- •2.2. Методичні матеріали для викладачів.
- •2.2.1. Лекція № 1
- •План лекції
- •Розділи токсикологічної хімії
- •2. Отрути та їх класифікація.
- •Загальні класифікації отрут
- •Спеціальні класифікації отрут
- •3. Інтоксикації і їхня класифікація
- •5. Особливості хіміко-токсикологічного аналізу.
- •6. Організація судово-медичної і судово-хімічної експертизи.
- •7. План хіміко-токсикологічного аналізу об'єктів.
- •План лекції
- •1. Шляхи потрапляння отрут в організм
- •2. Всмоктування отрут, їхній розподіл і шляхи, виведення отрут
- •3. Методи детоксикації отрут в організмі
- •Тема: метаболізм токсичних речовин План лекції
- •Класифікація за спрямованістю і результатами метаболічних процесів:
- •2. Фази метаболізму чужорідних речовин Класифікація за типом хімічних процесів, що лежать в основі метаболізму всіх лікарських речовин.
- •5. Вплив різних факторів на метаболізм лікарських речовин.
- •Хімічна взаємодія між лікарськими речовинами
- •Інгібітори й індуктори ферментів
- •Харчування, вік
- •Наявність патологічних станів.
- •План лекції
- •1. Загальна характеристика «летких отрут»
- •Суміш рівних об’ємів бензолу і води кипить при 69,2° с.
- •2. Методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.
- •Спостерігається червоне забарвлення розчину.
- •Ізоаміловий спирт
- •Оцтова кислота
- •Етиленгліколь
- •Кількісний аналіз «летких» отрут
- •Окремі методи ізолювання «летких» отрут
- •Тема: газо-рідинна хроматографія ─
- •Якісний і кількісний аналіз летких отрут методом газо-рідинної хроматографії.
- •Виявлення спиртів
- •Тема: група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу мінералізацією.
- •2. Основні закономірності поведінки в організмі
- •3. Сучасні методи мінералізації
- •Мінералізація сумішшю сірчаної й азотної кислот.
- •Тема: дробний метод аналізу мінералізату на «металеві» отрути. Кількісне визначення «металевих» отрут в мінералізаті. План лекції
- •1. Основні положення дробного методу аналізу. Прийоми «маскування іонів, що заважають.
- •2. Схема аналізу мінералізату на «металеві» отрути по а.Н.Криловій. Виявлення ртуті в деструктаті.
- •План лекції
- •1. Загальне поняття про пестициди. Народногосподарське значення пестицидів. Негативні фактори впливу пестицидів на
- •2. Класифікація пестицидів
- •3. Фізико-хімічні властивості, основні закономірності поведінки в організмі, токсична дія представників хос і фос. Характеристика хос.
- •Характеристика фос
- •Основні закономірності поведінки фос в організмі.
- •Хіміко-токсикологічний аналіз пестицидів
- •1. Виявлення пестицидів хімічним методом
- •2 Біохімічний метод
- •3 Метод тсх
- •4. Метод газо-рідинної хроматографії
Основні закономірності поведінки фос в організмі.
Надходження. В організм ФОС надходять через рот, органи дихання, шкіру, слизові.
Розприділення: печінка, нирки, мозок, легені, найбільша кількість - в печінці і нирках. ФОС швидко руйнуються і виводяться з організму, не створюючи депо, як ХОС.
Метаболізм. ФОС окислюються і гідролізуються в організмі. При гідролізі утворюються нетоксичні продукти, при окисленні можуть утворитися більш токсичні (приклад приведений вище). Виділяються ФОС і продукти їхнього метаболізму із сечею, частково з калом, із грудним молоком.
Токсична дія. Всі ФОС у більшій або меншій ступені інгібірують фермент холінестеразу, що є каталізатором процесу гідролізу ацетилхоліну до холіну й оцтової кислоти.
При отруєнні ФОС в організмі накопичується ацетилхолін - передавач нервових імпульсів. Чим і обумовлений симптомокомплекс отруєння.
Розрізняють 4 ступені отруєнь ФОС: легку - при пригніченні холінестерази на 50 %, середню - при пригніченні холінестерази на 60-70 %; важку- при пригніченні холінестерази на 80-90 % і смертельну - при пригніченні холінестерази на 95-99 %.
Закінчуючи коротку характеристику ФОС, слід зазначити, що усі вони володіють функціональною кумуляцією, тобто спостерігається посилення токсичної дії при повторних впливах на організм.
Найбільш достовірним підтвердженням діагнозу отруєння ХОС або ФОС є результати хіміко-токсикологічного аналізу.
Хіміко-токсикологічний аналіз пестицидів
Спрямованість аналізу. При загальному дослідженні на невідому отруту хіміко-токсикологічний аналіз на ФОС є обов'язковим, на ХОС - проводиться тільки в тому випадку, коли є спеціальні вказівки або з'явилися визначені дані в процесі проведення дослідження біологічних об’єктів, які орієнтують на необхідність аналізу на ХОС.
Об'єкти дослідження на ФОС:
Шлунок із вмістом, печінка з жовчним міхуром, нирка, тонкий і товстий кишковик з вмістом, кров, сеча.
При інгаляційному отруєнні у всіх випадках беруть легені, а по деяких рекомендаціях і мозок.
Об'єкти дослідження на ХОС:
• Шлунок з вмістом, печінка, нирка, мозок, жирова тканина (сальник).
Терміни проведення аналізу.
Рекомендується приступати до проведення аналізу в день надходження об'єктів. Якщо такої можливості нема, то дозволяється зберігати об'єкти в холодильнику до 3 діб, а після ізолювання пестицидів екстракти з ФОС-не більше 5 діб, з ХОС - 10 діб при температурі +2 - +4° С.
Об'єкти дозволяється консервувати етанолом, рівень якого над внутрішніми органами в банках повинен бути висотою не менше 1 см.
Крім органів і біологічних рідин людини, тварин об'єктами аналізу на пестициди можуть бути препарати пестицидів, продукти харчування, вода, повітря, фураж.
Основні етапи хіміко-токсикологічного дослідження на пестициди:
• Відбір і підготовка проб,
• Ізолювання пестицидів,
• Очищення від коекстрактивних речовин,
• Ідентифікація і кількісне визначення пестицидів.
Використовувані методи аналізу повинні бути високочутливими і специфічними.
Методи ізолювання пестицидів.
Існує велика кількість методик ізолювання пестицидів з об'єктів рослинного і тваринного походження. Їхня різноманітність пояснюється тим, що як об'єкти, так і аналізовані сполуки мають різні властивості. Для ізолювання пестицидів використовують методики, в основу яких покладений процес екстракції отрут органічними розчинниками (гексаном, ефіром, хлороформом) або метод дистиляції з водяною парою.
При дослідженні об'єктів тваринного походження перед екстракцією ФОС рекомендується робити осадження білків для розриву протеїн-фосфоліпідних зв'язків та звільнення жиру, а потім екстракцію ФОС з жиру органічними розчинниками. Метод екстракцій пестицидів органічними розчинниками придатний для ізолювання всіх ФОС і ХОС, дистиляції з водяною парою - для найбільш летких пестицидів, наприклад гексахлорциклогексану.
Методи очищення екстрактів
Для очищення ФОС і ХОС найбільш часто використовують такі методи:
• Екстракційний
• Хроматографічний;
• Об’єднання екстракційного і хроматографічного,
• Виморожування жиру.
Інші методи (перегонки з водяною парою, сублімації у вакуумі, діалізу) використовуються вкрай рідко.
Джонс і Ридик вивчали розподіл пестицидів між ацетонітрилом і гексаном, які представляють гарну систему розчинників для очищення пестицидів від суми супроводжуючих домішок, виділених з біологічного матеріалу жирів, восків, пігментів. Крім вказаної системи, для цілей очищення пестицидів можуть бути використані такі пари розчинників, як петролейний ефір-ацетонітрил, гексан-диметилформамід.
Хроматографічні методи очищення включають адсорбційну колонкову хроматографію, хроматографію на папері, у тонкому шарі. Останній метод знайшов найбільше застосування. Система з рухливою фазою гексан-ацетон у різних співвідношеннях рекомендується найчастіше для очищення екстрактів, що містять ФОС. На нерозчинності жирів і восків у холодному ацетоні заснований метод очищення пестицидів від зазначених речовин. Виморожені речовини відокремлюють фільтруванням, а пестицид залишається в ацетоновому фільтраті.
Оцінюючи методи очищення, можна підкреслити простоту і доступність екстракційного методу в сполученні з методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту.
Методи виявлення пестицидів
Для аналізу екстрактів використовують такі методи дослідження.
• Хімічний;
• Біохімічний,
• Метод тонкошарової хроматографії,
• Метод газо-рідинної хроматографії.
Інші методи, зокрема спектральні в УФ і ІЧ областях, використовують досить рідко.