8. Тб і рак легенів

Встановлено, що рак легені у хворих ТБ і у осіб із залишковими змінами після вилікуваного ТБ зустрічається частіше, ніж серед всього населення. При здійсненні диспансерного спостереження за хворими ТБ органів дихання і особами із залишковими змінами після вилікуваного ТБ повинна бути певна онкологічна настороженість.

Патогенезвзаємозв’язку ТБ і раку багато в чому не з’ясований. Рак розвивається частіше при формах ТБ з фіброзними змінами. Виникнення раку пов’язують з метаплазією епітелію слизової оболонки бронхів, яке спостерігається при хронічному ТБ запаленні, що сприяє проникненню екзогенних канцерогенів.

Підвищений ризик розвитку раку легені може бути серед:

1)осіб, що тривалий час палять;

2)чоловіків старше 40 років;

3)осіб, у яких виявленийметатуберкулезныйсиндром, на тлі якого часто розвиваються запальні захворювання легенів;

4)груп населення, що піддавалися дії професійних або природних канцерогенних чинників протягом тривалого часу .

Клінічне поєднання раку і ТБ можна розділити на три періоди:

1)безсимптомний;

2)наявність виражених симптомів раку;

3)метастатичний.

За гістологічною картиною в більшості випадків виявляються пухлини, потім аденокарциноми і на останньому місці – низькодиференційовані пухлини. Пухлини звичайно росте в зоні рубцевих змін, однак може утворюватись в стінці каверни, у капсулі туберкульоми, розташовуються переважно в III, VIII і X сегментах правої легені.

Клініка. Ознаками злоякісного ураження легень є задишка, надсадний кашель, іноді з мокротою, кровохаркання, болі в грудній клітці, загальна слабкість, стомлюваність, схуднення, підвищення температури, болі в довгих трубчастих кістках. При запущених процесах з'являютьсясинюшностьслизових оболонок іакроцианоз, зміна кінцевих фаланг у вигляді «барабанних паличок».

Необхідно пам'ятати, що добре відомі клінічні симптоми раку легень: зменшення маси тіла, болі в грудях, кашель, кровохаркання можуть бути обумовлені ТБ. Тому іноді навіть їх поява не насторожує хворого і не служить для лікаря приводом для проведення цілеспрямованої діагностики раку легень.

Ретельний аналіз рентгенологічних змін в динаміці при появі ознак, що не укладаються в клінічну картину ТБ, вимагає уточнення етіології цих змін.

Діагностикараку легень у хворих ТБ і у осіб із залишковими змінами після вилікуваного ТБ – важке завдання. Надзвичайно цінним методом діагностики є рентгенологічне дослідження із застосуванням томографії. Проте вирішальне значення маєцитологическоедослідженнябіоптатулегені і лімфатичних вузлів.

Інвазивні методи дослідження (ендобронхіальне дослідження, трансторакальна пункція) слід застосовувати за чіткими показаннями, коли клінічні симптоми і рентгенологічна картина дозволяють запідозрити рак легені.

Лікування хворих на активний ТБ легень у поєднанні з раком легень проводять ПТП за стандартними схемами.

9. Організація медичної допомоги хворим на тб

Організаційна структура протитуберкульозної служби:

Адміністративним центром організації фтизіатричної служби в Україні є Міністерство охорони здоров’я, якому підпорядкований головний методичний центр організації протитуберкульозної роботи – Інститут фтизіатрі і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського. Інститут розробляє і здійснює організаційно-методичну роботу з питань раннього виявлення хворих на ТБ, стандарти лікування, діагностики і профілактики ТБ, надає лікувалаьно-консультативну допомогу та оцінює ефективність протитуберкульозних заходів в Україні. Директор інституту або його заступник є головним фтизіатром МОЗ України. Значну лікавально-організаційну і методичну роботу проводять кафедри і курси фтизіатрії медичних вузів України.

На обласному рівні центром організації протитуберкульозної роботи є обласне Управління охорони здоров’я і підпорядкований йому обласний протитуберкульозний диспансер, який разом з обласною СЕС здійснює всю організаційно-методичну роботу боротьби з ТБ і його профілактики та оцінки ефективності проведених заходів в області.

В районах організацію, виконання і оцінку протитуберкульозної роботи здійснюють головні лікарі районної лікарні і районної СЕС разом з районним фтизіатром.

На нижньому щаблі медичної мережі протитуберкульозну роботу проводять керівники дільничних лікарень, медсанчастин, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських і медичних пунктів, протитуберкульозна робота яких планується з участю фтизіатра.

Структуру протитуберкульозної служби складають обласні, міські, районні (міжрайонні) ПТД, відділення для хворих на ТБ при районних лікарнях, туб. кабінети при поліклініках ЦРЛ і санчастин, а також окремо створені туберкульозні лікарні, санаторії, санаторні ясла, садки і школи-інтернати, в яких проводять лікування хворих і профілактичне оздоровлення інфікованих.