- •2.2. Методичні матеріали для викладачів.
- •2.2.1. Лекція № 1
- •План лекції
- •Розділи токсикологічної хімії
- •2. Отрути та їх класифікація.
- •Загальні класифікації отрут
- •Спеціальні класифікації отрут
- •3. Інтоксикації і їхня класифікація
- •5. Особливості хіміко-токсикологічного аналізу.
- •6. Організація судово-медичної і судово-хімічної експертизи.
- •7. План хіміко-токсикологічного аналізу об'єктів.
- •План лекції
- •1. Шляхи потрапляння отрут в організм
- •2. Всмоктування отрут, їхній розподіл і шляхи, виведення отрут
- •3. Методи детоксикації отрут в організмі
- •Тема: метаболізм токсичних речовин План лекції
- •Класифікація за спрямованістю і результатами метаболічних процесів:
- •2. Фази метаболізму чужорідних речовин Класифікація за типом хімічних процесів, що лежать в основі метаболізму всіх лікарських речовин.
- •5. Вплив різних факторів на метаболізм лікарських речовин.
- •Хімічна взаємодія між лікарськими речовинами
- •Інгібітори й індуктори ферментів
- •Харчування, вік
- •Наявність патологічних станів.
- •План лекції
- •1. Загальна характеристика «летких отрут»
- •Суміш рівних об’ємів бензолу і води кипить при 69,2° с.
- •2. Методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.
- •Спостерігається червоне забарвлення розчину.
- •Ізоаміловий спирт
- •Оцтова кислота
- •Етиленгліколь
- •Кількісний аналіз «летких» отрут
- •Окремі методи ізолювання «летких» отрут
- •Тема: газо-рідинна хроматографія ─
- •Якісний і кількісний аналіз летких отрут методом газо-рідинної хроматографії.
- •Виявлення спиртів
- •Тема: група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу мінералізацією.
- •2. Основні закономірності поведінки в організмі
- •3. Сучасні методи мінералізації
- •Мінералізація сумішшю сірчаної й азотної кислот.
- •Тема: дробний метод аналізу мінералізату на «металеві» отрути. Кількісне визначення «металевих» отрут в мінералізаті. План лекції
- •1. Основні положення дробного методу аналізу. Прийоми «маскування іонів, що заважають.
- •2. Схема аналізу мінералізату на «металеві» отрути по а.Н.Криловій. Виявлення ртуті в деструктаті.
- •План лекції
- •1. Загальне поняття про пестициди. Народногосподарське значення пестицидів. Негативні фактори впливу пестицидів на
- •2. Класифікація пестицидів
- •3. Фізико-хімічні властивості, основні закономірності поведінки в організмі, токсична дія представників хос і фос. Характеристика хос.
- •Характеристика фос
- •Основні закономірності поведінки фос в організмі.
- •Хіміко-токсикологічний аналіз пестицидів
- •1. Виявлення пестицидів хімічним методом
- •2 Біохімічний метод
- •3 Метод тсх
- •4. Метод газо-рідинної хроматографії
Оцтова кислота
На оцтову кислоту виконують цілеспрямований аналіз, летальні дози 200 мл оцту, 10-20 г оцтової есенції.
Токсична дія оцтової кислоти - опік стравоходу, уремія, гемолітична анемія.
Метаболізм:
Особливості ізолювання:
Аналіз спрямований, тому біологічний матеріал підкислюють розчином
Н 2 SО4 або Н3 РО4.
Оцтова кислота летка і її збирають у 0,1н NаОН.
Аналіз на оцтову кислоту починають з реакції з хлоридом окісного заліза, неспецифічної, чутливої, попередньої.
Реакція утворення складного ефіру, відчувається запах оцтово-етилового ефіру, реакція підтверджуюча, специфічна.
Реакція утворення індіго, підтверджуюча, неспецифічна.
Ацетон при взаємодії з о-нітробензальдегідом в лужному середовищі утворить індіго, що має синє забарвлення.
Етиленгліколь
Двохатомний спирт, безбарвна масляниста рідина, змішується з водою у всіх співвідношеннях.
Етиленгліколь використовується в техніці як антифриз; у хімічній промисловості - як розчинник; для проведення органічного синтезу.
Поводження в організмі - шляхи надходження через рот; шкіру; тому що спирт мало леткий, то його надходження через органи дихання обмежене.
Метаболізм складний, який включає багатоетапне окислення:
Виведення етиленгліколю і його метаболітів - із сечею.
Токсичність етиленгліколю полягає в тому, що він є судинною та протиплазматичною отрутою, яка викликає дегенерацію судин і пошкодження нирок за рахунок відкладення в них оксалатів.
Аналіз етиленгліколю починається з попередньої реакції окислення етиленгліколю до формальдегіду, яка чутлива, неспецифічна.
Формальдегід виявляють при проведенні реакції з фуксинсульфатною кислотою по появі бузкового забарвлення розчину.
Реакція із сульфатом купруму - підтверджуюча, неспецифічна Спостерігається синє забарвлення розчину.
Реакція окислювання етиленгліколю до щавлевої кислоти - підтверджуюча, специфічна Спостерігається утворення характерних за формою кристалів оксалату кальцію.
Тетраетилсвинець (ТЕС)
Тетраетилсвинець -(С2Н3)4РЬ - прозора безбарвна рідина, майже не розчиняється у воді, легко розчинна в бензині, ефірі, хлороформі, спирті, у жирах, маслах. Легко розкладається під впливом нагрівання, сонячних променів до неорганічних солей плюмбуму.
Використовується як антидетонатор.
Тетраетилсвинець дуже токсичний, надходить через рот, органи дихання, шкіру, поражає нервову систему, викликає головний біль, безсоння, розлад зору, судороги.
Особливість спрямованого ізолювання - після перегонки з водяною парою тетраетилсвинець збирають у приймач зі спиртовим розчином йоду.
(С2Н3)Рb + J2 →РbJ2 + 2С4Н10
Потім рідину випаровують до сухою залишку, який розчиняють в нітратній кислоті
РbJ2+ 2НNО3 → Рb (NO3)2 + 2HJ
Розчин знову випаровують і сухий залишок розчиняють у воді й аналізують на Рb2+ реакціями утворення дитизонату плюмбуму РbSО4, РbS, РbСгО4 , РbJ2 .
При аналізі харчових продуктів, одягу, рослинної сировини тетраетилсвинець екстрагують органічними розчинниками.