- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Модуль 2. Основи біофізики
- •Заняття №10
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Основні питання теми заняття
- •Література
- •Основні питання теми заняття
- •Таблиця 8
- •Модуль 3. Основи медичної фізики
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Основні питання теми заняття
- •Література
- •Інструкція
- •Таблиця 11
- •Таблиця 12
- •Таблиця 13
- •Заняття №31
- •Питання, рекомендовані для повторення
- •Основні питання теми заняття
- •Література
- •Інструкція
- •Порядок виконання роботи
- •Теми рефератів
- •Література
- •Література
- •Методика проведення роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 15
- •Література
Теми рефератів
Методи рентгенодіагностики.
Рентгенівська комп’ютерна томографія.
Рентгенотерапія.
Рентгеноструктурний аналіз біологічних об’єктів.
Література
Конспект лекцій.
Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа, 1987. – С. 432-434, 548-557.
Ливенцев Н.М. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1978. – Т.І. С. 226 – 228. ТІІ. С. 43-57.
Линденбратен Л.Д., Наумов Л.Б. Медицинская рентгенология. – М.: Медицина, 1984. – С. 5-50.
ЗАНЯТТЯ №34
(лабораторне)
РАДІОАКТИВНІСТЬ. ОСНОВИ ДОЗИМЕТРІЇ
Актуальність теми:в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які необхідні для розуміння процесу радіоактивного розпаду, дії іонізуючого випромінювання на біооб’єкти.
Мета:в результаті проведення заняття студенти повинні:знатидозиметрію іонізуючого випромінювання, використання радіонуклідів у медицині;вміти визначати лінійний коефіцієнт послаблення радіоактивного випромінювання в металі за допомогою дозиметра.
Питання, рекомендовані для повторення
Будова ядра атома. Протони і нейтрони.
Дефект маси. Енергія зв’язку атомних ядер.
Радіоактивність.
Альфа-, бета- і гамма-випромінювання.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
Види радіоактивного розпаду.
Основний закон радіоактивного розпаду. Період напіврозпаду.
Активність радіоактивної речовини. Питома радіоактивність.
Природній радіоактивний фон.
Іонізуюче випромінювання і характеристики його взаємодії з речовиною.
Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
Дозиметрія іонізуючого випромінювання:
поглинута доза;
експозиційна доза;
потужність дози;
коефіцієнт якості випромінювання;
еквівалентна доза.
Дозиметри. Будова і принцип роботи.
Перспективи використання радіоактивного випромінювання для терапевтичної дії на тканини щелепно-лицьового відділу людського організму.
Радіаційні методи дослідження стоматологічних матеріалів.
Література
Конспект лекцій.
Чалий О.В., Агапов Б.Т., Цехмістер Я.В. та ін. Медична і біологічна фізика. Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації. – К.: Книга плюс, 2005. – С. 659-669, 684-688.
Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика: Ученик. – 2-е изд. – К.: «Профессионал», 2004. – С. 524-528.
Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа, 1987. – С. 558-573, 577-583.
Ливенцев Н.М. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1978. – Т.II. С. 70-82, 89-92, 95-112.
Агапов Б.Т. и др. Лабораторный практикум по физике. – М.: Высшая школа, 1982. – С. 233-241.
Лабораторні і медичні прилади та апарати. – Івано-Франківськ, 2009. – С. 45-47.
ІНСТРУКЦІЯ
для проведення лабораторної роботи
Завдання.Визначити лінійний коефіцієнт послаблення радіоактивного випромінювання в металі за допомогою дозиметра.
Методика проведення роботи
Потужність γ– і β– випромінювання після проходження через металевий екран товщиною визначається по формулі:
, (1)
де Р0,Р– потужності випромінювання відповідно до і після поглинання металевим екраном; μ – лінійний коефіцієнт послаблення.
Звідки випливає
. (2)
Для більш точного визначення лінійного коефіцієнта послаблення μ необхідно побудувати графік залежностівід товщини екрана. Через отримані точки провести найбільш близьку до них пряму лінію, що проходить через початок координат. Тоді коефіцієнт μ можна визначити як відношення ординатидовільної точки отриманої прямої лінії до відповідної їй абсцисі.