Рекомендована література

1. Конспект лекцій.

2. 1.Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Швазев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. - М. - 1977.

3. Практикум по нервным болезням и нейрохирургии / под ред. Мартынова Ю.С. с соавт. - М. - 1988.

4. Ромоданов А.В. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - К. - 1987.

5. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - М. - Техлит. - 1996.

6. Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - 1995.

7. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.

Методичну розробку підготувала ___________________ доц. Гриб В.А.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології №1

Протокол № від „___” ________ 200 р.

Поняття про рецепцію і чутливість. Рецепція – це здатність нервової системи сприймати подразнення, переробляти їх у специфічний нервовий імпульс і передавати їх у нервову систему (центр аналізатора). Чутливість – здатність людини відчувати вплив на рецептори, це усвідомлена частина рецепції, відчуття.

І.П. Павлов і вчення про аналізатори. Аналізатор (чутливий) – це шлях від рецептора до кори, під час проходження якого нервовий імпульс, що виник при подразнення рецептора, перетворюється в суб’єктивне відчуття. Це складний механізм, що складається з трьох частин: периферична, провідникова, сприймаюча. Види рецепторів:

• екстероцептори (механічні, термічні, хімічні та ін.).

• інтероцептори.

• пропріоцептори.

Класифікація чутливості:

• поверхнева (больова, температурна, тактильна).

• глибока (суглобово-м’язева, тиску і ваги, вібраційна, відчуття положення та ін.).

• складна (стереогнозу, локалізації, двомірно-просторове відчуття, відчуття дискримінації, дермокінезії).

Проблема болю, охоронна роль болю (сигналізує про порушення рівноваги в організмі). Біль – це від’ємна біологічна потреба в організмі. Класифікація болю:

• соматичний (місцеві, проекційні, таламічні, іррадіюючі, каузальгічні та ін.).

• спонтанний (парестезії, фантомні).

• вісцеральний (симпатальгії, відображені, кризи та ін.).

Рецепторні і больові закінчення (на одному сегменті до 50-200 больових точок). Багаті рецепторами очеревина, мозкові оболонки, гліссонова капсула. Реалізація болю йде через складний мультинейрональний процес (спинний мозок, ретикулярна формація, таламус), за участю вегетативної нервової системи.

Проблема протибольової системи (виділені експериментально речовини – олігопептиди, амінокислотні залишки, ендорфіни, енкефаліни, які зменшують проведення больових імпульсів). В регуляції інтенсивності болю має значення серотонінергічна система, нейротензини та ін. Клінічна характеристика соматичних болей, особливо таламічних, каузалгічних: цефалгії, пропалгії (больові синдроми в ділянці обличчя).

Провідний шлях поверхневої чутливості:

1-й нейрон – гангліоспінальний.

2-й – спіноталамічний.

3-й – таламокортикальний.

Відмінності і особливості ходу волокон глибокої чутливості, будова медіальної петлі (злиття аксонів 2-гих нейронів в стовбуровій частині мозку), кіркове представництво глибокої, особливо складної чутливості.

Розлади чутливості:

• кількісні (анестезія, гіперестезія, гіпестезія, біль)

• якісні (дизестезія, поліестезія, алохейрія, парестезія).

Типи розладів чутливості внаслідок ураження різних рівнів провідних шляхів:

1. Периферичний тип:

• мононевритичний

• поліневритичний

• плексальний

2. Спінальний тип:

• сегментарний (задньокорінцевий, задньороговий, передньої сірої спайки)

• провідниковий (задньостовбуровий, бокового стовпа, половини спинного мозку, всього поперечника спинного мозку)

Асоційовані і дисоційовані типи розладів, диференціально-топічна і клінічна характеристика.

Сенситивна атаксія (поза Ромберга, збереження сухожильних рефлексів, відсутність болю, симптомів натягу) і інші види атаксії.

3. Церебральний тип:

• медіальної петлі (геміанестезія, геміатаксія)

• альтернуюча геміанестезія (ураження ядер трійчастого нерва на стороні процесу і геміанестезія на протилежній стороні)

• капсулярні ураження:

• всієї капсули (геміанестезія, геміплегія, геміанопсія)

• задньої її третини (геміанеатезія, геміатаксія, геміанопсія)

• таламічний тип (геміатаксія, геміанопсія, геміанастезія, таламічна китиця, болі, насильницький сміх і плач)

• кірковий тип (частіше моноанестезії, а при подразненні – приступи джексонівської епілепсії, при ураженні тім’яної частки – астереогнозія)

• істеричний тип (випадають всі види і строго по середині)