- •Етіологія віл-інфекції
- •2. Епідеміологічна характеристика віл-інфекції
- •Концентрація вірусів у біологічних середовищах організму та ризик зараження
- •2. Група ризику на парентеральний шлях зараження:
- •3. Група ризику на вертикальний шлях зараження:
- •4. Інші групи ризику:
- •3. Профілактика віл-інфекції
- •Профілактичні заходи стосовно ризику зараження, пов’язаного з медичною допомогою населенню
- •Постконтактна профілактика віл-інфікування
- •4. Антиретровірусна терапія віл-інфекції
- •5. Вірусний гепатит і його профілактика
- •Гепатит с
- •Гепатит д
- •Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Концепція
- •Загальнодержавної програми протидії
- •Захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках
- •Загальна частина
- •Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання
- •Мета Програми
- •Шляхи та способи розв'язання проблеми
- •Очікувані результати виконання Програми
- •Фінансове забезпечення Програми
Концепція
Загальнодержавної програми протидії
Захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках
Загальна частина
На сьогодні склалася вкрай загрозлива ситуація із захворюванням на туберкульоз як у світі, так і в Україні. Щороку виявляється від 7 до 10 млн. хворих осіб, помирає 2,5-3 мільйони.
Загальна кількість хворих становить 50-60 мільйонів. Туберкульоз займає перше місце в структурі смертності від інфекційних та паразитарних хвороб і становить понад 80 відсотків.
Епідемія туберкульозу в Україні, за оцінкою ВООЗ, розпочалася з 1995 року. Щогодини реєструється чотири нових випадки захворювання на туберкульоз та один випадок смерті від цієї хвороби. За 15 останніх років показник захворюваності на туберкульоз збільшився у 2,4 раза, а смертності - у 2,7 раза і становить відповідно 84,1 та 25,6 особи на 100 тис. населення. У більшості країн Центральної та Східної Європи показник захворюваності на туберкульоз, за даними ВООЗ, набагато нижчий і становить, зокрема, у Чехії - 11, Польщі - 25, Болгарії - 39, Білорусі - 52, Литві - 75 осіб на 100 тис. населення.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання
Загострення в Україні ситуації із захворюванням на туберкульоз зумовлено численними соціально-економічними та медичними факторами - зниження рівня життя населення та наявність значної кількості хворих осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнє фінансування протитуберкульозних заходів, недостатня кількість кваліфікованих медичних кадрів, поширення хіміорезистентного туберкульозу та ВІЛ-інфекції.
Згідно з результатами аналізу, проведеного МОЗ, для здійснення протитуберкульозних заходів, передбачених Національною програмою боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки, за кошти державного бюджету централізовано придбані протитуберкульозні препарати, поживні середовища для мікробіологічної діагностики туберкульозу, пересувні флюорографи, бронхоскопи та незначна кількість мікроскопів і спірографів для протитуберкульозних закладів та установ. За рахунок коштів місцевих бюджетів придбана лише незначна кількість одиниць діагностичного обладнання у Вінницькій, Львівській областях та м. Києві. В межах існуючого ліжкового фонду протитуберкульозних закладів створено відділення, обладнано окремі палати для хворих, які виділяють збудник туберкульозу в навколишнє середовище, хворих на хронічний та хіміорезистентний туберкульоз. У Донецькій, Одеській і Миколаївській областях створені відділення для лікування хворих з поєднаною патологією - туберкульоз та ВІЛ/СНІД.
Започатковано семінари з питань забезпечення своєчасної лабораторної діагностики туберкульозу із застосуванням методу мікроскопії мазка мокротиння і проведення моніторингу лікування.
Централізована закупівля поживних середовищ для проведення тесту медикаментозної чутливості дала змогу організувати роботу з виявлення хворих на хіміорезистентний туберкульоз. Проводиться робота з удосконалення первинної облікової документації і форм звітності.
Разом з тим встановлено такі недоліки:
система лікувально-профілактичних заходів виявилася малоефективною у боротьбі із захворюванням на туберкульоз через несвоєчасне виявлення хворих, недостатній контроль за їх лікуванням;
підготовка медичних працівників, працівників соціальних служб організована на низькому рівні;
незадовільна матеріально-технічна база протитуберкульозних закладів та установ, строк придатності 77 відсотків діагностичного обладнання закінчився;
не розроблено механізм координації роботи закладів охорони здоров'я різних форм власності, громадських організацій, групи впровадження проекту Світового банку "Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні" з проведення заходів, визначених Національною програмою боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки ( 643/2001 );
недосконала система інформування населення з питань профілактики і лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя;
недостатнє залучення громадськості до проведення заходів з первинної профілактики туберкульозу та соціальної підтримки хворих.
На усунення перелічених та інших недоліків повинна бути спрямована Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках (далі - Програма).