
- •Тема 1.1 умови і елементи, властивості і класифікація залягання гірничих порід
- •1.2 Шахта і шахтне поле. Виробнича потужність і строк служби шахти. Література: с.6-8, 8-10 [1]. С.5-12 [3]. С.19-22, 22-23 [1]. Утворення родовищ корисних копалин
- •Утворення вугілля
- •Класифікація вугілля
- •Види викопного вугілля, та їх застосування у народному господарстві
- •Елементи залягання вугільних пластів
- •Властивості гірничих порід
- •Тема 1.3 гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •1.3 Гірничі виробки, їх призначення і класифікація.
- •Тема 1.4 матеріали для кріплення і конструкції кріплення гірничих виробок.
- •Матеріал для кріплення виробок
- •Кріплення вертикальних виробок
- •Кріплення похилих виробок
- •Тема 1.5 розкриття шахтних полів
- •1.5 Розкриття шахтних полів
- •Тема 1.6 підготовка шахтних полів.
- •Тема 1.7 системи розробки вугільних родовищ
- •Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті
- •Суцільна система розробки на крутому пласті
- •Суцільна система розробки з вийманням по повстанню
- •Стовпова система розробки лава-ярус (поверх) на пологому пласті
- •Стовпова система розробки на крутому пласті
- •Стовпова система розробки з вийманням вугілля по повстанню (падінню)
- •Тема 1. 8 шахтне повітря. Метан і вугільний пил. Провітрювання гірничих виробок і шахт.
- •Атмосферне і шахтне повітря
- •Шахтний пил
- •Кліматичні умови в гірничих виробках
- •Причини, які обумовлюють рух повітря по виробках
- •Вентиляційні пристрої в підземних виробках
- •Витоки повітря і заходи боротьби з ними
- •Тема 2.1 технологічні служби і підрозділи шахти
- •Ри‑30 – Генеральний план поверхні шахти:
- •Рис‑31 – Вагонетки для перевезення людей горизонтальними (а, в) і похилими виробками (б)
- •Канатна відкатка
- •Рис‑33 – Схеми канатних відкаток
- •Тема 2.2 технології проведення гірничих виробок. Механізація підготовчих робіт.
- •Буропідривні роботи
- •Буріння шпурів.
- •Заряджання та підривання шпурів.
- •Провітрювання вибою.
- •Навантаження породи
- •Допоміжні роботи
- •Зведення постійного кріплення
- •Проведення виробок за допомогою гідромеханізації
- •Проведення виробок вузьким вибоєм
- •Проведення виробок широким вибоєм
- •2.3 Загальні питання технології очисних робіт.
- •2.4 Механізація очисних робіт Література с.286-311, 365-367, 390-395 [3].
- •Виймання вугілля комбайнами
- •Рис‑64 – Однобічна схема виймання вугілля комбайном: а — робочий хід; б — зворотній хід
- •Виймання вугілля стругами і скреперостругами
- •Гідравлічна відбійка вугілля
- •Спосіб управління покрівлею повним обваленням
- •Часткова закладка
- •Плавне опускання покрівлі
- •Пневматична закладка
- •Тема 2.5 протипожежний захист шахт.
- •Тема 2.6 основні елементи відкритих робіт
- •Розкриття кар'єрних полів.
- •Розкривні і видобувні роботи.
- •Переміщення кар'єрних вантажів.
- •Селидівський гірничий технікум
ЛЕКЦІЯ 9 _______________
Тема 2.1 технологічні служби і підрозділи шахти
Література: с. 72-75 [1].
Будівлі і споруди, розміщені на промисловій площадці для технічних та господарських потреб, становлять технологічний комплекс поверхні шахти. комплекс забезпечує виконання всіх процесів, пов’язаних від ведення підземних гірничих робіт до відправки вугілля споживачам.
Найважливішим серед цих процесів є такі: підйом; переробка та відправка корисної копалини; спуск і підіймання людей, матеріалів та обладнання; подання повітря для вентиляції виробок; забезпечення гірничих робіт електроенергією та стисненим повітрям; побутове обслуговування працівників; охорона природи.11Equation Section (Next)
Поверхневий комплекс сучасної шахти складається з трьох основних блоків: блока головного ствола, блока допоміжного ствола та блока адміністративно побутового комбінату.
Ри‑30 – Генеральний план поверхні шахти:
1 – адміністративно-побутовий комбінат; 2 – блок головного ствола; 3, 4 – стволи допоміжний і головний; 5 – збагачувальна фабрика; 6 – вугленавантажувальний бункер; 7 – аварійний вугільний склад; 8 – котельна; 9 – породонавантажувальний бункер; 10 – резервуар води; 11 – вентиляційний канал; 12 – будівля вентиляторів; 13 – електропідстанція; 14 – склад кріпильних матеріалів; 15 – козловий кран
Блок головного ствола складається з копра над устям головного ствола, на котрому встановлені напрямні шківи підйомних канатів і будівля підйомної машини. Навколо копра розміщуються збагачувальна фабрика, котельна, приміщення технологічного комплексу приймання вугілля, а в деяких умовах і породи.
Блок допоміжного копра складається з копра над устям допоміжного ствола і будівлі підйомної машини допоміжного ствола. Блок об’єднує приміщення приймальної площадки клітьового ствола, механічні майстерні, калориферну, матеріальний склад, підсобні приміщення різного призначення. Блок виконує операції спуску та підіймання людей, матеріалів і обладнання в шахту.
Блок адміністративно-побутового комбінату розміщує загальну та дільничні нарядні, лампову, гардеробні для чистої та робочої одежі, лазню, медичний пункт, станцію питної води, кабінети адміністрації та технічних служб, приміщення диспетчерського центру тощо. Блок АПК з’єднується з блоком допоміжного стволу утепленим переходом (галереєю або тунелем).
Деякі будівлі допоміжного призначення із-за особливих вимог не можуть бути заблоковані. Це, в першу чергу, будівля вентиляторної установки, яка споруджується біля скіпового ствола і з’єднується з ним спеціальним підземним каналом. На поверхні шахти розміщені під’їзні колії, електропідстанція, резервуар для води, вугленавантажувальні і породонавантажувальні бункери, аварійний склад вугілля, склад кріпильних матеріалів, ремонтні майстерні, насосні станції, відстійники, градирні тощо.
Для виконання транспортних операцій на поверхні шахти споруджуються будови з технологічним обладнанням. Завантаження вугілля в залізничні состави може здійснюватись прямо у вагони (так зване безбункерне завантаження) і з вантажних бункерів. Найекономічнішим вважається безбункерне завантаження, але неможливість ритмічного забезпечення шахт залізничними вагонами ще перешкоджає застосуванню його на практиці. Через те на шахтах будують завантажувальні бункери, в яких нагромаджується вугілля до часу подачі чергового залізничного порожнякового поїзда.
На випадок довготривалої перерви відвантаження, у зв’язку з негодою та інших причин, на шахті влаштовуються аварійні вугільні склади місткістю 5-12 кратної добової потужності шахти. Вони мають відповідати певним вимогам. під час їх експлуатації треба запобігати розкришенню вугілля та пилоутворенню, а висота штабеля не повинна перевищувати 10 м для коксівного і 5 м для бурого вугілля. Склади обладнуються стаціонарними скреперними установками для подачі вугілля на склад і зі складу в завантажувальний бункер.
Дуже важливою залишається проблема видачі породи з шахти. З 1985 року в Україні заборонено відводити шахтам землі під породні відвали. З метою поліпшення екологічного становища породу, яку видають з шахти, треба транспортувати за межі шахтної поверхні та житлових масивів в місця непридатні для сільськогосподарських цілей (балки, яри). Суттєвим резервом підвищення ефективності породного господарства є залишення породи в шахті для закладання виробленого простору.
Питання для самоконтролю.
Яке призначення має технологічний комплекс на поверхні шахти?
Які будівлі та споруди входять до складу блоків головного та допоміжного стволів?
Для чого призначені приміщення адміністративно-побутового комбінату шахти?
Як здійснюються процеси відправки вугілля з шахти?
Як вирішуються проблеми розміщення пустої породи, яка видається з шахти