Класифікація вугілля

п/п	Група	Стадія	Умовні позначення
1	Буровугільна	Буровугільна	Б – 0
2	Кам’яновугільна	Довгополум’яна Газова Жирна Коксова Спіснений спікливий Пісний	Д – I Г – II Ж – III К – IV ОС – VI Т - V
3	Антрацитова	Напівантрацитова Антрацитова	ПА – VII А – VII-X

Стадії метаморфізму і промислові марки вугілля – поняття різні. Стадійність підкреслює стан процесу вуглеутворення, а значення промислових марок відбивають хіміко-технологічні властивості.

Марочний склад вугілля залежить не від загального його віку, а від умов вуглеутворення.

Вугільні пласти формуються на певних етапах тектонічного розвитку континентів – при переважаючому значенні загального занурювання, на фоні яких проявляються коливальні рухи підлеглих амплітуд. Характер коливальних рухів в геосинклінальних, платформенних областях і областях з перехідним режимом розвитку різний, тому і формуються різні вугільні басейни. Так, для Донбасу, який формувався в умовах геосинклінального режиму розвитку, характерна велика кількість вугільних пластів і прошарків (330), висока ступінь метаморфізму (від бурих до антрацитів) та інше. Для Підмосковного басейну, який відноситься до родовищ платформного типу, характерна невелика кількість вугільних пластів і прошарків (від одиниці до 25), вугілля буре, максимальна глибина залягання продуктивної товщі – 200 м.

Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві

Буре вугілля - 60-75% углерода, много влаги воды. Теплотворная способность их 5000-7200 ккал/ кг. При хранении на открытом воздухе они быстро выветриваются. Бурые угли используют обычно как энергетическое топливо. Некоторые сорта бурого угля являются сырьем для получения различных химических продуктов.

Кам’яне вугілля- 75-87% углерода, теплотворная способность их 7500-9000 ккал/ кг. Эти угли более крепкие, чем бурые, при ударе раскалываются на отдельные куски, по цвету -черные. Каменные угли применяют в промышленности для различных целей. Наиболее ценными являются коксующиеся угли, отличающиеся от обыкновенных каменных углей тем, что при обработке в специальных коксовых печах при температуре 750-1100° без доступа воздуха спекаются, образуя особый продукт - кокс, который применяют на металлургических заводах для выплавки чугуна в доменных печах. При этом из угля выделяются смола и газообразные продукты, из которых после соответствующей переработки изготавливают свыше 300 различных веществ, играющих важную роль в народном хозяйстве.

Антрацит - 87-98% углерода, полуметаллический блеск и раковистый излом, теплотворная способность 7600-9000 ккал/ кг. Цвет антрацита - бархатно- черный, очень крепкий, горит слабым пламенем или совершенно без пламени, почти не выделяет дыма и не спекается, он загорается труднее, чем каменный уголь и для сжигания требует большого количества воздуха, т.е. создания сильной тяги.

Угли подразделяются на технологические марки:

• A - Антрацит

• ПА - Полуантрацит

• Ж - Жирный

• К - Коксовый

• К2 - Коксовый второй

• Г - Газовый

• Д - Длиннопламенный

• ОС - Отощенный спекающийся

• СС - Слабоспекающийся

• Т - Тощий

• КЖ - Коксовый жирный

• ГЖ - Газовый жирный

• Б - Бурый

По крупности кусков выделяют следующие классы:

• Плитный (П) - 100-200 мм

• Крупный (К) - 50-100 мм

• Орех (О) - 25-50 мм

• Мелкий (М) - 13-25 мм

• Семечко (С) - 6-13 мм

• Штыб (Ш) - 0-6 мм

• Рядовой (Р) - 0-200 м