- •Етіологія віл-інфекції
- •2. Епідеміологічна характеристика віл-інфекції
- •Концентрація вірусів у біологічних середовищах організму та ризик зараження
- •2. Група ризику на парентеральний шлях зараження:
- •3. Група ризику на вертикальний шлях зараження:
- •4. Інші групи ризику:
- •3. Профілактика віл-інфекції
- •Профілактичні заходи стосовно ризику зараження, пов’язаного з медичною допомогою населенню
- •Постконтактна профілактика віл-інфікування
- •4. Антиретровірусна терапія віл-інфекції
- •5. Вірусний гепатит і його профілактика
- •Гепатит с
- •Гепатит д
- •Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Концепція
- •Загальнодержавної програми протидії
- •Захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках
- •Загальна частина
- •Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання
- •Мета Програми
- •Шляхи та способи розв'язання проблеми
- •Очікувані результати виконання Програми
- •Фінансове забезпечення Програми
Шляхи та способи розв'язання проблеми
Розв'язання проблеми можливе шляхом виконання таких завдань:
зміцнення матеріально-технічної бази протитуберкульозних закладів та установ, фінансова підтримка Програми, соціальна реклама здорового способу життя;
виявлення хворих на туберкульоз та їх лікування;
забезпечення протитуберкульозних закладів та установ антимікобактеріальними препаратами;
проведення постійного моніторингу епідемічної ситуації та наукове супроводження протитуберкульозних заходів;
активізація роботи з профілактики туберкульозу;
запобігання поширенню ВІЛ-асоційованого та хіміорезистентного туберкульозу;
підготовка медичних працівників та санітарно-гігієнічне навчання населення з актуальних питань, пов'язаних із захворюванням на туберкульоз.
Координацію роботи з протидії захворюванню на туберкульоз здійснює МОЗ.
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу:
знизити на 5 відсотків темпи підвищення рівня захворюваності та смертності від туберкульозу;
запобігти поширенню хіміорезистентного туберкульозу;
довести частоту переривання лікування до 10 відсотків, а кількість виявлених випадків виділення збудника туберкульозу в навколишнє середовище до 50 відсотків серед осіб, що вперше захворіли;
удосконалити систему надання населенню протитуберкульозної допомоги, підготовки і перепідготовки медичних працівників з питань профілактики, діагностики та лікування туберкульозу;
охопити навчанням понад 80 відсотків медичних працівників відповідно до міжнародних стандартів;
запровадити методи своєчасного виявлення хворих на туберкульоз;
створити систему лабораторного контролю якості протитуберкульозних препаратів.
У результаті стабілізації епідемічної ситуації очікується зменшення видатків з державного бюджету для запобігання поширенню туберкульозу.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься в межах видатків, передбачуваних у державному бюджеті МОЗ, іншим центральним органам виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, і за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, інших джерел.
Необхідний обсяг фінансування Програми з державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів.