Підручник ВОБП
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНОДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра транспортних систем і логістики
Токмиленко Тетяна Томівна
«ВИЩА ОСВІТА І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС»
Харків, ХНАДУ – 2014
Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ
Навчальний посібник.
В навчальному посібнику викладаються основні етапи розвитку, особливості, положення та організація освітньої діяльності вищої школи в Україні та світі; принципи створення єдиного європейського освітнього простору, особливості та впровадження новітніх концепцій в сучасну практику української вищої освіти.
Укладач:
Токмиленко Тетяна Томівна, старший викладач кафедри транспортних систем і логістики ХНАДУ;
Рецензент:
Є.С. Альошинський, завідувач кафедри «Транспортні системи та логістика» Української державної академії залізничного транспорту, доктор технічних наук, професор.
2
Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.
ЗМІСТ
Вступ ........................................................................................................... |
5 |
1. Освіта України..................................................................................... |
8 |
1. 1 Розвиток української освіти ........................................................ |
8 |
1.2. Вища освіта незалежної України .............................................. |
17 |
1.3.Управління освітою..................................................................... |
22 |
1.4 Основні терміни і поняття .......................................................... |
24 |
1.5 Роль студентства у системі вищої освіті .............................. |
28 |
2. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного |
|
розвитку держави ............................................................................ |
31 |
2.1.Хронологія та коротка характеристика подій у налагодженні |
|
співробітництва України і ЄС ............................................... |
31 |
2.2.Принципи (ідеологія) європейської спільноти ........................ |
32 |
2.3.Адаптація законодавства України до законодавства |
|
Європейського Союзу – один із важливих інструментів |
|
створення в Україні нової правової системи та |
|
громадянського суспільств .................................................... |
34 |
2.4.Науково-технічне співробітництво України та ЄС ................. |
36 |
2.5.Входження освіти і науки України у європейське |
|
інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник |
|
економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно- |
|
технологічного та культурного рівня ................................... |
36 |
3. Система вищої освіти у країнах Європи та Америки ................... |
43 |
3.1Формування системи вищої освіти Європейських країн ......... |
43 |
3.2 Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у |
|
розвинених країнах................................................................. |
46 |
3.3.Вища освіта у Сполучених Штатах Америки .......................... |
52 |
3.4Система освіти Великої Британії................................................ |
55 |
3.5. Система освіти Німеччини ........................................................ |
58 |
3.6.Освіта Чехії .................................................................................. |
62 |
4. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої |
|
освіти країн Європи ........................................................................ |
63 |
4.1 Євро інтеграція як соціально-економічний процес ................. |
64 |
4.2. Хронології подій Болонського процесу ................................... |
65 |
4.3. Як організовано Болонський процес ........................................ |
66 |
|
3 |
Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ
4.4. Залучення європейських країн до Болонського процесу. |
|
Основні документи Болонського процесу ........................... |
68 |
4.5. Визначальні властивості європейської вищої освіти. (шість |
|
цілей Болонського процесу) .................................................. |
72 |
5.Європейська система перезарахування кредитів ECTS................. |
77 |
5.1 Характерні особливості ECTS ................................................... |
77 |
5.2 Загальні умови користування ECTS ..................................... |
79 |
5.3.Основні інструменти ЕСТS ........................................................ |
86 |
5.3.Болонський процес та ECTS....................................................... |
94 |
6. Запровадження кредитно-модульної системи організації |
|
навчального процесу у ВНЗ України ............................................ |
98 |
6.1.Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. |
|
Передумови входження вищої освіти України до |
|
Болонського процесу .............................................................. |
98 |
6.2.Основні завдання для створення умов щодо запровадження |
|
кредитно-модульної системи організації навчального |
|
процесу у навчальних закладах III-IV рівнів акредитації 102 |
|
6.3.Основні заходи з підготовки та програма проведення |
|
педагогічного експерименту щодо запровадження |
|
кредитно-модульної системи організації навчального |
|
процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів |
|
акредитації ............................................................................. |
104 |
6.4.Організація навчального процесу у вищих навчальних |
|
закладах України в кредитно-модульній системі підготовки |
|
фахівців .................................................................................. |
106 |
7. Шляхи реалізації особистого розвитку студента ........................ |
110 |
7.1.Особистісний розвиток ............................................................. |
110 |
7.2 Компетенції фахівця транспортної галузі............................... |
112 |
7.3.Шляхи реалізації та особистісного зростання студентів в |
|
рамках міжнародного співробітництва .............................. |
114 |
Література ............................................................................................ |
119 |
4
Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ
Вступ
Освіта є частиною процесу соціалізації особистості, представляючи собою формалізовану цілеспрямовану передачу накопиченого досвіду, знань наступним поколінням, який здійснюється в рамках відповідних соціальних інститутів.
Існує рід визначень поняття «освіта».
Освіта - цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином (навчаються) встановлених державою освітніх рівнів (освітніх цензів). Рівень загального та спеціального освіти обумовлюється вимогами виробництва, станом науки, техніки і культури, а також суспільними відносинами.
Освіта - процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок. У процесі освіти відбувається передача від покоління до покоління знання всіх тих духовних багатств, які виробило людство.
Освіта - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь, або по їх удосконаленню.
Освіта - розвиток життєвого досвіду людини. Як процес і як результат. Відповідно до ієрархічною структурою особистості освіта включає в себе три компоненти: виховання, навчання, розвиток.
У широкому сенсі слова, освіта - процес або продукт формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості.У технічному сенсі освіта - це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину - накопичене знання, цінності і навички - від одного покоління іншому.
Інститути освіти координують і формалізують діяльність безлічі людей, спрямовану на задоволення такої невиліковним, соціально значущої потреби, як потреби в навчанні підростаючих членів суспільства, передачі їм наукових і практичних знань, цінностей, ідеології, соціальних норм, професійних умінь і навичок. Для реалізації цієї діяльності в суспільстві сформована система
5
Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ
освітніх установ: середні школи, училища, технікуми, інститути, академії, університети. Навчальні програми, що використовуються в них, є стандартизованими та взаємопов'язаними, що визначає уніфікацію освіти .
У традиційному суспільстві отримання освіти в навчальних закладах було доступно не багатьом. В основному, це були релігійні діячі, священики, тобто соціальна група, представникам якої грамотність була просто необхідна для читання і тлумачення священних текстів. Для більшості ж членів суспільства процес утворення обмежувався спонтанним переймання соціального досвіду та професійної майстерності у старшого покоління.
Процес індустріалізації стимулював потребу в навчальних закладах. Поступово стало з'являтися освіта в її сучасній формі, що передбачає передачу знань за допомогою професійних педагогів, в спеціально побудованому будинку за спеціальними навчальними програмами. В даний час в процесі навчання переважають абстрактні дисципліни, так як члени сучасного суспільства повинні не тільки володіти базовими вміннями і навичками (читання, письмо, рахунок ), а й мати уявлення про навколишній їх фізичному світі, про життя суспільства, його господарської діяльності. Важливо також, щоб люди вміли вчитися самі, породжуючи нові і часом вельми специфічні форми знань.
XX століття стало переломним у розвитку системи освіти. Змінилися цілі освіти, суттєво зросла кількість людей, які мають вищу освіту, наукові звання .
Проблеми розвитку сучасної системи освіти зв'язуються з його гуманізацією, гуманітаризацією і інтернаціоналізацією.
Гуманізація освіти передбачає направлення більшої уваги інтересам, запитам особистості, її моральному розвитку; гуманітаризація означає акцентування уваги на вивченні суспільних дисциплін; інтернаціоналізація освіти веде до створення єдиної системи освіти для різних країн.
Предметом дисципліни «Вища освіта і болонський процес» є педагогічно-адаптована система понять про принципи системи Вищої освіти України та створення єдиного освітнього простору країн Європи.
Метою вивчення навчальної дисципліни згідно освітньокваліфікаційним вимогам до випускника з вищою освітою по
професійному напрямку «Транспортні технології» є
6
Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.
підготовка фахівця до самостійного виконання професійних обов‘язків і адаптація студента до організації навчального процесу в ВНЗ згідно вимог кредитно-модульної системи.
Основні задачі дисципліни:
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати:
-основи категорійного апарату системи вищої освіти;
-принципи створення єдиного освітнього простору;
-особливості участі ВНЗ України у створенні єдиного освітнього простору;
-основні поняття, принципи нових технологій навчання; вміти:
-використовувати документи ECTS;
-розробляти структурно-логічні схеми підготовки фахівців;
-розробляти індивідуальні графіки навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи;
-формулювати основні положення кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
-використовувати різні джерела для збору необхідної інформації;
мати уявлення:
-з основних проблем і перспектив розвитку Вищої освіти України;
-взаємозв‘язок проблем освіти із суміжними галузями людської діяльності.
Питання до самоперевірки
1.Перелічіть предмет, мету і задачі курсу.
2.Наведіть визначення поняття «освіта».
3.Що стало визначальним для створення системи освіти.
4.З якими основними напрямками пов‘язано розвиток сучасної освіти.
5.Охарактеризуйте роль та місце освіти (вищої освіти) в суспільстві.
7
Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ
1. ОСВІТА УКРАЇНИ
Вища освіта в Україні має довгу і багату історію. Українських студентів, випускників та вчених вже давно знають і цінують по всьому світі. Першовідкриття та новаторські дослідження вчених, які працювали в українських інститутах та академіях, таких як Дмитро Менделєєв, Микола Жуковський і Євген Патон, є частиною загальної історії наукового прогресу світу.
1. 1. Розвиток української освіти
Народна освіта на Україні має багатовікову історію, тісно пов‘язану з усією історією українського народу.
Поширенню письменності і шкільної освіти серед східних слов‘ян сприяло створення в 9 ст. братами Кирилом і Мефодієм Слов‘янської азбуки.
Рис. 1.1 Брати Кирило і Мефодій— слов'янські просвітителі та проповідники метро християнства, творці слов'янської азбуки,
перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову
8
Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.
Школи в Київській Русі виникли наприкінці 10 ст. в Києві і набули поширення в 11-12 ст. Вони створювались при церквах, монастирях і київських дворах. У школах готували служителів церкви та письменних людей, потрібних для державного управління.
В цей час має місце піднесення культури Київської Русі через зв‘язки з Візантією та іншими країнами. Основою вищої науки у ці часи на наших теренах була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латини та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300–400 вчених, які добре володіли грецько. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Руси була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода.
Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. У «Повісті минулих літ» говориться: «Любив Ярослав книги… Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецької на слов'янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості… Велика користь від навчання книжного. Книги — мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина… У книгах — світло мудрості…»
Монгольсько-татарське поневолення (в 13 ст.), захоплення українських земель Литвою (в 14 ст.) і Польщею (14-16 р) на довгий час загальмували розвиток освіти. У другій половині 16 ст. польською владою було створено єзуїтські школи у Львові, Луцьку, Кам‘янці-Подільському, Острозі, Барі, Вінниці, Овручі, Києві та ін. У кінці 16 – на початку 17 ст. на Україні виникли протестантські (соцініанського напрямку) школи в яких навчались діти польської і української шляхти, заможних міщан. В школах того часу викладались богосолівя, латинська, грецька і польська мови, риторика, поезія, філософія, діалектика, математика та ін. В той же час Братства українського місцевого населення (переважно купці та ремісники) відкриваюь школи, друкарні, навколо яких гуртувались
9
Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ
культурні сили. Першу братську школу було створено у Львові в 1586 р. За нею виникають братські школи в Луцьку, Вінниці, Немирові, Кам‘янці-Подільському, Києві та багатьох ін. Містах. Викладання в братських школах проводилось слов‘яно-руською мовою. Велика увага приділялась вивченню грецької а пізніше латинської та польської мов. Учнів навчали читати, писати, лічити, співати. В старших класах викладали елементи арифметики, геометрії, астрономії, музичної грамоти. Значна увага приділялось вивченню православної релігії. У 1632 р шляхом об‘єднання Київської братської і Київської лаврської шкіл було створено першу вищу школу на Україні – Києво-Могилянську колегію.
Возз‘єднання України з Росією у 1654 р. Наприкінці 17 – початку 18 ст. на Лівобережній і Слобідській Україні в багатьох населених пунктах були початкові школи. Крім цього початки грамоти поширювали мандрівні дяки-вчителі. Поширенню освіти сприяло виникнення на Україні книгодрукування.
В 1661 р. створено Львівський університет.
Значний вплив на розвиток науки і освіти на Україні у 17 та 18 ст. мала Києво-Могилянська колегія, що з 1701 р. називалась Києво-Могилянська академія. У першій половині 18 ст. в академії почали викладати математику, медицину, астрономію, географію. Було запроваджено вивчення архітектури, живописі та ін. Предметів. Вчилися в Академії здебільш діти козацької старшини, духовенства та заможних міщан. Київська академія мала значний вплив на організацію, зміст і методи навчання в багатьох навчальних закладах, зокрема Чернігівському (1700р.), Харківському (1727 р.), Переяславському (1738 р.) колегіумах. Харківський колегіум був центром освіти Слобідської України; в 1765 р. при ньому було відкрито додаткові класи, де викладались інженерні науки, артилерія, архітектура, геодезія, географія.
Наприкінці 18, в 19 і на початку 20 ст. на східній Україні освіта розвивалась тими ж шляхами, що і в Росії. На початку 19 ст. було проведено реформу шкільної освіти. Відповідно до „Статуту народних училищ‖ (1786 р.) у повітових містах українських губерній було відкрито малі (з 2-річним курсом), а в губернських центрах головні (з 5-річним строком навчання) народні училища. За „Статутом навчальних закладів, підвідомчих університетам‖(1804 р.) було встановлено таку структуру освіти: парафіяльне училище,
повітове училище, гімназія, університет. Першими гімназіями
10