Підручник ВОБП

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

Рис. 2.5 Структура ступеневості вищої освіти України

Рис. 1.6 Структура прийому студентів за напрямами підготовки

21

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні встановлюються Державними стандартами освіти. Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.

Державні стандарти освіти розробляються з кожного напряму підготовки (спеціальності) для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

1.3.Управління освітою

Управління освітою здійснюється державними органами управління та органами громадського самоврядування.

До державних органів управління вищою освітою належать:

Міністерство освіти і науки України;

Центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади освіти;

Вища атестаційна комісія України;

Державна акредитаційна комісія.

Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.

Міністерство освіти і науки України:

бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, про-фесійної підготовки кадрів;

розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти;

забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

проводить акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних за-кладів, видає їм ліцензії, сертифікати;

організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань.

Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію нау-кових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою щодо присудження науко-вих ступенів, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.

За результатами акредитації вищих закладів освіти Міністерство освіти і науки України разом з міністерствами і

відомствами, яким підпорядковані за-клади освіти:

22

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами, надає право видачі документа про освіту державного зразка;

встановлює рівень акредитації навчального закладу;

інформує громадськість про якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.

Органами громадського самоврядування в освіті є:

Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

Загальні збори колективу навчального закладу;

Районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;

З'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим.

Органи громадського самоврядування в освіті вносять

пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти. Основні завдання щодо розбудови і докорінного оновлення

визначені Законом України «Про освіту», Указом Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні», національною програмою «Освіта» (Україна XXI століття), іншими документами.

Державна політика в цій галузі спрямована на досягнення українською освітою сучасного світового рівня, відродження й подальший розвиток національних науково-освітніх традицій, оновлення змісту, форм і методів навчання, примноження інтелектуального потенціалу суспільства. «Розбудова системи освіти, її докорінне реформування, — наголошується в національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття),— мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національне відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні».

Права студентів на користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання регламентується Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

23

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

1.4 Основні терміни і поняття

Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах.

Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Загальній обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни включає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студента.

Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи студентів форми і періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вищого закладу освіти.

Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо) визначається структурно-логічною схемою підготовки.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.

Державні стандарти освіти розробляються для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напрямку підготовки (спеціальності) і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Індивідуальний навчальний план студента — це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Індивідуальний навчальний план студента складається на

підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні

24

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, як правило, деканом факультету (завідувачем відділення).

Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів та контроль за виконанням ними індивідуальних навчальних планів здійснюється деканами факультетів (завідувачами відділень) та відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями).

Нормативні навчальні дисципліни визначаються державним стандартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки). Дотримання їх назв є обов'язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державним стандартом освіти.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути як обов'язкові для всіх студентів, так і ті, що обираються студентами індивідуально.

Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.

Основними формами організації навчального процесу у вищих закладах освіти є: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка і контрольні заходи.

Основними видами навчальних (аудиторних) занять є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське та індивідуальне заняття, консультація.

До індивідуальних завдань відносяться реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

25

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих закладів освіти і проводитися на оснащених відповідним чином базах практики закладів освіти, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства і державного управління.

Увищих закладах освіти використовуються такі види практики: навчальна і виробнича. Навчальна практика може проводитись як з відривом, так і без відриву від навчання. Виробнича практика проводиться з відривом від навчання і безпосередньо пов'язана з майбутньою професійною діяльністю.

В організації навчального процесу вищих закладів освіти застосовується поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньокваліфікаційному рівні або на окремих його етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Увищих закладах освіти може використовуватись модульна або інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних, практичних, семінарських або лабораторних занять з певної навчальної дисципліни. Результати такого нетрадиційного контролю також враховуються при виставленні підсумкової оцінки.

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця

26

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допускається. Проте, при проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу. студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Академічний навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчальних днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Час (тривалість) перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, екзаменаційних сесій та канікул.

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.

Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів в порядку, встановленому вищим закладом освіти. Дозвіл на вільне відвідування лекцій з конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає декан факультету (завідувач відділення) за згодою завідувача кафедри (голови предметної або циклової комісії).

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів.

27

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

1.5Роль студентства у системі вищої освіті

Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формує в нього навички майбутнього організатора, керівника.

Діяльність органів студентського самоврядування направлена на удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованого на якісне навчання, виховання духовності і культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності та відповідальності за доручену справу.

Студентське самоврядування - це така діяльність, за допомогою якої максимально виявляються і реалізуються творчі здібності студентів, формуються моральні якості, підвищується ініціатива кожного за результатами своєї праці. У зв'язку з цим зростає роль студентських колективів по залученню молоді в процес управління справами навчального закладу.

Основні завдання органів студентського самоврядування:

забезпечення і захист прав та інтересів студентів;

забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

сприяння у створенні необхідних умов для проживання і відпочинку студентів;

створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

організація співробітництва із студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

сприяння працевлаштуванню випускників; - участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;

безпосередня участь студентів у реалізації державної молодіжної політики;

забезпечення інформаційно-молодіжної, правової, психологічної, фінансової допомоги студентам (спільно з відповідними службами); - репрезентація в керівництві вищих навчальних закладів (ВНЗ);

залучення студентів до трудової діяльності у вільний від

навчання час (спільно з деканатами);

28

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

координація діяльності старостату, кураторів академічних груп, студентського профкому;

контроль за навчальною і трудовою дисципліною студентів, оперативне реагування на їх порушення;

участь у розподілі стипендіального фонду; - залучення студентів до художньої самодіяльності;

проведення вечорів відпочинку, конкурсів, КВК (Клуб веселих і кмітливих), посвяти в студенти, випускних вечорів, днів факультету;

участь у поселенні студентів у гуртожитки та виселенні їх;

разом з деканатами, відділом навчально-виховної роботи, господарською службою ВНЗ, директором студентського містечка, завідувачами гуртожитків, вихователями організовують належний побут, відпочинок і дозвілля студентів у гуртожитках;

активна участь в організації ремонту кімнат, забезпеченні зберігання і підтримки в необхідному стані приміщень, обладнання та іншого майна навчального закладу;

координація роботи з викладачами, наставниками академічних груп студентів та кафедрами, деканатами факультетів;

організація чергування студентів і сприяння налагодженню пропускному режиму в гуртожитках;

активна участь у роботі з організації змагання за зразкові кімнати, поверхи, гуртожитки, економії електроенергії та ін.;

разом із завідувачами гуртожитків, директором студмістечка, вихователями створення умов для самостійної підготовки (навчання) студентів та їх відпочинку і дозвілля; - пропаганда здорового способу життя, запобігання вчиненню студентами правопорушень, вживанню ними алкоголю, наркотиків, палінню та ін.

Права і обов'язки органів студентського самоврядування.

1. Члени організації мають права та обов'язки, якими наділені студенти вищих навчальних закладів України згідно із законодавством та відповідно до Статуту ВНЗ.

2. Крім викладеного, члени студентського самоврядування мають право: - обирати і бути обраними до будь-якого органу студентського самоврядування; - звертатися до будь-якого органу студентського самоврядування стосовно питань, що належать до компетенції цього органу та отримувати відповідь по суті питань; -

29

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

опротестовувати будь-які дії посадових осіб, структурних підрозділів і органів студентського самоврядування, якщо вони обмежують його права чи принижують його гідність або ускладнюють досягнення цілей організації.

3.Ради студентського самоврядування факультетів (відділень) та рада студентського самоврядування вищого навчального закладу мають право звертатися до адміністрації факультету (відділення) та адміністрації вищого навчального закладу з пропозиціями і заявами, пов'язаними з вирішенням завдань, передбачених основними напрямами діяльності самоврядування.

4.Голова ради студентського самоврядування факультету (відділення) вищого навчального закладу має право брати участь у засіданнях вченої ради (педагогічної) вищого навчального закладу при розгляді питань студентського життя.

5.Голова ради студентського самоврядування вищого навчального закладу є членом ради навчального закладу з виховної роботи. Обов'язки: - чітко дотримуватися цього Положення; - виконувати рішення і вимоги студентського самоврядування, що спрямовані на досягнення мети і вирішення завдань організації.

Права і обов'язки органів студентського самоврядування розробляються кожним вищим навчальним закладом і узгоджуються з вченою радою (педагогічною) цього навчального закладу.

Питання до самоперевірки

1.Основні етапи розвитку освіти в Україні.

2.Визначні вищі навчальні заклади України.

3.Які згідно „Закону про освіту‖ України існують освітньо – кваліфікаційні рівні?

4.Навчальні заклади якого рівня акредитації готують бакалаврів, спеціалістів, магістрів?

5.Які форми навчання мають місце в Вищій школі?

6.Яка кількість напрямів за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою на Україні?

7.Задачі органів студентського самоврядування.

8.Яка кількість напрямів за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою на Україні?

30