шахтний пил
- •Кліматичні умови в гірничих виробках
- •Причини, які обумовлюють рух повітря по виробках
- •Вентиляційні пристрої в підземних виробках
- •Витоки повітря і заходи боротьби з ними
- •Тема 2.1 технологічні служби і підрозділи шахти
- •Ри‑30 – Генеральний план поверхні шахти:
- •Рис‑31 – Вагонетки для перевезення людей горизонтальними (а, в) і похилими виробками (б)
- •Канатна відкатка
- •Рис‑33 – Схеми канатних відкаток
- •Тема 2.2 технології проведення гірничих виробок. Механізація підготовчих робіт.
- •Буропідривні роботи
- •Буріння шпурів.
- •Заряджання та підривання шпурів.
- •Провітрювання вибою.
- •Навантаження породи
- •Допоміжні роботи
- •Зведення постійного кріплення
- •Проведення виробок за допомогою гідромеханізації
- •Проведення виробок вузьким вибоєм
- •Проведення виробок широким вибоєм
- •2.3 Загальні питання технології очисних робіт.
- •2.4 Механізація очисних робіт Література с.286-311, 365-367, 390-395 [3].
- •Виймання вугілля комбайнами
- •Рис‑64 – Однобічна схема виймання вугілля комбайном: а — робочий хід; б — зворотній хід
- •Виймання вугілля стругами і скреперостругами
- •Гідравлічна відбійка вугілля
- •Спосіб управління покрівлею повним обваленням
- •Часткова закладка
- •Плавне опускання покрівлі
- •Пневматична закладка
- •Тема 2.5 протипожежний захист шахт.
- •Тема 2.6 основні елементи відкритих робіт
- •Розкриття кар'єрних полів.
- •Розкривні і видобувні роботи.
- •Переміщення кар'єрних вантажів.
- •Селидівський гірничий технікум
Класифікація вугілля
п/п |
Група |
Стадія |
Умовні позначення |
1 |
Буровугільна |
Буровугільна |
Б – 0 |
2 |
Кам’яновугільна |
Довгополум’яна Газова Жирна Коксова Спіснений спікливий Пісний |
Д – I Г – II Ж – III К – IV ОС – VI Т - V |
3 |
Антрацитова |
Напівантрацитова Антрацитова |
ПА – VII А – VII-X |
Стадії метаморфізму і промислові марки вугілля – поняття різні. Стадійність підкреслює стан процесу вуглеутворення, а значення промислових марок відбивають хіміко-технологічні властивості.
Марочний склад вугілля залежить не від загального його віку, а від умов вуглеутворення.
Вугільні пласти формуються на певних етапах тектонічного розвитку континентів – при переважаючому значенні загального занурювання, на фоні яких проявляються коливальні рухи підлеглих амплітуд. Характер коливальних рухів в геосинклінальних, платформенних областях і областях з перехідним режимом розвитку різний, тому і формуються різні вугільні басейни. Так, для Донбасу, який формувався в умовах геосинклінального режиму розвитку, характерна велика кількість вугільних пластів і прошарків (330), висока ступінь метаморфізму (від бурих до антрацитів) та інше. Для Підмосковного басейну, який відноситься до родовищ платформного типу, характерна невелика кількість вугільних пластів і прошарків (від одиниці до 25), вугілля буре, максимальна глибина залягання продуктивної товщі – 200 м.
Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві
Буре вугілля - 60-75% углерода, много влаги воды. Теплотворная способность их 5000-7200 ккал/ кг. При хранении на открытом воздухе они быстро выветриваются. Бурые угли используют обычно как энергетическое топливо. Некоторые сорта бурого угля являются сырьем для получения различных химических продуктов.
Кам’яне вугілля- 75-87% углерода, теплотворная способность их 7500-9000 ккал/ кг. Эти угли более крепкие, чем бурые, при ударе раскалываются на отдельные куски, по цвету -черные. Каменные угли применяют в промышленности для различных целей. Наиболее ценными являются коксующиеся угли, отличающиеся от обыкновенных каменных углей тем, что при обработке в специальных коксовых печах при температуре 750-1100° без доступа воздуха спекаются, образуя особый продукт - кокс, который применяют на металлургических заводах для выплавки чугуна в доменных печах. При этом из угля выделяются смола и газообразные продукты, из которых после соответствующей переработки изготавливают свыше 300 различных веществ, играющих важную роль в народном хозяйстве.
Антрацит - 87-98% углерода, полуметаллический блеск и раковистый излом, теплотворная способность 7600-9000 ккал/ кг. Цвет антрацита - бархатно- черный, очень крепкий, горит слабым пламенем или совершенно без пламени, почти не выделяет дыма и не спекается, он загорается труднее, чем каменный уголь и для сжигания требует большого количества воздуха, т.е. создания сильной тяги.
Угли подразделяются на технологические марки:
A - Антрацит
ПА - Полуантрацит
Ж - Жирный
К - Коксовый
К2 - Коксовый второй
Г - Газовый
Д - Длиннопламенный
ОС - Отощенный спекающийся
СС - Слабоспекающийся
Т - Тощий
КЖ - Коксовый жирный
ГЖ - Газовый жирный
Б - Бурый
По крупности кусков выделяют следующие классы:
Плитный (П) - 100-200 мм
Крупный (К) - 50-100 мм
Орех (О) - 25-50 мм
Мелкий (М) - 13-25 мм
Семечко (С) - 6-13 мм
Штыб (Ш) - 0-6 мм
Рядовой (Р) - 0-200 м